ІнформНапалм — Вікіпедія

Inform Napalm
Логотип
Логотип
Посилання informnapalm.org/ua/
Гасло (девіз)

Ignis vincit tenebris

Темряву долає полум'я
Комерційний ні
Тип громадянська журналістика
Мови

українська, білоруська, російська, англійська, німецька

(загалом 30 мов)
Автор Роман Бурко
Започатковано 2014
Стан діючий сайт
Рейтинг Alexa 273 485[1]
CMNS: Inform Napalm у Вікісховищі

Inform Napalm — волонтерський проєкт з інформування широкої аудиторії про російсько-терористичну агресію проти України. З метою інформування широкої іноземної аудиторії автори проєкту перекладають матеріали десятками мов світу, серед яких японська й китайська. Керівник проєкту — Роман Бурко, речник — Михайло Макарук.

Історія[ред. | ред. код]

Сайт informnapalm.org створено активістами на початку 2014 року після російської збройної агресії проти України та захоплення Криму. За час існування проєкту проведено два ґрунтовні розслідування щодо катастрофи «Боїнга-777», збитого в небі над Донеччиною, впорядковано бази даних російських підрозділів, які воюють в Україні і навіть таблиці із шевронами військовослужбовців РФ. За словами засновника, журналіста Романа Бурка, першими до команди долучилися волонтери з Криму та Грузії, потім приєдналися жителі окупованого Донбасу, вільної частини України та інших країн світу[2].

Факти російської присутності на Донбасі. Інфографіка ІнформНапалм

Основним напрямом діяльності проєкту є OSINT (Open source intelligence) — розвідка, що базується на інформації із загальнодоступних, відкритих джерел, зокрема соціальних мереж. Аналітика: аналіз ситуації на фронті в зоні АТО, регулярні аналітичні звіти, аналітичні записки. Проєкт працює з широкою мережею інсайдерів на окупованих землях, на Донбасі та в Криму. За їхньою допомогою перевіряється РОЗВД-інформація, подається інформація про військову техніку російського походження, що перебуває на лінії конфлікту[3]. Розслідування проєкту ІнформНапалм щодо командира 53-ї зенітно-ракетної бригади, відповідальної за вбивство пасажирів рейсу MH17, полковника Сергія Мучкаєва, були використані у звіті дослідницької групи Bellingcat[4].

16 травня 2015 року Роман Бурко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що під час бою з ДРГ під Щастям у полон до українських силовиків потрапили двоє російських спецпризначенців[5]. Наступного дня він звернувся до керівництва держави та компетентних структур із закликом максимально ефективно використати факт взяття в полон кадрових російських військових і завдати тим самим вирішального удару по російській пропаганді. Роман написав на своїй сторінці:

Ми готові розповісти компетентним особам, як використати шанс правильно, ми готові допомогти його реалізувати, але потрібна політична воля і реальні дії. Це ваш шанс змінити історію і спрямувати її хід в русло перемоги.[6][7]

Приблизно о 14:50, 17 травня 2015 р. лікар диспансерного відділення Григорій Максимець на свой сторінці у Facebook підтвердив інформацію про двох поранених російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва й опублікував їхні фотографії[8]. Команда InformNapalm висловила сподівання, що українська влада й громадськість не допустять замовчування факту взяття в полон російських спецпризначенців і цю інформацію не лише оприлюднять на світовому рівні, але й використають для контрпропаганди[9][10].

OSINT-розвідник ІнформНапалм Антон Павлушко виявив у соціальних мережах дані про командира загону майора Костянтина Напольських, який керував групою ГРУ РФ у Луганську, його прізвище назвали під час допиту полонені спецпризначенці[11][12].

Після початку російської інтервенції до Сирії сайт InformNapalm почав публікацію особистих даних російських пілотів, які бомбардують сирійські міста, а спільно з медіа-проєктом Visuals створено інфографіку, що містить особисті дані екіпажів[13][14]. Ці публікації викликали негативну реакцію в Росії, зокрема у прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова, який заявив, що у відповідь на дії учасників проєкту «російські спецслужби прийматимуть всі необхідні заходи»[15]. У відповідь на це автори сайту заявили, що «кожне порушення об'єднаними російсько-сепаратистськими силами режиму припинення вогню на Донбасі спричинить публікацію чергового OSINT-розслідування з оприлюдненням імен, прізвищ, фотографій, бортових та реєстраційних номерів, а також інших подробиць і фактів, пов'язаних зі злочинами російських пілотів під час військової операції в Сирії»[16][17]. Телеканал «Аль-Арабія» порівняв цю діяльність проєкту InformNapalm з публікаціями WikiLeaks[18].

За підсумками 2016 року, спільнота мала 407 публікацій-розслідувань, 1197 перекладів і понад 3920 репостів у ЗМІ[19].

У березні 2017 року, в Українському кризовому медіацентрі відбулася презентація книги «Донбас в огні»[20]. До книги увійшли докази російської агресії, виявлені та систематизовані волонтерами ІнформНапалм[21].

У квітні 2018 року, InformNapalm опублікував інтерактивну базу даних російської агресії[22]. База даних Russian Aggression — це результат роботи волонтерів за чотири роки, понад 1700 OSINT-розслідувань InformNapalm систематизовані і розділені на дві групи: російське озброєння, виявлене на Донбасі; підрозділи російської армії, що брали участь в агресії проти України, Грузії, Сирії[23]. У базі доступний пошук за номером військової частини та назвою підрозділу. Зображення шевронів військових частин чи військової техніки клікабельні і ведуть до переліку розслідувань[24][25].

Автори[ред. | ред. код]

14 вересня 2022 року Гродненський обласний суд визнав Дениса Івашина, автора статей для порталу, винним за ст. 365 (втручання у діяльність співробітника внутрішніх справ) та ч. 1 ст. 356 Кримінального кодексу (зрада державі) та засудив його до 13 років та 1 місяця колонії в умовах посиленого режиму[26].

Участь у кібервійні[ред. | ред. код]

Окрім розвідки на основі відкритих даних спільнота ІнформНапалм брала активну участь і в кібервійні. У березні 2016 року спільнота ІнформНапалм почала співпрацювати з Українським кіберальянсом — активістами хакерських груп FalconsFlame та Trinity, згодом до Українського кіберальянсу увійшла також група RUH8 та окремі гактивісти групи КіберХунта. Кіберактивісти передавали дані, добуті в результаті зламів ресурсів агресора, спільноті ІнформНапалм для аналізу й подальшого оприлюднення.

Завдяки співпраці з хакерами волонтери ІнформНапалм змогли отримати доступ до приватних файлів окремих російських бойовиків. У березні 2016 року група кіберактивістів FalconsFlame передала волонтерам ІнформНапалм дані, добуті з телефону співробітника Федеральної служби виконання покарань Росії Миколи Рейхенау: фото, на яких російський окупант зафіксований у населених пунктах Луганськ, Ізварине, Сорокине (колишній Краснодон), Донецьк, Іловайськ, Бахмут (колишній Артемівськ), Дебальцеве, Вуглегірськ. Також у телефоні було відео та фото з Донецького аеропорту, зроблені у січні 2015 року[27]. Після публікації статті на офіційний YouTube-канал спільноти ІнформНапалм прийшов лист від керівництва YouTube з вимогою видалити відео[28] впродовж 48 годин через отриману скаргу на порушення конфіденційності. Волонтери ІнформНапалм після низки консультацій підготували відкритий лист до редакції YouTube[29]. Зокрема, у листі було сказано:

“Суб’єкт на відео – співробітник ФСВП РФ й перебуває в службовому відрядженні при виконанні злочинного наказу. Дані, зафіксовані на відео, є фото- і відеофіксацією правопорушень, які надалі будуть розглянуті на Міжнародному військовому трибуналі. На відео зафіксовано: незаконний перетин українського кордону, участь в незаконних збройних формуваннях, ведення бойових дій та здійснення терористичної діяльності, докази найманства та інші протиправні дії, скоєні суб’єктом.”

Розглянувши лист, адміністрація YouTube прийняла рішення: «…Вказаний контент не порушує наші правила про конфіденційність і тому видалятися не буде»[30]. 9 травня 2016 року українські хакери здійснили операцію «#OpMay9»: ними були зламані 9 пропагандистських вебсерверів російських терористів[31].

Після зриву операції «Прикормка»[32][33] ІнформНапалм застережив про загрозу національній безпеці України з боку антивіруса NOD32 від ESET[34], яка прагне догодити українським та російським клієнтам[35][36].

У середині липня 2016 року хакерські групи FalconsFlame, Trinity, RUH8 і КіберХунта передали до ІнформНапалм дані, які вони здобули шляхом злому серверів департаменту із забезпечення державного оборонного замовлення Міністерства оборони Російської Федерації; згідно з даними, на закупівлю нового озброєння Міноборони РФ планувало 2015 року витратити понад половину всього бюджету країни.

У січні 2017 року на центральному державному німецькому телеканалі ARD вийшов сюжет «Україна: Кібервійна»[37], у якому йшлося про кібератаки з боку РФ по цивільній інфраструктурі України. У сюжеті німецькі журналісти показали кадри відеографіки ІнформНапалм «Ідентифікація 75 російських військових частин, кадрові військові яких воюють на Донбасі»[38].

У березні 2017 року гактивісти Українського кіберальянсу ексклюзивно передали розвідувальній спільноті ІнформНапалм дані, добуті з комп'ютерів розвідувального управління 2 АК (Луганськ, Україна) ЗС РФ. Підтвердивши закриті дані інформацією з відкритих джерел, ІнформНапалм опублікував розслідування про участь 136 ОМСБр ЗС РФ у війні проти України[39][40].

У квітні 2018 року ІнформНапалм проаналізував дані, ексклюзивно надані Українським кіберальянсом (виписки з двох наказів про харчове забезпечення військовослужбовців, яких відряджали на бойове завдання в період окупації Росією Криму), і опублікував звіт про участь військовиків 18-ї ОСМБр ЗС РФ в операції захоплення Криму. Волонтери ІнформНапалм провели розвідку відкритих джерел і знайшли в профілях соцмереж військовослужбовців, які фігурують у наказах, фотодокази участі в загарбанні українського Криму. У звіті волонтери назвали шляхи перекидання військовослужбовців у Крим, місце розташування польового табору російських окупантів у н. п. Воїнка, а також ідентифікували в Криму російський БТР-82А військової частини № 27777 (18 ОМСБр ЗС РФ)[41][42][43].

У травні 2021 р. волонтери проєкту ІнформНапалм з інформування широкої аудиторії про російсько-терористичну агресію проти України, зібрали факти безпосередньої участі військовослужбовців 15-ї ОМСБр Збройних Сил (РФ) в агресії проти України. На основі 14 власних OSINT-розслідувань, ІнформНапалм та низки додаткових фотосвідчень і даних з інших джерел, вдалося встановити 40 російських військовослужбовців, які виконували приховані бойові завдання. Ці дані підтверджують, що починаючи з 2014 року 15-та ОМСБр Збройних Сил (РФ) була залучена до бойових дій проти України переважно на території Луганської області, а також брала участь в операції із захоплення та окупації Криму[44].

Злам пошти Суркова[ред. | ред. код]

Докладніше: Surkov leaks

25 жовтня 2015 року, альянс хакерських груп КіберХунта, FalconsFlame, RUH8 і Trinity передали спільноті ІнформНапалм дамп із поштової скриньки офісу Владислава Суркова, політичного радника Володимира Путіна, що охоплює період вересня 2013 — листопада 2014 року сукупним розміром майже 1 ГБ[45]. Матеріали періоду 2015—2016 років були передані спецслужбам для проведення розслідування. Витік документів включав 2337 листи з поштової скриньки Владислава Суркова. Листи ілюструють плани Росії політично дестабілізувати Україну і координації справ з основними лідерами терористів ЛНР та ДНР.

Знахідки[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
33 типи озброєння та спецтехніки РФ, виявлені на окупованих частинах Донецької та Луганської областей в період бойових дій з 2014 по 2016 рік, ІнформНапалм, опубліковано 6 вересня 2016 року[46].

Волонтери групи Інформнапалм змогли виявити численні випадки застосування сучасної високотехнологічної зброї російськими терористами. Зокрема, були встановлені факти застосування сучасних засобів РЕБ на захопленому російськими бойовиками Донбасі[47][48]:

На осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, що розпочалася 10 жовтня 2016 р. у Страсбурзі, українська делегація представила відеопрезентацію[49][50] InformNapalm та доповідь[51], у яку увійшли факти, зібрані методом OSINT-розвідки волонтерською спільнотою InformNapalm, що доводять присутність сучасного російського озброєння і спецтехніки на окупованій території, хоч це озброєння ніколи не постачалося в Україну[52][53].

19 листопада 2016 р. на річному засіданні Парламентської асамблеї НАТО в Стамбулі під час роботи Комітету з питань цивільного виміру безпеки українська парламентська делегація представила два відео спільноти InformNapalm з доказами російської військової агресії проти України: відеопрезентацію, представлену в жовтні на ПАРЄ та нову відеопрезентацію[54] з доказами участі кадрових російських військових із 75 військових частин ЗС РФ у війні на Донбасі[55][56].

У середині листопада 2016 р., народний депутат України Ірина Фріз передала Канцлеру Федеративної Республіки Німеччина Ангелі Меркель нову відеопрезентацію про участь російських регулярних військ на Донбасі з ідентифікацією підрозділів, що спеціально підготовлена міжнародною волонтерською розвідувальною спільнотою InformNapalm. Зустріч відбулася в рамках відзначення 25-річчя Робочої Групи німецьких меншин (AGDM) в Федеральному Союзі Європейських національностей. Ангела Меркель запевнила, що розуміє драматичність ситуації на Сході України та висловила готовність і надалі підтримувати нашу державу, хоча, за її словами, це робити досить складно[57].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.alexa.com/siteinfo/informnapalm.org
  2. Марія Прокопенко (11 вересня 2015). «Ввічлива зброя». День. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015. 
  3. Інформацію про слабкості російських військ ми передаємо армії — InformNapalm. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015. 
  4. MH17 - Potential Suspects and Witnesses from the 53rd Anti-Aircraft Missile Brigade. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 24 лютого 2016. 
  5. Инсайдеры сообщают, что сегодня в ходе боя под Счастьем с ДРГ боевиков в плен к украинским силовикам попало 2 российских спецназовца.. Facebook. Roman Burko. 16 травня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 7 листопада 2021.  (рос.)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 3 вересня 2017. 
  7. Під Щастям захопили в полон російських спецназівців, — волонтер. 24 Канал. 17 травня 2015. Архів оригіналу за 5 липень 2020. Процитовано 6 листопада 2021. 
  8. Вчера, 16.05.15., Спецназ РФ атаковал из оккупированного Луганска украинский г.Счастье.. Facebook. Григорій Максимець. 17 травня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 7 листопада 2021. 
  9. У полон під Щастям потрапили спецпризначенці Тольяттінського ГРУ. ІнформНапалм. 17 травня 2015. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 березня 2022. 
  10. Хронологія взяття в полон розвідників 3-ї бригади спецпризначення ГРУ ГШ РФ. ІнформНапалм. 19 травня 2015. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 31 березня 2022. 
  11. OSINT: знайдена інформація про командира загону захоплених в полон спецпризначенців ГРУ. ІнформНапалм. 20 травня 2015. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 31 березня 2022. 
  12. Вы всё знаете, но молчите. Радіо Свобода (російська служба). 24 травня 2015. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 28 січня 2023.  (рос.)
  13. Сирія. Інфографіка: офіцери ВКС РФ – військові злочинці Кремля. Inform Napalm. 27 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015. 
  14. Aktivisten stellen Putins Piloten an den Pranger. Bild. 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2015. (нім.)
  15. Julian Röpcke (06.11.2015). Aktivisten stellen Putins Piloten an den Pranger [Активісти поставили пілотів Путіна до ганебного стовпа] (нім.). Bild. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 08.11.2015. 
  16. InformNapalm відповів Пєскову: «Наші публікації — шокова терапія»[недоступне посилання]
  17. Олександра Горчинська (21.10.2015). Кремль відкрив ящик Пандори. «Партизани» з InformNapalm розповіли, чим шантажують російських генералів і як зупинити Путіна. Новое Время. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25.10.2015. 
  18. تسريب صور وأسماء وبيانات الطيارين الروس في سوريا موقع روسي يشبه «ويكيليكس» نشر أيضا عناوينهم وأرقام هواتفهم وتعهد بتسريب المزيد [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.](араб.)
  19. Соцмедиа в информационном противостоянии. Итоги 2016 года - InformNapalm Blog. InformNapalm Blog (uk-UA). 12 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016. 
  20. «Донбас в огні» – це путівник для журналістів та експертів, які хочуть розібратися, що відбувається на Донбасі – автори видання (uk-UA). 17 березня 2017. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017. 
  21. Наш путівник допоможе геть необізнаним зорієнтуватися на Донбасі, — автори (uk-UA). 17 березня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017. 
  22. RUSSIAN AGGRESSION: ВОЛОНТЕРИ ОПУБЛІКУВАЛИ МАСШТАБНУ ІНТЕРАКТИВНУ БАЗУ ДАНИХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ (uk-UA). 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018. 
  23. Волонтери опублікували масштабну базу даних про російську агресію на Донбасі (uk-UA). 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 15 квітня 2018. 
  24. russian-aggression (uk-UA). 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018. 
  25. Ukrainian OSINT sleuths release largest existing database of evidence of Russian aggression in Ukraine - Euromaidan Press. Euromaidan Press (eng-UA). 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018. 
  26. Дзяніс Івашин [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] — сторінка політв'язня на вебсайті правозахисного центру «Вясна»
  27. Руда, Оксана (3 березня 2016). Хакери заламали телефон спецназівця РФ і оприлюднили докази його участі у війні на Донбасі. Zaxid.net. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  28. Хакеры #FF спалили спецназовца ФСИН России (18+). YouTube. Inform Napalm. 2 березня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 6 листопада 2021. 
  29. Відкритий лист до YouTube: терорист із ФСВП РФ подав скаргу на «конфіденційність». ІнформНапалм. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 31 березня 2022. 
  30. InformNapalm переміг терориста із ФСВП РФ в суперечці про «конфіденційність» (ВІДЕО). ІнформНапалм. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 31 березня 2022. 
  31. # OpMay9: як група українських хакерів зірвала перемогобісся терористів. Військова панорама. 11 травня 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 26 травня 2016. 
  32. Операція Groundbait: українські окуповані території піддалися атакам кібершпигуна. ESET. 18 Травня 2016. Архів оригіналу за 19 травня 2016. Процитовано 1 червня 2016. 
  33. Антон Черепанов (18 Травня 2016). Операція Groundbait («Прикормка»): Аналіз інструментарію спостереження. ESET. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016. 
  34. Минаков, Алексей (1 червня 2016). Антивирусная компания ESET на службе террористов Донбасса. ІнформНапалм. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.  (укр. Антивірусна компанія ESET на службі терористів Донбасу)
  35. Юрасов, Стас (24 мая 2016). Украина vs "ДНР/ЛНР". На чьей стороне играет словацкая ESET. ЛІГАБізнесІнформ. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 1 червня 2016.  (укр. ІТ-компанія ESET викрила українських хакерів, які стежили за представниками «ДНР» і «ЛНР»)
  36. Barth, Bradley (20 травня 2016). Eastern Ukraine separatists seemingly targeted in Operation Groundbait APT. SC Magazine UK. Архів оригіналу за травень 23, 2016. Процитовано 1 червня 2016. 
  37. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017. 
  38. Опублікована база даних ідентифікації російських військ на Донбасі (ВІДЕО). ІнформНапалм. 23 листопада 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  39. Гаага чекає на танкістів: волонтери знайшли докази перекидання військ РФ до України у 2014-2015 роках (фото). УНІАН. 30 березня 2017. Архів оригіналу за 15 липень 2020. Процитовано 6 листопада 2021. 
  40. Відновлено хронологію вторгнення артилерійського підрозділу 136-ї ОМСБр ЗС РФ в Україну. ІнформНапалм. 28 липня 2017Victory Krm. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 28 січня 2023. 
  41. Список-1097: як 18-та ОМСБр ЗС Росії окупувала Крим - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018. 
  42. Сухі пайки допомогли волонтерам виявити раніше не відомих учасників російської окупації Криму - Радіо Свобода. Радіо Свобода (uk-UA). 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018. 
  43. Волонтери розповіли деталі окупації Криму в 2014 році - Тиждень.ua. Тиждень.ua. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018. 
  44. 40 військових 15-ї бригади ЗС РФ викриті як учасники агресії проти України (Інфографіка). 14.05.2021. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021. 
  45. Злом Суркова: хактивісти кіберальянсу передали докази злому помічника президента РФ (1 Гб даних). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 2 грудня 2016. 
  46. Волонтеры показали весь ассортимент путинского "военторга" на Донбассе (видео) [Архівовано 8 вересня 2016 у Wayback Machine.], 7 сентября 2016
  47. Михайло Кузнецов (2 травня 2016). Російські засоби РЕБ у бойових діях на Донбасі. InformNapalm.org. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 4 травня 2016. 
  48. Р-330Ж «Житель» на Донбассе: фиксация у границы, в профилях боевиков и аэроснимки БПЛА. Inform Napalm. 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 15 квітня 2016. 
  49. 33 типи озброєння та спецтехніки Російської Федерації на Донбасі. Inform Napalm. Процитовано 21 вер. 2016 р.. 
  50. Video Overview of the Russian Weaponry in Donbas (англ.). Inform Napalm. 
  51. Weaponry of the Russian Federation in the war against Ukraine. Report of the international volunteer community InformNapalm. Архів оригіналу за 16 серпня 2020. Процитовано 12.10.2015. 
  52. Україна показала ПАРЄ докази участі Росії у війні на Донбасі. Тиждень. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016. 
  53. [1] Україна показала в ПАРЄ докази російської агресії в Донбасі]. Новое время. [недоступне посилання]
  54. 75 Russian military units that fight in Donbas. ІнформНапалм. Процитовано 13 лист. 2016 р.. 
  55. VIDEO. În Adunarea Parlamentară NATO au fost prezentate dovezi ale participării armatei ruse în războiul din Donbas (рум.). http://www.paginaderusia.ro/. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 20 NOIEMBRIE 2016. 
  56. Волонтери зібрали базу даних російських військових і техніки в Донбасі. dt.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016. 
  57. Закінчилася зустріч з Канцлером Федеративної Республіки Німеччина Ангелою Меркель, що проходила в рамках відзначення 25-річчя Робочої Групи німецьких меншин (AGDM) в Федеральному Союзі Європейських національностей.. Facebook. Ірина Фріз / Iryna Friz. 9 листопад 2016. Процитовано 8 листопада 2023. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]