Імпульсний детонаційний двигун — Вікіпедія

Імпульсний детонаційний двигун, або "ІДД", тип рушійної системи яка використовує детонаційні хвилі з метою запалювання суміши палива та окислювача.[1][2] Двигун пульсуючий тому що суміш має бути оновлена у камері згоряння поміж кожною хвилею детонації утвореною джерелом загоряння. Теоретично, ІДД може працювати від дозвукових до гіперзвукових швидкостей польоту близько 5 М. Ідеальна конструкція ІДД може мати термодинамічну ефективність більшу ніж інші конструкції як турбореактивний двигун та турбовентиляторний двигун тому що хвиля детонації швидко стискає суміш та додає тепло у незмінному об’ємі. Тому, рухомі частини як компресори не обов’язково потрібні у двигуні, що робить можливим значно зменшити загальні вагу та кошти. ІДД розглядалися як рушійна установка більше ніж 70 років.[3] Ключові питання для майбутніх розробок включають швидке та ефективне змішування палива та окислювача, попередження самозаймання, та стикування з соплами.

На сьогодні немає жодного з ІДД у серійному виробництві, однак деякі стендові двигуни були побудовані та успішно встановлені у низькошвидкісні демонстраційні літальні апарати які стійко літали за допомогою ІДД у 2008 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kailasanath, K., "Review of Propulsion Applications of Detonation Waves," AIAA Journal, Vol. 39, No. 9, pp. 1698-1708, 2000.
  2. Roy, G.D., Frolov, S.M., Borisov, A.A., та Netzer, D.W., "Pulse Detonation Propulsion: Challenges, Current Status, та Future Perspective," Progress in Energy та Combustion Science, Vol. 30, No. 6, pp. 545-672, 2004.
  3. Hoffmann, N., Reaction Propulsion by Intermittent Detonative Combustion, German Ministry of Supply, Volkenrode Translation, 1940.

Посилання[ред. | ред. код]