Гаврилець Ганна Олексіївна — Вікіпедія

Ганна Гаврилець
лат. Hanna Havrylets
Зображення
Зображення
Ганна Гаврилець. 2015
Основна інформація
Дата народження 11 квітня 1958(1958-04-11) (65 років)
Місце народження село Видинів
Снятинський район
Івано-Франківська область
Дата смерті 27 лютого 2022(2022-02-27)[1] (63 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Роки активності 1984—2022
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професія композиторка і педагог
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Вчителі Флис Володимир Васильович
Жанр класична музика
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського[2]
Нагороди
Премії 1999
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1999
Звання

2005

Заслужений артист України
Заслужений артист України
Могила Ганни Гаврилець на 2 полі Личаківського цвинтаря відразу після похорону

Га́нна Олексі́ївна Гавриле́ць (до шлюбу Фроляк, лат. Hanna Havrylets, 11 квітня 1958, село Видинів, Снятинського району, Івано-Франківської області — 27 лютого 2022, Київ) — українська композиторка та педагог. Лавреатка Шевченківської премії (1999). Заслужена діячка мистецтв України (2005)[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 11 квітня 1958 року у Видиневі, Івано-Франківська область (тоді Станіславська область). У 1982 році закінчила Львівську державну консерваторію імені Миколи Лисенка за спеціальністю композиція в класі професора Володимира Флиса й у 1984 році — аспірантуру Київської державної консерваторії імені Петра Чайковського під керівництвом професора Мирослава Скорика.

З 1992 року викладала композицію в Національній музичній академії України. Лавреатка Міжнародного конкурсу композиторів імені Іванни та Мар'яна Коців (Київ, 1995), Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо» (1999)[4], Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми третього тисячоліття» у межах хорового фестивалю «Золотоверхий Київ» (2001).

У доробку: симфонічна, камерно-інструментальна, вокально-інструментальна, а також хорова музика. Її твори виконуються в Україні, Росії, Польщі, Канаді, Словаччині, Словенії, США, Швейцарії, Франції, Німеччині.

Була в шлюбі з українським альтистом Дмитром Гаврильцем.

Померла 27 лютого 2022 року в 63-річному віці в Києві[5]. Тіло було кремовано, а урну з прахом перевезено у Львів і поховано на полі № 2 Личаківського цвинтаря.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Членкиня Національної спілки композиторів України (1985—2022), Голова Київської організації НСКУ (2010—2022).

Членкиня журі, голова журі багатьох міжнародних і всеукраїнських конкурсів, зокрема, голова журі першого Всеукраїнського вокального конкурсу «Світова класика українською».[6][7]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

Найбільшу популярність композиторці принесли хорові твори, оперті на народнопісенних та духовних витоках. Риси обрядовості й прадавніх ритуалів втілені в таких творах як «Золотий камінь…», «кроковеє колесо», значне місце займають у її творчості і біблійні образи, зокрема в хорах «Херувимська», «Тебе поєм», духовних псалмах «Боже мій, нащо мене ти покинув» та інших, у яких прослідковується опора на давні традиції кантового багатоголосся.

  1. Струнний квартет № 1 (1981)
  2. Концерт для фортепіано з оркестром (1982)
  3. «Симфонічна поема» (1983)
  4. Три романси на вірші С.Майданської (1983)
  5. Духовий квінтет № 1 (1984)
  6. Три хори на вірші Олександра Олеся (1984)
  7. Камерна кантата «Погляд у дитинство» на вірші М. Вінграновського для сопрано і камерного оркестру (1987)
  8. Соната для альта і фортепіано (1988)
  9. Камерна симфонія № 1 (1990)
  10. Квартет саксофонів (1991)
  11. «Мій Боже любий, заступись…» на вірші Ф.Млинченка для мішаного хору (1991)
  12. «Рапсодія-діалог» для флейти і фортепіано (1992)
  13. «Lamento» на вірші Олександра Олеся для мішаного хору (1993)
  14. Духовий квінтет № 2 (1994)
  15. «Екслібриси» для скрипки соло (1994)
  16. Концерт для альта з оркестром (1984)
  17. Камерна симфонія № 2 «In Memoriam» (1995)
  18. «In B» для саксофона-сопрано соло (1996)
  19. «Осіння музика» для саксофона-тенора і фортепіано (1997)
  20. Струнний квартет № 2 «Ремінісценції» (1997)
  21. Музично-сценічне дійство за участю співачки Ніни Матвієнко «Золотий камінь посіємо…» (1997—1998)
  22. «Гравітації» для фортепіано (1999)
  23. «Canticum» для струнного оркестру (2000)
  24. Давидові псалми для мішаного, жіночого, чоловічого хору:
    • «Блаженний, хто дбає про вбогого…» для жіночого хору (2000)
    • «Боже мій, нащо мене Ти покинув?» для мішаного хору (2000)
    • «До Тебе підношу, мій Господи, душу свою…» для чоловічого хору (2000)
  25. Духовні твори на канонічні тексти:
    • «Херувимська» для мішаного хору (2000)
    • «Тебе поєм» для мішаного хору (2000)
    • «Блаженний, хто дбає про вбогого» для хору (2001)
  26. «A-corda», симфонієта для альта і струнних (2001)
  27. «Експресії» для струнного квартету (2004)
  28. «Stabat Mater» для хору і оркестру (2002)
  29. «Хорал» для струнних (2003)
  30. «Нехай воскресне Бог!», хоровий концерт у 3-х частинах для мішаного хору на канонічні тексти (2004)
  31. «Кроковеє колесо», концерт для жіночого хору на народні тексти (2004)
  32. «Богородице, Діво, радуйся» для жіночого хору (2004)
  33. «Тільки в Богові спокій душі моїй», Псалом для мішаного хору (2004)
  34. «Жалі мої, жалі» для чоловічого хору на народні тексти (2004)

А також:

  • П'єси для фортепіано для юних піаністів.
  • Хори на вірші українських поетів, обробки українських народних пісень.
  • Естрадні пісні на вірші українських поетів: Л. Костенко, Д. Павличка, В. Симоненка, Б. Олійника, Ф. Млинченка, Б. Чіпа, О. Кононенка, В. Стольникова.

Родина[ред. | ред. код]

  • Молодша сестра, Богдана Фроляк — також композиторка, лавреатка Шевченківської премії (2017).
  • Чоловік, Дмитро Гаврилець — альтист, Заслужений діяч мистецтв України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.music-review.com.ua/mr/mr.nsf/0/7E29515C9E6EE3B7C22587F7002FB2AE?OpenDocument
  2. https://www.ucmfnyc.com/hanna-havrylets
  3. Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023. 
  4. ЛАУРЕАТИ Національної премії ім. Т. Г. Шевченка 1999 року. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015. 
  5. Некролог. Facebook (укр.). Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  6. офіційна сторінка конкурсу. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017. 
  7. Анонс конкурсу на сайті міністерства культури України. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 17 листопада 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]