Інструмента́льне програ́мне забезпе́чення — програмне забезпечення, призначене для використання в ході проєктування, розробки та супроводу програм, на відміну від прикладного і системного програмного забезпечення[1].
Системи програмування[ред. | ред. код]
До цієї категорії відносять програми, призначені для розробки програмного забезпечення:
- асемблери — комп'ютерні програми, що перетворюють програми у формі початкового тексту мовою асемблера в машинні команди у вигляді об'єктного коду.
- транслятори — програми або технічні засоби, які транслюють програми.
- компонувальники (редактори зв'язків) — програми, які виконують компонування — приймають на вхід один або кілька об'єктних модулів і збирають за ними виконуваний модуль.
- препроцесори початкових текстів — це комп'ютерні програми, що приймають дані на вході та видають дані, призначені для входу іншої програми, наприклад, такої, як компілятор.
- налагоджувач (зневаджувач, англ. debugger) — модулі середовища розробки або окремі програми, призначені для відшукання помилок у програмі.
- текстові редактори — комп'ютерні програми, призначені для створення та змінення текстових файлів, а також їх перегляду на екрані, виведення на друк, пошуку фрагментів тексту тощо.
- бібліотеки підпрограм — збірки підпрограм або об'єктів, що використовуються для розробки програмного забезпечення.
- редактори графічного інтерфейсу[en].
- засоби автоматизацій розробки програм (CASE-средства)
Перераховані інструменти можуть входити до складу інтегрованих середовищ розробки.
Види інструментального ПЗ[ред. | ред. код]
|
---|
| Галузі | |
---|
| Поняття | |
---|
| Напрямки | |
---|
| Моделі | Моделі розробки | |
---|
| Інші моделі | |
---|
| Мови моделювання | |
---|
|
---|
| Особистості | |
---|
| Пов'язані галузі | |
---|
|