Євангелічна церква Німеччини — Вікіпедія

Поширеність конфесій в Німеччині, на січень 2008.
   Абсолютна більшість (>50%) католиків
   Відносна більшість католиків
   Абсолютна більшість (>50%) євангелістів
   Відносна більшість євангелістів
   Переважно світське населення, але більше євангелістів, ніж католиків

Євангелічна церква Німеччини (нім. Evangelische Kirche in Deutschland), ЄЦН або EKD — об'єднання (унія) лютеранських та реформатських земельних Церков Німеччини. Кількість парафіян церкви становить 24 832 110 осіб[1]. Це конфедерація 20 регіональних протестантських церков, але не є церквою в теологічному розумінні в зв'язку з деномінаційними відмінностями. Тим не менш, церкви мають повну єдність в частині проповіді і в богослужіннях. Всі регіональні церкви ЄЦН обмежені певними територіями, винятком є Євангельська Реформатська Церква.

Історія[ред. | ред. код]

Датою зародження німецького лютеранства вважається 1517. Діяльність сподвижника Лютера Філіпа Меланхтона (лідера партії філіпістів) сприяла зближенню німецьких лютеран з німецькими кальвіністами, чому опиралася партія гнесіолютеран. Остаточне розмежування з католицизмом сталося після Тридентського собору. Лютеранські громади Німеччині довгий час не мали центру. Спроба створення прусської державної церкви в 1817 натрапила на опір старолютеран. В епоху Третього рейху пронацистські лютерани створили Німецьку Євангелічну Церкву на чолі з Людвігом Мюллером. Однак аріософські настрої нацистів дуже рано виявили протиріччя з духом християнства, так що значна частина лютеранських пасторів перейшла в опозицію і створила Сповідницьку Церкву (в рядах якої опинився відомий кальвіністський теолог Карл Барт)[2]. Сучасна Євангелічна церква Німеччини була відтворена 1948 року й об'єднує як лютеран, так і кальвіністів. З 1969 по 1991 існувала окрема Євангелічна церква НДР.

Структури ЄЦН[ред. | ред. код]

Маргот Кесман (Margot Käßmann).
Ніколаус Шнайдер, голова ради ЄЦН

Центральними керівними структурами ЄЦН є:

  • Синод
  • Рада ЄЦН
  • Церковна Конференція (постійна структура)

Церковні структури ЄЦН на всіх рівнях організовані на основі федеративних принципів. Кожна помісна церква відповідальна за християнське життя у своєму районі, і кожна регіональна церква має свої особливості і зберігає незалежність. Структури ЄЦН вирішують спільні завдання, які регіональні церкви поклали на неї.

Синод і Церковна Конференція обирають голову Ради ЄЦН з числа лідерів регіональних церков.

У 2003–2009 роках головою Ради ЄЦН був єпископ Євангелічно-Лютеранської Церкви Берліна-Бранденбурга-Сілезької Верхньої Лужиці Вольфганг Хубер. З жовтня 2009 цю посаду вперше займає жінка — єпископ Євангелічно-Лютеранської Церкви Ганновера Маргот Кесман[3], проте 24 лютого 2010 вона пішла у відставку через скандал з водінням машини в нетверезому стані. Тимчасово главою ЄЦН призначений Ніколаус Шнайдер[4] — голова євангельської церкви Рейнланду. 9 листопада 2010 Шнайдер обраний головою ради ЄЦН.

Регіональні церкви ЄЦН[ред. | ред. код]

20 Земельні Церкви. Синім позначені лютеранські Церкви, рожевим — юніоністські, червоним — реформатські (2012)
20 Земельні Церкви. Синім позначені лютеранські Церкви, рожевим — юніоністські, червоним — реформатські (2012)
  1. Євангельська церква Анхальта
  2. Євангелічно-лютеранська церква Баварії
  3. Євангельська церква Бадена
  4. Євангелічно-Лютеранська церква Берліна-Бранденбурга-Сілезької Верхньої Лужиці
  5. Євангелічно-Лютеранська церква Брауншвайга
  6. Євангельська церква Бремена
  7. Євангельська церква Вестфалії
  8. Євангельська церква Вюртемберга
  9. Євангелічно-Лютеранська церква Ганновера
  10. Євангельська церква Гессена і Нассау
  11. Євангельська церква Кургессен-Вальдек
  12. Ліппська церква
  13. Євангелічно-лютеранська церква Мекленбурга
  14. Північно-Ельбська Євангелічно-Лютеранська церква
  15. Євангелічно-Лютеранська церква Ольденбурга
  16. Євангельська церква Пфальца
  17. Померанська Євангельська церква
  18. Євангельська церква Рейнської області
  19. Євангелічна Реформатська церква — Синод Реформатських Церков Баварії і Північно-Західної Німеччини (в цю церкву входять християни з областей 2, 5, 9, 13, 14, 15 та 22)
  20. Євангелічно-Лютеранська церква Саксонії
  21. Євангелічна церква Центральної Німеччини утворена в 2009 році із:
  22. Євангелічно-Лютеранська церква Шаумбурга-Ліппе

Всі регіональні церкви входять в Спільноту протестантських церков Європи.

Відвідуваність[ред. | ред. код]

Згідно з офіційною статистикою ЄЦН щонеділі богослужіння відвідують в середньому 786 654 парафіян та недільну школу відвідує 154 705 дітей (дані 2006 року). Це становить лише 3,7% загальної кількості членів ЄЦН.

Найбільша кількість прихожан спостерігається на Різдво — 9589019 прихожан. Це становить всього 37,8% загальної кількості членів ЄЦН.

Жіночий пасторат[ред. | ред. код]

У ЄЦН давно вже існує інститут жіночого пастора. В наш час[коли?] чотири жінки на посаді єпископів очолюють земельні Церкви[5]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Статистика REMID. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 29 вересня 2011.
  2. ↑ Богобудівництво Третього рейху. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2011.
  3. ↑ EKD: Erstmals Frau an der Spitze der EKD. Архів оригіналу за 31 жовтня 2009. Процитовано 29 вересня 2011.
  4. ↑ 5283122,00. html Маргот Кесман: Як би низько ти не впав, Господь тебе підтримає[недоступне посилання з травня 2019]
  5. ↑ На території колишньої НДР єпископом вперше обрали жінку. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 29 вересня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Євангелічна церква Німеччини
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Євангелічна_церква_Німеччини&oldid=41908773