Інгерманландська губернія — Вікіпедія

Інгерманландська губернія
Центр	Шліссельбург
Утворено	1706 - 1711
Наступники	Санкт-Петербурзька губернія

Інгерманландська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської Імперії, перша губернія, заснована Петром І у імперії.

Петром I 7 березня 1706 року було видано спеціальне розпорядження, де до Інгерманландії застосовано термін «губернія». 18 грудня 1708 року Російську імперію було розділено на 8 губерній, серед них є і Інгерманландська^[1].

Того ж року губернію було розширено, до її складу включено ще 29 міст.

1711 року губернію було перетворено в Санкт-Петербурзьку.

Склад[ред. | ред. код]

1. Санкт-Петербург
2. Великий Новгород
3. Нарва
4. Шліссельбург
5. Ямбург
6. Капор'є
7. Псков
8. Ладога
9. Порхов
10. Гдов
11. Опочек
12. Ізборськ
13. Острів
14. Стара Русса
15. Луки Великі
16. Торопець
17. Бежецький Верх
18. Устюжина Желєзопольська
19. Олонець
20. Бєлоозеро
21. Ржева Пуста
22. Заволоччя
23. Каргополь
24. Пошехоньє
25. Ржева Володимирова
26. Углич
27. Ярославль
28. Романов
29. Кашин
30. Твер
31. Торжок, а також Дерптський повіт

Посилання[ред. | ред. код]

• Інгерманландія. Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона [Архівовано 25 листопада 2017 у Wayback Machine.];
• Архіви Санкт-Петербурга. Коротка довідка про межі С.-Петербурзької (Петроградської) губернії з XVIII ст. до 1918 року
• Затвердження Росії у Інгерманландії за царствування Петра І [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.