Протести в Казахстані (2022) — Вікіпедія

Протести в Казахстані (2022)

Протестувальники в Актобе 4 січня
Дата: 2 січня 2022 — 11 січня 2022
Місце:
Казахстан Казахстан
Привід: Різке підвищення цін на зріджений природний газ
Цілі: зниження цін на газ;
відставка президента Токаєва;
відставка уряду;
відставка колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради національної безпеки та зняття з нього недоторканности.
Результат: зниження цін на газ;
відставка уряду;
відставка Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради національної безпеки;
Операція ОДКБ в Казахстані.
Сторони
Уряд Казахстану:

ОДКБ (з 6 січня):

Опозиція і Протестувальники
Ключові фігури
Касим-Жомарт Токаєв
Андрій Сердюков 		децентралізований протест
Втрати
19 загинули
3393 поранених 		238 загинули
1185 поранених та травмованих
9900+ заарештовано[1]

Протести в Казахстані почалися 2 січня 2022 року в нафтодобувному місті Жанаозен після різкого підвищення цін на зріджений газ, що, за інформацією від уряду Казахстану, викликане високим попитом і фіксованими цінами. Унаслідок збільшення невдоволення владою та економічною нерівністю швидко поширилися й на інші містах[2][3], особливо в найбільшому місті країни Алмати. Президент Касим-Жомарт Токаєв у відповідь увів режим надзвичайного стану в Мангистауському районі та Алмати з 5 по 19 січня, та звільнив уряд. Під час протестів загинули понад 225 осіб, та понад 5тис. затримано.

Передумови[ред. | ред. код]

Жанаозен, нафтовидобувне місто в Мангистауській області, зіткнулося із серією робітничих страйків і демонстрацій по всьому Казахстану. 2011 року, в день двадцятої річниці Незалежності Казахстану в місті почалися заворушення, внаслідок яких загинули 16 та було поранено 100 осіб, оскільки казахські поліціянти відкрили вогонь по демонстрантах, що вимагали покращення умов праці. За цей час ціна на зріджений нафтовий газ (LPG), пальне, яке в основному використовують для заправки транспорту в Жанаозені, становила 30-35 тенге і з того часу неодноразово зростала. За даними Eurasianet, сплеск викликало те, що в січні 2019 року розпочалася політика поетапного переходу казахського уряду до електронної ринкової торгівлі зрідженим газом, щоб поступово припинити державне субсидування вартості газу та дозволити ринку визначати ціни. У січні 2020 року в Жанаозені відбулася акція протесту, на якій жителі міста вимагали знизити ціну на газ, яка на той момент піднялася з 55 до 65 тенге.

З 1 січня 2022 року, за словами протестувальників у Жанаозені, ціна на LPG зросла майже вдвічі до 120 теньге (0,28 долара; ~ 8 гривень) за літр.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

2 січня[ред. | ред. код]

Уранці 2 січня жителі міста Жанаозен перекрили дороги на знак протесту проти підвищення цін на газ[4]. Звідти демонстранти закликали акимів Мангистауської області Ногаєв Нурлан Аскарович та міста Максата Ібагарова, вжити заходів щодо стабілізації цін і запобігання дефіциту пального. Мешканців зустрів виконуючий обов'язки акіма Жанаозена Галим Байджанов, який порадив натовпу написати скаргу до міської адміністрації, в якій мітингувальники нагадали, що їхні скарги до цього нібито були проігноровані міською владою[5].

Президент Касим-Жомарт Токаєв у своїй відповіді на цю ситуацію у Twitter доручив уряду розглянути ситуацію в Жанаозені, «враховуючи економічну доцільність у правовому полі». Він також закликав демонстрантів не порушувати громадський порядок, нагадавши, що громадяни Казахстану мають право публічно висловлювати свій голос місцевій і центральній владі, та сказав, що «так має бути відповідно до закону»[6].

3 січня[ред. | ред. код]

Сотні жителів м. Жанаозена, які вийшли протестувати в перший день, зібралися та вночі розташувалися на міській площі[7][8]. До обіду приблизно 1000 людей вже були на площі, скандуючи та вимагаючи прямих виборів місцевих лідерів. До них почали приєднуватися інші жителі міста[8]. Працівники міліції, стоячи біля периметра площі під час демонстрації, не втручалися[8]. Аким Мангистауської області Нурлан Ногаєв і аким Жанаозену Максат Ібагаров, а також директор Казахського газопереробного заводу Накберген Тулепов намагалися заспокоїти протестувальників, прийшовши на площу і пообіцявши знизити ціни на газ до 85-90 тенге, що не задовольнило демонстрантів[9]. Ногаєв та його супутники були змушені тікати з площі від розлюченого натовпу[9].

Демонстрація в Актобе, 4 січня 2022

В Актау група протестувальників з'явилася на площі Йнтимак перед будівлею міської адміністрації, встановивши намети та юрти[7][10]. До вечора на площі було близько 6000 демонстрантів, які вимагали зниження ціни на газ, а також відставки уряду. До них приєдналися інші групи протестувальників, які, як повідомляється, приїхали із сусідніх регіонів і міст по всьому Казахстану. Нурлан Ногаєв відвідав мітинг, нагадавши натовпу, що уряд Казахстану знизив ціну на газ і що Агентство із захисту та розвитку конкуренції розпочало розслідування щодо власників АЗС за підозрою в змові щодо ціни[11]. Ногаєв також закликав активістів у Актау підтримувати громадський порядок і запропонував їм вести конструктивний діалог з владою. Протестувальники скандують «Шал кет» (укр. «діду — йди»)[12].

4 січня[ред. | ред. код]

4 січня, близько 1000 людей зібралися на акцію протесту в центрі Алмати[13]. Правоохоронці застосували шумові гранати та сльозогінний газ, щоб розігнати демонстрантів[14]. Президент Токаєв підписав укази про введення режиму надзвичайного стану в Мангистауському районі та Алмати з 5 січня 01:30 за місцевим часом до 19 січня 00:00 за місцевим часом. Режим надзвичайного стану, між іншим, передбачав запровадження комендантської години[15]. За словами Токаєва, всі законні вимоги протестувальників розглянуть[16]. Спеціальна комісія після зустрічі з протестувальниками погодилася знизити ціну на газ до 50 тенге (0,11 долара) за літр[14].

5 січня[ред. | ред. код]

Протестувальники встановлюють юрту в Актобе, 4 січня 2022

У пресслужбі президента Казахстану повідомили, що «прем'єр-міністр Аскар Мамін подав прохання щодо відставки. Її прийняв глава держави». Виконуючим обов'язки прем'єр-міністра призначили Аліхана Смаїлова. Також президент держави зазначив, що відповідальність за високі ціни на газ лежить на попередньому урядові[17][18]. Протестувальники в Алмати захопили акимат (мерію), будівля якого в минулому була резиденцією президента. У приміщенні установи розпочалася пожежа[19]. Також у місті загорівся бізнес-центр, в якому розміщений офіс провладної політичної партії «Нур Отан»[20]. За даними ЗМІ, протестувальники відкрили вогонь по силовиках, один міліціонер нібито постраждав[21]. За офіційними даними, на протестах постраждали 200 осіб[22].

За даними моніторингового ресурсу NetBlocks, у Казахстані відімкнули Інтернет, деякі телеканали та ЗМІ припинили роботу[23][24].

Президент країни Касим-Жомарт Токаєв записав відеозвернення, у якому заявив, що колишній президент Нурсултан Назарбаєв покинув посаду голови Ради національної безпеки. За словами Токаєва, він замінить його на цій посаді[25][26].

Мітингувальники висунули вимоги до влади Казахстану, опублікувавши їх у телеграм-каналі «Протести Казахстан». До вимог входять: звільнення політв'язнів, відставка президента, уряду та парламенту, створення тимчасового уряду, який проведе нові прозорі вибори. Тимчасовий уряд, відповідно до вимог протестувальників, повинен провести політичні реформи, основою яких є дотримання цінностей демократії та прав людини, визнання років правління СРСР «злочином проти народів пострадянської імперії», засудження агресії Росії проти України та анексії Криму, вихід із СНД, ЄАЕС та інших союзів з Росією[27][28].

Червоним та зірочками позначено області та міста республіканського значення, де 5 січня 2022 року введено надзвичайний стан

У Талдикоргані знесли пам'ятник колишньому очільникові країни Нурсултанові Назарбаєву, встановлений 2016 року[29]. Протестувальники захопили аеропорт Алмати, усі рейси було скасовано[30]. Президент Казахстану звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з метою надання допомоги у придушенні протестів, які він назвав «терористичною загрозою». Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що організація введе своїх «миротворців» до країни[31][32].

6 січня[ред. | ред. код]

Влада Казахстану ввела надзвичайний стан у всій країні[33][34]. В Алмати розпочали антитерористичну операцію. Військові Казахстану зі спецтехнікою увійшли до міста задля придушення протестів[35]. У місті пролунали декілька вибухів. У ході операції було відновлено контроль над адміністративними будівлями, аеропортом міста[36]. Зранку в Нур-Султані почала діяти комендантська година, було посилено наряди поліції[37].

Офіційний представник Національного банку Казахстану Олжас Рамазанов заявив, що роботу всіх банків тимчасово зупинили. Також ввели обмеження на доступ до Інтернету: значні збої переросли у відключення національного зв'язку[38]. Перші контингенти колективних сил ОДКБ прибули до Казахстану[39]. Того ж дня було введено держрегулювання цін на газ і ключові товари терміном на 180 днів[40]. З метою покарати протестувальників, президент Казахстану створив слідчу групу у складі представників Генпрокуратури, МВС, КНБ[41][42].

Вдень у центрі м. Алмати під час проведення «антитерористичної операції» військові відкрили вогонь по протестувальниках[43]. У Кизилординській області також було оголошено про «антитерористичну операцію»[44].

7 січня[ред. | ред. код]

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав наказ силовикам відкривати вогонь без попередження по протестувальниках, про що повідомив у третьому зверненні до народу. Самих мітингарів він назвав «бандитами та терористами»[45]. Казахський бізнесмен і опозиціонер Мухтар Аблязов, що живе у Франції, оголосив себе лідером протестів[46]. Також він назвав інтервенцію військ ОДКБ окупацією і закликав громадян Казахстану боротися з нею.

Токаєв заявив, що «конституційний порядок» відновлено у всіх регіонах країни[47], лише в Алмати за даними влади було затримано понад 3000 мітингарів та 26 вбито[48]. У Нур-Султані було обмежено в'їзд і виїзд з 23:00 до 7:00[49]. За даними глави казахського бюро «Радіо Азаттик» Касима Аманжола, цього дня в Алмати розстріляли десятки протестувальників[50]. Під час обстрілу загинули троє дітей[51].

9 січня[ред. | ред. код]

Станом на цей день, за даними МВС Казахстану було затримано майже 6000 протестувальників[52][53]. Відомого джазового музиканта з Киргизстану Вікрама Рузахунова затримали казахстанські силовики, а потім представлено ними як один із погромників та мародерів[54].

10 січня[ред. | ред. код]

Влада Казахстану повідомила, що ситуацію по всій країні взято під контроль. До СІЗО запроторено 7939 осіб, у країні оголошено жалобу за загиблими[55]. Токаєв назвав протести спробою державного перевороту[56]. Цього дня полковника Комітету національної безпеки Казахстану Азамата Ібраєва було знайдено мертвим у дворі власного будинку[57].

12 січня[ред. | ред. код]

В інформаційному центрі комендатури Алмати повідомили, що поліцейські протягом дня затримали 1,9 тис. осіб. У ході «антитерористичної операції» було зачищено житлові масиви Турксибського та Бостандицького районів[58].

Подальший перебіг подій[ред. | ред. код]

16 січня 2022 року було скасовано назвичайний стан у Актюбинській області Казахстану[59].

18 січня 2022 року, Нурсултан Назарбаєв, вперше з початку протестів, виступив зі зверненням, в якому він заявив, що не залишав країни і запропонував підтримати Токаєва[60].

19 січня 2022 року, опівночі, режим надзвичайного стану, який діяв у Казахстані з 5 січня, був завершений. Зокрема, режим надзвичайного стану припинив діяти в Алмати, Нур-Султані, Жамбилській, Кизилордінській, Атирауській, Алматинській, Мангістауській областях. Раніше достроково режим НС було скасовано ще у 10-ти регіонах країни[61].

Введення сил ОДКБ[ред. | ред. код]

Докладніше: Операція ОДКБ в Казахстані

У зв'язку із загостренням ситуації у Казахстані 5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв попросив у Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої входять Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан та Вірменія, допомоги у ліквідації «терористичної загрози»[31][32]. У відповідь прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що ОДКБ введе «миротворців» до Казахстану[62]. 6 січня передові підрозділи колективних сил ОДКБ прибули до Казахстану. Від РФ до складу увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ[39][63][64].

Таджикистан направив до Казахстану близько 200 військових, Вірменія — 70, натомість парламент Киргизстану не зміг зібрати кворум для розгляду відправки військових[65]. Також про готовність надання «допомоги» заявили в Білорусі[66]. Загалом у Казахстан було направлено 2030 військових та 250 одиниць техніки[67]

19 січня 2022 року операція ОДКБ в Казахстані завершилася.

Міжнародна реакція[ред. | ред. код]

5 січня 2022 року, МЗС РФ заявило, що сподівається на мирне розв'язання проблем у Казахстані та якнайшвидшу нормалізацію становища[68].

У ЄС 5 січня закликали владу Казахстану поважати право казахів на мирний протест[69].

Одна з лідерів білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що вважає введення сил ОДКБ до Казахстану, в тому числі військових Білорусі, є «збройним втручанням у справи іншої держави»[39]. У Бішкеку, столиці Киргизстану, активісти вийшли на мирну акцію протесту проти введення киргизьких військових до Казахстану в рамках «миротворчої операції» ОДКБ[70].

7 січня 2022 року, Державний секретар США Ентоні Блінкен під час брифінгу заявив, що не варто порівнювати ситуації, що склалися в Казахстані через протести проти різкого підвищення цін на скраплений газ та на кордонах України через нарощування Росією військової присутності. «Я би не змішував ці ситуації. Є дуже конкретні чинники того, що зараз відбувається у Казахстані, які стосуються економічних і політичних питань. Те, що відбувається там, відрізняється від того, що відбувається на кордонах України. Я думаю, що один з уроків новітньої історії полягає в тому, що коли росіяни опинилися у вашому домі, іноді дуже важко змусити їх піти», — сказав він[71].

8 січня 2022 року, влада Німеччини вирішила припинити постачання продукції військового призначення до Казахстану на тлі протестних подій. Про це повідомив держсекретар Федерального міністерства економіки та захисту клімату Свен Гігольд[72].

10 січня 2022 року, Міністерство закордонних справ України вперше офіційно відреагувало на події в Казахстані. Про це повідомило агенство «Deutsche Welle» (Німеччина)[73]. «Засуджуємо насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв. Висловлюємо співчуття у зв'язку із загибеллю казахстанців, з якими українців пов'язують багаторічні зв'язки дружби і взаємної поваги», — зазначено в повідомленні на офіційному сайті відомства[74].

Втрати та постраждалі[ред. | ред. код]

6 січня 2022 року, повідомили про 18 загиблих та 750 поранених[75].

7 січня 2022 року, за повідомленнями МВС Казахстану, під час «зачистки» в найбільшому місті країни Алмати вбили 26 «озброєних злочинців» і ще 18 людей поранили, також у містах Алмати та Шимкенті поранили 216 військовослужбовців Нацгвардії[76].

9 січня 2022 року, міністерство охорони здоров'я Казахстану офіційно заявило про 164 вбитих серед протестуючих, серед них двоє дітей. 103 убито в Алмати, ще 21 особа загинула в Кизилординській області, 10 — у Жамбилській, 8 — в Алматинській, інші регіони — 22. 5 січня повідомляли про загибель 28 співробітників силових органів, 9 січня ці дані уточнили до 16 серед співробітників поліції, Нацгвардії та військових. Убитий режисер та музикант, «батько казахського хіп-хопу» Сакен Бітаєв.[77][78][79]

Станом на 10 січня 2022 року, було повідомлено про 164 загиблих, серед них троє дітей[80].

15 січня 2022 року, Генпрокуратура Казахстану підрахувала кількість загиблих під час масових протестів. За останніми даними, під час мітингів загинули 225 осіб. Про це заявив начальник служби кримінального переслідування Генеральної прокуратури Серік Шабалаєв. Згідно з його слів, під час протестів загинули 206 мирних жителів та 19 силовиків[81]. Крім того, 4578 осіб отримали травми, з них 4353 поранених. Однак більшість поранених, за підрахунками влади — силовики, їх нарахували 3393 осіб. У лікарнях перебувають 267 постраждалих, з яких 67 у реанімації[82][83].

Вшанування пам'яті загиблих[ред. | ред. код]

13 лютого 2022 року, на вулиці Алмати вийшли сотні людей вшанувати пам'ять тих, хто загинув у протестах в січні 2022 року. Ті, хто прийшов на центральну площу міста висунули низку вимог до влади. Крім того, серед інших вимог – відставка президента Касима-Жомарта Токаєва[84].

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протести в Казахстані (2022)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kazakh President Announces CSTO Troop Withdrawal, Appoints New PM. Radio Free Europe/Radio Liberty. 11 January 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  2. ↑ Lillis, Joanna (3 січня 2022). Kazakhstan: Gas price hike fuels Zhanaozen protests. eurasianet.org (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  3. ↑ Sharp Energy Price Hike Triggers Protests In Kazakhstan. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). 3 січня 2022. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  4. ↑ В Казахстані третю добу тривають масові мітинги проти підвищення цін на газ: є затримані. 1NEWS.COM.UA. 4 січня 2022. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  5. ↑ ТОЙКЕН, Санияш (2 січня 2022). Жители Жанаозена перекрыли дорогу, протестуя против повышения цен на газ. Радио Азаттык (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  6. ↑ Касым-Жомарт Токаев высказался по ситуации в Жанаозене. inbusiness.kz (рос.). 3 січня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  7. ↑ а б Казахстан: протести на тлі зростання цін на пальне. VOA. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  8. ↑ а б в "Акимов должен выбирать народ!" Протест в Жанаозене: от призывов снизить цены до политических требований. Радио Азаттык (рос.). 3 січня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  9. ↑ а б "Мы устали от сказок!" В Жанаозене протестующие прогнали с площади акима области Ногаева. Радио Азаттык (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  10. ↑ ТОЙКЕН, Санияш (4 січня 2022). "Правительство в отставку!" и "Шал, кет!". В Актау и Жанаозене продолжились митинги. Радио Азаттык (рос.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  11. ↑ Нурлан Ногаев вышел к митингующим в Актау. Tengrinews.kz (рос.). 4 січня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  12. ↑ Протести в Казахстані: у двох містах люди ночували на майданах. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  13. ↑ “Газові протести” у Казахстані: в Алмати півтори сотні затриманих. Українська правда. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  14. ↑ а б У Казахстан введуть війська ОДКБ, Назарбаєв пішов із Ради безпеки, надзвичайний стан оголошено в усій країні: хроніка протестів 5 січня. nv.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  15. ↑ Президент Казахстана ввел ЧП в Алма-Ате и Мангистауской области (рос.). RIA Novosti. 4 січня 2022. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  16. ↑ В Алма-Ате проходят задержания протестующих (рос.). RIA Novosti. 4 січня 2022. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  17. ↑ Комісарова, Олександра (5 січня 2022). Уряд Казахстану пішов у відставку на тлі масових протестів. Суспільне. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  18. ↑ Уряд Казахстану пішов у відставку. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  19. ↑ Казахстан: протестувальники в Алмати захопили мерію, у будівлі пожежа. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  20. ↑ В Алматы горит бизнес-центр, где находится филиал партии «Нур Отан», пожар никто не тушит. Радио Азаттык (рос.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  21. ↑ Сутички у Казахстані спалахнули з новою силою: відео з охопленої протестами Алмати. 24 Канал. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  22. ↑ Майже 2 сотні: у Казахстані офіційно заявили про постраждалих у протестах. 24 Канал. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  23. ↑ Казахстан залишився без інтернету: дані GlobalCheck. LIGA. 5 січня 2022. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  24. ↑ У Казахстані відключили інтернет, – Netblocks. 24 Канал. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  25. ↑ Президент Казахстану усунув Назарбаєва з посади голови Радбезу. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  26. ↑ Назарбаєв залишив посаду голови Ради безпеки Казахстану. DW.COM. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  27. ↑ Цензор.НЕТ. Мітингувальники висунули вимоги до влади Казахстану. Згадали й військову агресію РФ проти України та окупацію Криму. Цензор.НЕТ. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  28. ↑ Опубліковано "вимоги" мітингувальників до влади в Казахстані. В списку й Україна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  29. ↑ У Казахстані почався "Назарбаєвопад": мітингувальники знесли пам'ятник Назарбаєву (фото, відео). www.unian.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  30. ↑ Протестувальники захопили аеропорт Алмати. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  31. ↑ а б ОДКБ вводить в Казахстан "миротворців" - Пашинян. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  32. ↑ а б ОДКБ введет войска в Казахстан по запросу президента Токаева. Настоящее Время (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  33. ↑ Казахстан і газовий майдан. Палаючі машини поліції та надзвичайний стан. BBC News Україна. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  34. ↑ Режим надзвичайної ситуації ввели на усій території Казахстану. 24 Канал. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  35. ↑ Військові штурмують Алмати – вибухи та автоматні черги: моторошне відео. 24 Канал. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  36. ↑ «Антитерористична операція» в Алмати: військові та силовики взяли під посилену охорону всі адміністративні будівлі, під контролем і аеропорт. babel.ua. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  37. ↑ У Нур-Султані почала діяти комендантська година: людей на вулицях немає, наряди поліції посилені. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  38. ↑ У Казахстані призупинено роботу банків. Новини України - #Букви. 6 січня 2022. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  39. ↑ а б в Welle (www.dw.com), Deutsche. Протесты: первые подразделения из России прибыли в Казахстан | DW | 06.01.2022. DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  40. ↑ У Казахстані ввели держрегулювання цін на газ і ключові товари. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  41. ↑ Президент Касым-Жомарт Токаев дал Правительству ряд срочных поручений — Официальный сайт Президента Республики Казахстан. Akorda.kz (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  42. ↑ Президент Казахстану створив слідчу групу для покарання протестувальників. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  43. ↑ У центрі Алмати йде операція силовиків: військові відкрили вогонь з автоматів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  44. ↑ Левицкий, Дмитрий (6 січня 2022). Червоний рівень загрози. У ще одному регіоні Казахстану почали АТО. РБК-Україна. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
  45. ↑ Президент Казахстану Токаєв наказав відкривати вогонь по протестувальниках «на ураження і без попередження». nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  46. ↑ Казахський опозиціонер-утікач Аблязов оголосив себе лідером протестів. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  47. ↑ Токаєв: конституційний порядок відновлено у всіх регіонах Казахстану. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  48. ↑ В Алмати більше 3000 "злочинців" затримані, 26 ліквідовані, - МВС Казахстану. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  49. ↑ Столиця закрита. У Нур-Султані через протести обмежили в'їзд і виїзд. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  50. ↑ У лікарнях не вистачає місць. В Алмати розстріляли десятки протестувальників, - Insider. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  51. ↑ Протести у Казахстані. Під час обстрілу загинули троє дітей. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  52. ↑ МВС Казахстану: Кількість затриманих перевищила 5 тисяч осіб. Українська правда. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  53. ↑ В Казахстані силовики затримали вже майже 6 тисяч протестувальників. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  54. ↑ У Казахстані звільнили затриманого джазового музиканта із Киргизстану Рузахунова. nv.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  55. ↑ 10 січня у країні оголошено жалобу за загиблими у заворушеннях, що тривали протягом попереднього тижня. 10.01.2022, 16:27. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  56. ↑ Токаєв назвав протести в Казахстані спробою держперевороту: повна заява. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  57. ↑ Полковник спецслужби Казахстану знайдений мертвим у дворі будинку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  58. ↑ За добу в Алмати було затримано майже дві тисячі учасників протестних акцій. 13.91.2022, 15:51. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  59. ↑ У Казахстані скасували режим НС в ще одному регіоні. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  60. ↑ Назарбаєв вперше за час протестів у Казахстані виступив зі зверненням: що сказав. РБК-Украина. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  61. ↑ У Казахстані завершилася операція ОДКБ. 19.01.2022. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  62. ↑ ОДКБ введе війська в Казахстан, – Пашинян. 24 Канал. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  63. ↑ Росія відправила до Казахстану своїх десантників: промовисте відео. 24 Канал. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  64. ↑ Казахстан: «антитерористична спецоперація» в Алмати і повідомлення про жертви. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  65. ↑ Ще чотири країни підтвердили участь у місії ОДКБ у Казахстані. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  66. ↑ Заявление МИД Республики Беларусь - Министерство иностранных дел Республики Беларусь. mfa.gov.by. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  67. ↑ У Казахстані завершилася операція ОДКБ. Deutsche Welle. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 25 травня 2023.
  68. ↑ «Внутрішні проблеми»: у Кремлі прокоментували події в Казахстані. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  69. ↑ Kazakhstan : Statement by the Spokesperson on the latest developments. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  70. ↑ В Бишкеке активисты вышли на акцию протеста против ввода ОДКБ в Казахстан (фото, видео). kaktus.media (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  71. ↑ Блінкен: Коли росіяни опинилися у вашому домі, дуже важко змусити їх піти. 08.01.2022. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  72. ↑ У Німеччині зупинили експорт зброї до Казахстану. 09.01.2022, 22:16. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  73. ↑ МЗС України вперше офіційно засудило насильство в Казахстані. 10.01.2021. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  74. ↑ Заява МЗС України щодо розвитку ситуації в Республіці Казахстан. 10.01.2022, 13:21. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  75. ↑ МВС Казахстану заявляє про 18 загиблих та майже 750 поранених силовиків. Укрінформ. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  76. ↑ МВС Казахстану повідомило про 26 убитих та 18 поранених під час «зачистки». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  77. ↑ Внаслідок протестів у Казахстані загинули 164 людини – дані МОЗ. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  78. ↑ Кількість загиблих співробітників поліції та військових у Казахстані зросла до 17 - влада. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  79. ↑ В Алмати застрелили "батька казахського хіп-хопу": що відомо про його творчість (відео). РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  80. ↑ У Казахстані повідомили про 164 загиблих під час сутичок: серед них 3 дітей. 24 Канал. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  81. ↑ Протести в Казахстані: влада заявила про загибель щонайменше 225 людей. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  82. ↑ В результате январских событий в Казахстане погибли 225 человек - Генпрокуратура. vlast.kz (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  83. ↑ У Казахстані офіційно заявили про 225 жертв протестів. Слово і Діло. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  84. ↑ У Казахстані згадують загиблих у протестах: в Алмати люди зібралися на мітинг і висунули вимоги. 13.02.2022, 12:32. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
Сучасні протести
Громадянські
Міжнародні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Казахстані_(2022)&oldid=40934227