Фоліс — Вікіпедія

Фоліс
Історичний період	Пізня Античність і середньовіччя
Фоліс у Вікісховищі

Фоліс, фолл^[1] (лат. follis (множина: folles) — давньоримська і візантійська монета. Введена в рамках грошової реформи Діоклетіана у 294. Монета вартістю 1/32 римського фунта (лібри) — близько 10 грам.

Карбувалася з бронзи та була покрита тонкою плівкою срібла. Назва фоліс (фолл) означає гаманець^[2].

Під час введення в обіг Фоліс мав вартість 12,5 d. c. (denarii communes, «розрахункових денарів»), а після реформи 1 вересня 301 досяг вартості 25 d. c.

За Константина І фоліси було знецінено. Монета фактично не містила срібла. Як наслідок фінансових криз 346 року фоліс замінили на ас.

Візантійська імперія[ред. | ред. код]

498 року візантійський імператор Анастасій I провів грошову реформу, знову ввівши в обіг фолл. Карбували бронзові фолли та нуммії (1/2 фолісу). Розміри і вага фоллів постійно коливалася. За правління Анастасія I у 498 році монети важили 9 г і мали діаметр 23-27 мм, у 512 році — 18 г; за Юстиніана I (538 рік) — вага 22 г і діаметр до 40 мм. Номінали позначалася грецькими літерами: M (1 фолл або 40 нуммій), K (1/2 фолісу або 20 нуммій), I (1/4 фолісу або 10 нуммій) — деканумміон, E (1/8 фолісу або 5 нуммій) — пентанум. Монету карбували на трьох візантійських монетних дворах: у Константинополі, Нікомедії та Антіохії до X століття.^[3][2]

Фолл Анастасія I[ред. | ред. код]

На аверсі фоллу Анастасія I зображено погруддя імператора у профіль праворуч у військовому одязі й діадемі. Легенда: DN ANASTASIVS PP AVG (лат. Dominus Noster Anastasius Perpetuus Augustus) — Владика наш Анастасій Вічний Август.

На реверсі викарбувана велика цифрова літера М (40 нуммій); зверху хрест; з обох боків дві зірки. В ексерзі позначено знак монетного двору: CON (Constantinopolis) — Константинополь, а над лінією — знак цеху (Α, Β, Γ, Δ тощо — відповідно 1-й, 2-й, 3-й або 4-й цех).

Вага монети становить 16,5 г.

Фолл Анастасія I — найдавніша візантійська монета, знайдена на території Києва — на Замковій горі^[4][5][6]. Саме за цією знахідкою датували заснування столиці. Це дало підставу 1982 року відзначити 1500-річний ювілей української столиці, а у подальші роки — День Києва^{[7][8][9][10]}.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Paul Beliën. A hoard of Byzantine folles from Beirut // COIN HOARDS. — 2005. — С. 314-322.
• Михайло Брайчевський. До питання про виникнення міста Києва // Український історичний журнал. — 1959. — № 5.
• Зварич В. В. Нумізматичний словник. — Львів : Вища школа, 1972. — 147 с.
• Зоценко В. Византийская монета в Среднем Поднепровье // Южная Русь и Византия: Сборник научных трудов (к XVIII конгрессу византинистов). — 1991. — С. 57–79.
• Ковалинський Віталій. Ювілей міста // 2000. — 2012. — № 41 (11 жовтня).
• Рибаков Борис. «Кто в Киеве нача первее княжити» // Наука и жизнь. — 1982. — № 4. — С. 36—42.
• Розкопи в Києві на горі Киселівці // Археологія. — 1947. — Т. І. — С. 147-149.
• Салій Іван Миколайович. Обличчя столиці в долях її керівників. — К. : Довіра, 2018. — 598 с.
• С.Б.Сорочан, Л.В.Войтович та ін. Історія Візантії. Вступ до візантиністики. — Львів : Апріорі, 2011. — 880 с. — ISBN 978-966-8256-91-2.
• Цалик Станіслав. 1982 рік: як рахували вік Києва // BBC. — 2016. — 28 травня. Архівовано з джерела 19 жовтня 2020. Процитовано.

Посилання[ред. | ред. код]

• Фоліс // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 439. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.