Єврейський базар (Київ) — Вікіпедія

Єврейський базар
Єврейський базар
Єврейський базар

Єврейський базар
Загальна інформація
50°26′50″ пн. ш. 30°29′33″ сх. д. / 50.44722° пн. ш. 30.49250° сх. д. / 50.44722; 30.49250Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°29′33″ сх. д. / 50.44722° пн. ш. 30.49250° сх. д. / 50.44722; 30.49250
Країна  Україна
Адмінодиниця Київ
Засновано 1858
Карта
Єврейський базар. Карта розташування: Київ
Єврейський базар
Єврейський базар
Єврейський базар (Київ)
CMNS: Єврейський базар у Вікісховищі

Євре́йський база́р — народна назва, офіційно — Галицький ринок (від Галицької площі), часто в просторіччі скорочено Євба́з  — історична місцевість, колишнє головне торжище міста для багатьох поколінь киян[1], розташоване в районі Галицької площі.

Історія[ред. | ред. код]

Єврейський базар

Євбаз — один із районів Києва, що традиційно пов'язують з історією єврейської громади. Саме тут іще у лютому 1858 р. генерал-губернатор І. І. Васильчиков дозволив євреям здійснювати публічну торгівлю щовівторка, щочетверга і щонеділі, і відтак утворився популярний міський ринок, який діяв там, де нині розташований цирк.[2]

Ринок був закритий та знесений наприкінці 1950-х років.

Єврейський базар був розташований на перехресті кількох магістралей, недалеко від вокзалу, звався в путівниках Галицьким, а в просторіччі був відомий як Єврейський.

Обслуговував Єврейський базар будь-яку клієнтуру. Враховувались і культурні запити мас. Було кілька прилавків з книжками й брошурами. Скрізь, по всіх кутках базару, можна було бачити людей, що продавали й купували носильні речі і взуття будь-якого вигляду і якості. Окремий сорт комерсантів становили продавці годинників. Свою продукцію вони вміли піднести солідно, байдужим поважним виглядом доводячи, що тут, мовляв, міркувати нема чого — товар у наявності, реклами не потребує.

За народною славою, на Євбазі можна було купити що завгодно — від пиріжків з горохом і склянки горілки — до Золотої зірки Героя Радянського Союзу та вогнепальної зброї. Про Євбаз часто писали газети, більшість таких згадок описує різноманітні місцеві шахрайста та оборудки.[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Галицькі Контракти»: № 16, квітень 2002. Архів оригіналу за 11 січня 2006. Процитовано 3 липня 2008. 
  2. «Интересный Киев»: Галицька синагога. Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 3 липня 2008. 
  3. ВІТОЛІН, Олександр (21 березня 2023). Про Євбаз без прикрас: топ ринкових оборудок. Вікенд (укр.). Процитовано 8 червня 2023. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]