Ільницький Роман — Вікіпедія

Роман Ільницький
Роман Ільницький
Роман Ільницький
Заступник міністра народного господарства УДП
30 червня 1941 — липень 1941
Попередник посада запроваджена
Наступник посада скасована
2-й Голова ОУНз
жовтень 1957 — ?
Попередник Лев Ребет
Наступник Богдан Кордюк
Народився 18 червня 1915(1915-06-18)
с. Кривче, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 2 лютого 2000(2000-02-02) (84 роки)
Нью-Йорк, США
Відомий як журналіст, політик, історик
Національність українець
Політична партія Організація Українських Націоналістів

Роман Ільницький (псевдо:«Кричевський»; 18 червня 1915(19150618), с. Кривче, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — 2 лютого 2000, Нью-Йорк, США) — український педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в УДП, голова Політради ОУНз.

Біографія[ред. | ред. код]

Роман Ільницький народився 18 червня 1915 року в селі Кривчому, нині Борщівський район, Тернопільська область.

Навчався у гімназіях в містах Чортків, Тернопіль (1925—1930), Рогатин, Малій Духовній семінарії у Львові.[1]

Був членом ОУН.

Після проголошення 30 червня 1941 року у Львові Акту про відновлення Української держави і створення українського уряду (УДП) став у ньому заступником міністра народного господарства. Але вже на початку липня 1941 року Степан Бандера, глава проголошеного уряду Ярослав Стецько, члени уряду Лев Ребет та Роман Ільницький були заарештовані і вивезені в Берлін для слідства, а через два місяці відправлені у спеціальне відділення для політв'язнів концтабору Заксенхаузен.[2]

Протягом 1945—1949 років — видавець і редактор тижневика «Час», голова Міжнародного Союзу Екзильної Преси та генеральний секретар міжнародного комітету переміщених осіб і політемігрантів у Німеччині (1947—1952), редактор «Українського самостійника» (1955—1956).

Після вбивства в Німеччині 12 жовтня 1957 Лева Ребета, Ільницький став третім головою Політради ОУНз[3].

Автор праці «Deutschland und die Ukraine 1934—1945».[4]

Помер 2 лютого 2000 року в Нью-Йорку, США.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Весна Х. Ільницький Роман… — С. 683.
  2. В боротьбі за українську державу. СЛУПВ, Вінніпег, 1990.
  3. Гуцуляк І. Організації українських націоналістів після Другої світової війни (ідеологічний аспект). [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.]
  4. Deutschland und die Ukraine 1934—1945 [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.], München, 1955

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Лев Ребет
4-й Голова Проводу ОУНз
жовтень 1957 — ?
Наступник
Богдан Кордюк