Ільф і Петров — Вікіпедія

Ільф і Петров — радянські письменники-співавтори Ілля Ільф (Ієхієл-Лейб Арно́льдович Файнзільберг, 1897–1937) і Євген Петров (Євген Петрович Катаєв, 1902–1942). Уродженці міста Одеса. Автори широко відомої у світі дилогії про харизматичного шахрая на ім'я Остап Бендер.

Твори[ред. | ред. код]

Творча співдружність Ільфа і Петрова почалась у 1927 році з роботи над сатиричним романом «Дванадцять стільців», яка здобула популярність серед читачів, але не отримала визнання критиків. У 1931 році було опубліковано його продовження під назвою «Золоте теля». Після виходу другої книги, дилогія отримала міжнародну популярність. Головним героєм обох романів є Остап Бендер — молодий шахрай, що полює на примарні багатства. Дія романів розгортається у післявоєнний період, на сатиричному тлі радянської дійсності. В обох творах автори висміюють зовсім різноманітних людей та їх пороки, майже не торкаючись теми політики і влади. Романи були багато разів екранізовані, у тому числі і за кордном.

Останньою роботою авторів стала повість «Одноповерхова Америка», в якій вони розповіли про свою подорож до США під час Великої депресії. В ній вони задокументували свої пригоди з притаманним їм гумором, а також виклали власні враження про людей, життя та устрій американського суспільства. І не приховували схвальних відгуків відносно того, що їм сподобалося.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Ільфом і Петровим у співаторстві були написані:

• роман «Дванадцять стільців» (1928);
• фантастична повість «Світла особистість» (1928);
• новели «Незвичайні історії з життя міста Колоколамська» (1928);
• новели «1001 день, або Нова Шахерезада» (1929);
• роман «Золоте теля» (1931);
• повість «Одноповерхова Америка» (1937).

У 1932–1937 роках Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда». У той же період вони написали свій єдиний сценарій «Одного разу літом», який вийшов на екрани 1936 року.

Пам'ять[ред. | ред. код]

• 3668 Ільфпетров — астероїд головного поясу, відкритий Людмилою Карачкіною і названий на честь тандему письменників.^[1]
• В Одесі на честь письменників у 1980-ті роки було названо вулицю у житловому масиві Таїрова.
• Невеликий пам'ятник Ільфу та Петрову у 2008 році був встановлений у Саду скульптур Одеського літературного музею.
• Також своєрідною даниною письменникам є "Пам'ятник 12-му стільцю", присвяченій однойменному твору письменників. Він встановлений у самому центрі Одеси, на знаменитій Дерибасівській вулиці.

Цікавинки[ред. | ред. код]

• Один до одного Ільф і Петров завжди звертались на «Ви».^[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ільф і Петров

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ільф і Петров

• Ильф И., Петров Е. Собрание сочинений. — М. : ГИХЛ, 1961. — Т. 1-5.(рос.)
• Ильф И., Петров Е. "Двенадцать стульев", "Золотой теленок". Комментарии к комментариям, комментарии, примечания к комментариям, примечания к комментариям к комментариям и комментарии к примечаниям. — М. : Новое литературное обозрение, 2005. — 384 с. — ISBN 5-86793-376-8.(рос.)
• Г. Мунблит, А. Раскин. Сборник воспоминаний об И.Ильфе и Е.Петрове. — М. : Советский писатель, 1963.(рос.)