(1925), інститут ґрунтів (1926) та ін. Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 27 липня 1925 АН була перетворена у всесоюзну і дістала назву АН СРСР. АН швидко...

академії наук, а з 1927 — АН СРСР. Один із провідних інститутів СРСР у галузі природничих наук. Фізико-математичний інститут був створений у 1921 році...

Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва РАН (до 1991 року — АН СРСР) — один з найбільших і найстаріших науково-дослідних центрів Росії. Його наукова тематика...

Постанови Загальних зборів АН СРСР від 28 квітня 1934 про поділ Фізико-математичного інституту на дві установи: Інститут математики і Інститут фізики. Названий...

радянський фізик, один з основоположників найважливішого напряму сучасної фізики — квантової електроніки, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1964 рік...

спеціалізованих інститутів. Відділ Фізики АН УРСР нараховує десять установ: Інститут фізики; Інститут теоретичної фізики; Інститут металофізики; Інститут ядерних...

Постановою Президії АН України Інститут геохімії і фізики мінералів було перейменовано в Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення. Інститут є провідним...

Я.) Інститут загальної та ядерної фізики (директор: Коршенінніков А. А.) Інститут прикладної хімічної фізики (директор: Зарецький Н. П.) Інститут проблем...

фізики АН СРСР та Фізичному інституті АН СРСР, викладав у Московському фізико-технічному інституті. Основні роботи у галузі атомної фізики, фізики лазерів...

відділення ядерної фізики Інституту фізики АН Української РСР. Складається з 17 наукових та науково-технічних відділів. В інституті проводяться фундаментальні...

федеральний ядерний центр — Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики (рос. Российский федеральный ядерный центр — Всероссийский...

сполук АН СРСР (1954-65), в Інституті загальної та неорганічної хімії АН СРСР (з 1965). Наукові праці стосуються фізики кристалів, низькотемпературної...

 Богомольця АН УРСР було створено самостійні наукові установи: Інститут геронтології АМН СРСР, 1958 Інститут проблем онкології ім. Р. Є. Кавецького АН УРСР,...

Академії наук СРСР та Російської академії наук, фахівець у галузі обчислювальної математики, фізики атмосфери, геофізики, президент Академії наук СРСР (1986—1991)...

29 жовтня 1985, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський фізик-теоретик. Дійсний член АН СРСР (обрано 15 березня 1979). Брат фізика Іллі Ліфшиця. Батько Михайло...

грудня 1987, Москва) — радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик, з 1946 — член-кореспондент АН СРСР, академік АН СРСР (20 червня 1958). Народився 8 березня...

завідувачем сектором теоретичної фізики академічного Інституту імені П. М. Лебедєва (потім — Фізичний інститут АН СРСР), і цю посаду обіймав до кінця життя...

травня 1913, Варшава — †14 грудня 1966, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР з 1964. У 1918 році сім'я переїхала до Ростова, в 1923 році —...

1945-65 працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР. C 1965 по 1992 рік директор Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау. Доктор фізико-математичних...

території інституту Хімічну Лабораторія, у якій працювали Дмитро Менделєєв і Федір Бейльштейн (нині у цій будівлі розташовано кафедру загальної фізики). У той...

академіка АН УРСР, члена-кореспондента АН СРСР Антона Володимировича Думанського (1880-1967). Хімія, фізика та біологія води. Новітні технології водоочищення...

математик і механік, фізик-теоретик, засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики, академік АН СРСР (від 1953) і АН УРСР (від 1948)....

радянський фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики», академік (1920), віце-президент АН СРСР (1926–1929;...

 В. Ломоносова — вища нагорода Російської академії наук (до розпаду СРСР - АН СРСР). Щорічно присуджуються дві великі золоті медалі імені М. В. Ломоносова —...

установа зоологічного профілю в Україні. Входить до складу Відділення загальної біології Національної академії наук України. Носить ім'я свого першого...

Політехнічному інституті (1920-1934). У 1932-1934 роках був директором Фізико-математичного інституту АН СРСР. У 1934 році рішенням загальних зборів АН СРСР Інститут...

1928—1941), у Ленінградському фізико-технічному інституті (1924—1936), в Інституті фізичних проблем ім. С. І. Вавилова АН СРСР (1954—1963). У 1926 році він...

1934­–1953 рр. інститут очолював академік АН УРСР Євген Патон, з 1953 по 2020 роки очолював академік НАН України Борис Патон. З 2020 року директор інституту — академік...

наук до Москви став директором знову організованого Інституту загальної та неорганічної хімії АН СРСР (1934-1941). Професор (з 1936), завідувач кафедри...

молодший науковий співробітник Інституту фізики АН УРСР. У 1940 році перейшла до Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР. Тут вона займалась проблемами...

радянський фізик-теоретик, автор фундаментальних праць з фізики твердого тіла, фізики низьких температур, квантової механіки і квантової статистики (СРСР). Академік...