Ізоповерхня — Вікіпедія

Ізоповерхня (англ. isosurface) — поверхня топографічного порядку у всіх точках якої є однакове значення якої-небудь величини (наприклад, тиск, температура, швидкість, густина). Є тривимірним аналогом Ізолінії.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]