Конья — Вікіпедія

Конья тур. Konya
Основні дані
37°52′21″ пн. ш. 32°29′31″ сх. д. / 37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д. / 37.87276944447221894; 32.49213888891666357Координати: 37°52′21″ пн. ш. 32°29′31″ сх. д. / 37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д. / 37.87276944447221894; 32.49213888891666357
Країна	Туреччина
Регіон	Центральна Анатолія
Столиця для	Румський султанат і Конья
Засновано	700 до н. е.
Площа	41 001 км²
Населення	2 232 374 осіб (2019)[1]
Висота НРМ	1016  м
Міста-побратими	Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілгет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф, Тулькарм
Телефонний код	(90) 332
Часовий пояс	UTC+3
GeoNames	306571
OSM	↑223133 ·R (Конья, Конья)
Поштові індекси	42xxx
Міська влада
Мер міста	Tahir Akyürek
Вебсайт	www.konya.bel.tr www.konya.gov.tr
Мапа
Конья у Вікісховищі

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія[ред. | ред. код]

Догрецький період[ред. | ред. код]

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період[ред. | ред. код]

У грецьких документах місто фігурує як Іконіон. У Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі апостола Павла. У перекладах Біблії українською місто згадується як Іконія (Дії 14:1). Вважається батьківщиною св. Параскеви Іконійської (П'ятниці) з III ст. Також тут народилася Текла Іконійська (II ст).

За часів римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, у грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки[ред. | ред. код]

Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, у той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. Тоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

У сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хаям (1048–1131). У XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. У 1244 році він зустрів Шемса Тебрізі й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.

Османська імперія[ред. | ред. код]

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.

Туреччина[ред. | ред. код]

У 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений на музей у 1927 році.

Пам'ятки культури, архітектура[ред. | ред. код]

Видатні місця[ред. | ред. код]

• Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
• Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
• Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
• Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
• Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
• Медресе Бюйюк Каратай, нині музей
• Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
• Археологічний музей
• Етнографічний музей
• Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
• Мечеть Азізіє
• Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 році
• Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636 році
• Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю[ред. | ред. код]

У середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

Відомі люди[ред. | ред. код]

• Параскева Іконійська П'ятниця (3-тє століття) — християнська свята та великомучениця.
• Амфілохій Іконійський (близько 340 року, Кесарія Каппадокійська — після 394 року) — єпископ Іконії.
• Сосипатр (апостол від 70) — перший єпископ Іконії.
• Тертій — другий єпископ Іконії, переписував Послання до римлян.

Див. також[ред. | ред. код]

• Суфізм

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
• St Paul the Traveller (1895);
• G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
• Данило Туптало, Житія святих (1711)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конья

• Pictures of the city, amongst them the Mevlana Muzesi and several Seljuk buildings [Архівовано 26 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Catholic Encyclopedia entry [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Konya Weather Forecast Information
• All About Turkey [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Sacred Sites [Архівовано 1 червня 2008 у Wayback Machine.]

п о р Найбільші міста Туреччини Дані Інституту статистики Туреччини, 2013 рік.
	№	Назва	Провінція	Населення	№	Назва	Провінція	Населення
Стамбул Анкара	1	Стамбул	Стамбул	13 820 334	11	Кайсері	Кайсері	880 255	Ізмір Бурса
	2	Анкара	Анкара	4 474 305	12	Ескішехір	Ескішехір	670 544
	3	Ізмір	Ізмір	2 828 927	13	Гебзе	Коджаелі	582 352
	4	Бурса	Бурса	1 769 752	14	Шанлиурфа	Шанлиурфа	551 511
	5	Адана	Адана	1 645 965	15	Денізлі	Денізлі	540 000
	6	Газіантеп	Газіантеп	1 465 019	16	Самсун	Самсун	523 192
	7	Конья	Конья	1 138 609	17	Кахраманмараш	Кахраманмараш	458 628
	8	Анталія	Анталія	1 027 551	18	Адапазари	Сакар'я	449 290
	9	Діярбакир	Діярбакир	906 013	19	Малатья	Малатья	425 000
	10	Мерсін	Мерсін	898 813	20	Ерзурум	Ерзурум	381 104

п о р Міста Туреччини Столиця Анкара Міста Агри Адана Адапазари Адияман Айдин Аксарай Аланія Алашехір Амасья Анамур Анкара Антак'я Анталія Ардаган Арнавуткей Артвін Афьонкарагісар Байбурт Баликесір Бартин Батман Бейликдюзю Бергама Біледжик Бінгьоль Бітліс Бодрум Болу Бурдур Бурса Бююкчекмедже Ван Газіантеп Гебзе Геліболу Гіресун Гюмюшхане Денізлі Джейхан Діярбакир Дюздже Зонгулдак Едірне Елязиг Ереглі Ерзінджан Ерзурум Ескішехір Изник Игдир Испарта Ізмір Ізміт Інегель Іскендерун Йозгат Кайсері Карабюк Караман Карс Кастамону Кахраманмараш Кемер Кіліс Конья Кушадаси Киркларелі Киршехір Кириккале Кютаг'я Малатья Манавгат Маніса Мардін Мармарис Мерсін Мугла Муш Невшехір Нігде Орду Османіє Ризе Самсун Санджактепе Сівас Сіде Сіїрт Сіноп Стамбул Султанбейлі Тарс Текірдаг Токат Трабзон Тунджелі Ушак Фетхіє Хаккярі Чанаккале Чанкири Чорлу Чорум Шанлиурфа Ширнак Ялова

У соціальних мережах Instagram · Facebook · Twitter  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · YouTube Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · UN/LOCODE · Who's on First Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · Catholic Encyclopedia · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Enciclopedia Italiana Довідкові видання Open Directory Project Нормативний контроль BNF: 15189900b · CiNii: DA17741718 · FAST: 1210683 · Freebase: /m/019_8m · GND: 4110361-0 · J9U: 987007561899905171 · LCCN: n80145386 · LIH: LNB:CX9E;=BF · NCF: ncf12008910 · NKC: ge817285 · SUDOC: 029872812 · VIAF: 155942204 · WorldCat: lccn-n80145386

Це незавершена стаття про місто. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.