Довідка:Як читати таксономічну картку — Вікіпедія

Таксономічна картка — спеціальна таблиця, що використовується в статтях Вікіпедії, присвячених біологічним видам або іншим таксонам.

На зразку такої картки для качки шилохвоста (праворуч) цифрами позначено ключові елементи:

1. Українська назва, або, в разі відсутності такої для певного таксона в українській мові, наукове ім'я.

2. Посилання на дану статтю, де можна ознайомитись із правилами формування картки.

3. Фотографія (або, в разі неможливості отримання відповідного знімку — малюнок) представника виду, якому присвячена стаття. У випадку, коли стаття присвячена таксону більш високого рангу, використовується фотографія будь-якого виду, що входить в даний таксон. При цьому бажано наводити фотографії видів, чий зовнішній вигляд є для таксона типовим.

4. Охоронний статус. Ця секція вказує охоронний статус виду згідно з класифікацією Червоного Списку МСОП. Фактично це означає вірогідність того, що вид буде існувати в довгостроковій перспективі. Для шилохвоста станом на 2006 рік, згідно з Червоним списком МСОП встановлено категорію «малий ризик».

5. Біологічна класифікація. Це уніфікована схема, за якою в біології проводиться систематизація всіх існуючих та вимерлих живих істот. У Вікіпедії використовується класифікація таксону, яка є загальноприйнятою на даний момент. З огляду на те, що наукові дослідження безперервно відкривають додаткові риси організмів, які висвітлюють їхні еволюційні зв'язки, класифікація таксона може бути дискутабельною та час від часу змінюватись. У цьому випадку в Вікіпедії намагаються використовувати найновішу, але загальноприйняту систему класифікації, не наводячи найостанніші зміни, що поки не є усталеними в науковому середовищі.

6. Ранги таксонів. Ліворуч дається загальна українська назва, праворуч — назва таксона відповідного рангу, до котрого входить описуваний вид, українською (в разі наявності для даного таксону), та латиною. В той час, коли до одного виду належать споріднені особини, що можуть давати плодюче потомство, кілька споріднених видів входять до одного роду; кілька споріднених родів — до однієї родини, і так далі. Звичайно вказуються основні ранги класифікації (Царство, Тип, Клас), а проміжні (надклас — між типом і класом, підродина — між родиною і родом та інші) — в разі можливості.

7. Назва виду.

8. Біномінальна назва відтворює загальноприйняту в науковому світі назву виду. У випадку опису виду біномінальна назва складається з назви роду та видового епітета (в статтях, де описуються таксони більш високого рангу, використовується їхня назва, що складається з одного слова). За науковими правилами, біномінальні назви підбираються таким чином, щоб жодні два організми не мали однакового імені; це означає, що назва Anas acuta може означати лише качку шилохвоста, і ніяку іншу істоту. Біномінальні назви (як і назви надвидових таксонів) пишуться латиною — це походить із традиції, усталеної у XVIII столітті, коли була сформована та почала розвиватись сучасна систематика рослинного та тваринного світу. В разі відсутності в латині назви відповідного виду, використовуються латинізовані назви, що походять з інших мов. Назви видів та родів пишуться косим шрифтом. Перша літера назви роду — велика, перша літера видового епітета — завжди мала, навіть якщо цей епітет позначає назву місцевості, прізвище людини тощо.

9. Автор назви. В цьому місці вказується перша особа, що опублікувала в науковій літературі назву даного виду з його науковим описом, або із посиланням на такий опис в іншому джерелі. У випадку шилохвоста це Карл Лінней. Саме Карл Лінней – єдина людина, посилання на яку в описі виду можна давати однією літерою («L»). Наприклад, ботанічна назва кокосової пальми — це Cocos nucifera L. У випадку, якщо вид пізніше було віднесено до іншого роду, аніж це зробив автор першого опису, ім'я автора береться в дужки.

10. Рік, в якому було опубліковано перший опис виду.

Кольорові вставки в класифікаційній таблиці репрезентують таксони найвищого рангу відповідно до наступної приналежності кольорів:

Наукова класифікація організмів є, по суті, науковою гіпотезою; з огляду на це, вона може з часом змінюватись та вдосконалюватись. Зараз однакові номенклатурні правила застосовуються вченими для організмів, іменування яких регулюється спільним кодом. На теперішній час таких кодів розроблено чотири, кожний з яких застосовується виключно для певної групи істот:

• Міжнародний код ботанічної номенклатури (International Code of Botanical Nomenclature, ICBN) для рослин та грибів,
• Міжнародний код зоологічної номенклатури (International Code of Zoological Nomenclature, ICZN) для тварин,
• Міжнародний код номенклатури бактерій (International Code of Nomenclature of Bacteria, ICNB) для бактерій та архей,
• Система номенклатури вірусів Міжнародного комітету з таксономії вірусів (International Committee on Taxonomy of Viruses, ICTV).

При найменуванні родів, аналогічно до видів, вважається небажаним застосування однакової назви для різних родів, але це правило не є обов'язковим. Так, птах Prunella modularis має однакову родову назву з рослиною Prunella vulgaris; рід Liparis існує серед риб та серед орхідей.

Через динамічне дослідження еволюційних відносин таксономічна класифікація постійно змінюється, часто змінюються навіть самі правила та методи класифікації. Ці зміни не регулюються номенклатурними правилами, що тільки встановлюють правила вибору назв таксонів. Наприклад, разом з класичним підходом філогенетики, коли організми групувалися за допомогою фенетичних методів за своїми морфологічними ознаками, зараз використовується також і кладистичний підхід встановлення еволюційних відносин організмів з частим використанням молекулярної філогенетики. Незважаючи на широке використання і доступність молекулярних методів, кожна класифікація представляє собою лише гіпотезу, більш або менш доведену, через це різні джерела приводять різні дані щодо класифікації. Ця проблема частково вирішується створенням міжнародних баз даних, які містять інформацію з різних джерел та постійно оновлюють та перевіряють її. Внизу таксономічної картки у розділі «Посилання» можуть вказуватися бази даних, які були джерелом при її створенні, наприклад, часто використовуються бази даних NCBI, ITIS та ВікіВиди.