Івашко Андрій Олександрович — Вікіпедія

Андрій Івашко
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 29 червня 1980(1980-06-29)
м. Кролевець (нині — Конотопського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24) (41 рік)
неподалік м. Глухова, Шосткинський район, Сумська область, Україна
(вбитий)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2018—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Повітряні сили
Формування Шаблон:138 ртбр ПС ЗСУ
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України

Андрій Олександрович Івашко (нар. 29 червня 1980, м. Кролевець (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР — пом. 24 лютого 2022, неподалік Глухова, Шосткинський район, Сумська область) — український військовослужбовець Збройних сил України, що героїчно загинув під час російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 1980 році в м. Кролевці на Сумщині[1].

6 грудня 2019 року був нагороджений спільними грамотами Голів Глухівської райдержадміністрації та районної ради з нагоди Дня захисника України[2].

Загинув 24 лютого 2022 року в перший день російського вторгнення в Україну під час ворожого ракетного обстрілу. На той час проходив військову службу в окремій радіолокаційній роті Повітряних сил ЗСУ в складі окремої радіолокаційної роти міста Глухова, що була розташована поблизу села Обложки у військовій частині, яка відома під назвою «Глухів-2». Перебуваючи на бойовому посту, він ціною власного життя здійснював видачу бойової інформації щодо дій противника[3][4]. Під час ракетного обстрілу ціною власного життя Андрій Івашко особисто давав інформацію щодо дій ворога[5]. Рано-вранці того дня, російські війська зробили спробу прориву кордону в районі Бачівська, але були призупинені поблизу м. Глухова, де зав'язався бойові сутички[6].

29 серпня 2022 року в День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, Президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» членам родини загиблого Героя України[7][3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» ( 10 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Трагічно загинув уродженець міста Кролевець. Про Суми (укр.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  2. ПОДЯКА ТИМ, ХТО ЗАХИЩАЄ УКРАЇНУ, ВІДСТОЮЄ ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ ТА СУВЕРЕНІТЕТ. Офіційний сайт Глухівського районної державної адміністрації (укр.). 6 грудня 2019. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  3. а б Президент вручив ордени «Золота Зірка» рідним загиблих Героїв України. Арміяinform (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
  4. У Глухові трагічно загинув кролевчанин. 05453.com.ua Сайт Кролевця (укр.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  5. Тищенко, Катерина (11 березня 2022). Зеленський присвоїв захисникам звання Героя України і бригадного генерала. Глухів.info (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  6. Російські війська зробили спробу прориву кордону в районі Бачівська і були зупинені біля Глухова. Глухів.info (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  7. Зеленський вручив ордени "Золота Зірка" рідним загиблих воїнів, удостоєних звання Героя України. ФОТОрепортаж. Цензор нет (укр.). 29 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.