Іванівка (Кальміуський район) — Вікіпедія

село Іванівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Бойківська селищна громада
Облікова картка Іванівка 
Основні дані
Населення 167
Поштовий індекс 87172
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°20′31″ пн. ш. 38°10′22″ сх. д. / 47.34194° пн. ш. 38.17278° сх. д. / 47.34194; 38.17278Координати: 47°20′31″ пн. ш. 38°10′22″ сх. д. / 47.34194° пн. ш. 38.17278° сх. д. / 47.34194; 38.17278
Середня висота
над рівнем моря
25 м
Водойми р. Грузький Яланчик
Відстань до
обласного центру
100 км
Відстань до
районного центру
17 км
Найближча залізнична станція Карань
Відстань до
залізничної станції
48,2 км
Місцева влада
Адреса ради 87172, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Конькове, вул. Радянська, 17
Сільський голова Набок Андрій Володимирович
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Донецька область
Іванівка
Іванівка
Мапа
Мапа

Іва́нівка — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 167 осіб. Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі р. Грузький Яланчик. Відстань до райцентру становить близько 17 км і проходить переважно автошляхом Т 0508. Село розташоване на межі з Некліновським районом Ростовської області Російської Федерації.

Історія[ред. | ред. код]

З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[1]. У 2016 році в рамках декомунізації в Україні адміністративна одиниця перейменована рішенням Верховної Ради України у Бойківський район[2]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 167 осіб, із них 94,01 % зазначили рідною мову українську та 5,39 % — російську[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
  2. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.

Посилання[ред. | ред. код]