French
DeutschІнтуїція — Вікіпедія
| Інтуїція | |
 |
Інтуї́ція (лат. intueor — уважно дивлюся, згодом лат. intuitio — споглядання) — це форма знання людини, яка виникає без усвідомлення конкретних шляхів та умов його отримання. Це здатність безпосередньо сприймати істину без будь-якого зв'язку з чуттєвим або раціональним пізнанням[1]. Синоніми — чуття, проникливість, здогад, передчуття, без детального аналізу деталей навколишнього світу. У філософії — безпосереднє осягнення істини без досвіду і логічних умовиводів.
Інтуїція в філософії[ред. | ред. код]
В історії філософії зміст поняття інтуїції розвивався. Інтуїція пояснювалась як форма безпосереднього інтелектуального знання або споглядання (інтелектуальна інтуїція). Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є вид безпосереднього знання, яке стається як раптове прозріння (осяяння, осягнення, здогад), яке передбачає тривалу підготовку розуму.
В філософії нерідко чуттєві форми пізнання і мислення протиставлялись. Рене Декарт, наприклад, стверджував: «Під інтуїцією я розумію не віру в непевне свідчення почуттів і не оманливе судження безладної уяви, а світосприйняття ясного і уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що те ж саме, тверде розуміння ясного і уважного розуму, яке породжене лише природним світлом розуму і завдяки своїй простоті достовірніше, ніж сама дедукція…».
В філософії Іммануїла Канта інтуїція є базовою пізнавальною (когнітивною) здатністю, еквівалент якої в широкому сенсі може бути названий перцепцією, тобто сприйняттям, відчуттям, розумінням, проникливістю. Кант вважав, що розум сприймає всі наші зовнішні відчуття в формі простору, а всі внутрішні відчуття (пам'ять, думки) — в формі часу.
Інтуїція в психології[ред. | ред. код]
Згідно з працями Деніеля Канемана, інтуїція — це здатність автоматичного продукування рішень без тривалих логічних міркувань або доказів[2]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
 | Вікіцитати містять висловлювання на тему: Інтуїція |
- Інтуїція // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Інтуїція // Етимологічний словник української мови: у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с. — C. 312.
- Інтуїція // Словник іншомовних слів / уклад. С. Морозов, Л. Шкарапута. — К.: Наукова думка, 2000. — 680 с. — С. 236.
- Поліщук О. П. Інтуїція: природа, сутність, евристичний потенціал. — К.: ПАРАПАН, 2010.
- Інтуїція // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Література[ред. | ред. код]
- Інтуїція // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Безпосереднє знання // так само.
- Психологічні основи доказування // Юридична психологія: підручник / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Х.: Право, 2008. — С. 69—70. — 240 с. ISBN 978-966-458-068-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інтуїція [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Інтуїція // Фармацевтична енциклопедія
- Інтуїція // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 434.
- Інтуїція // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 551-552. — 1000 екз.
|
