Інформатик — Вікіпедія

Інформатик ^[1] (нім. Informatiker, англ. computer scientist) — учений, що вивчає інформатику, науку про теоретичні основи інформації й обчислень та їх застосування^[2].

Інформатики, як правило, працюють над теоретичною складовою комп'ютерних систем, на відміну від апаратної частини, на якій переважно зосереджені комп'ютерні інженери (хоча ці складові частково збігаються). Попри те, що інформатик може займатись і роботою в конкретній галузі (наприклад, алгоритми та структури даних, розробка і проєктування, розробка програмного забезпечення, теорія інформації, теорія баз даних, теорія складності обчислень, чисельний аналіз, теорія мов програмування, комп'ютерна графіка, комп'ютерний зір), його основним полем діяльності є теоретичні дослідження обчислювальної техніки, на яких ґрунтуються ці галузі^[3].

Основне завдання інформатиків — розробити або перевірити моделі, часто математичні, для опису властивостей комп'ютерних систем (процесори, програми, комп'ютери, які взаємодіють з людьми, комп'ютери, які взаємодіють з іншими комп'ютерами тощо) із загальною метою пошуку системи, яка дає корисні переваги (швидше, менше, дешевше, точніше тощо).

Освіта[ред. | ред. код]

Більшість інформатиків повинні мати ступінь доктора, магістра або бакалавра в галузі комп'ютерних наук чи подібних галузях, таких як інформація і комп'ютерні науки, або тісно пов'язаних дисциплінах, як математика^[3] або фізика^[4]. Для програміста важливою є схильність до математики.

Для інформатика важливі також хороші комунікативні навички, оскільки ключова роль хорошого вченого — це передавання результатів для використання іншими; як правило, за допомогою добре підготовлених публікацій та презентацій. Крім того, оскільки інформатики часто працюють в командах над реальними проєктами, вони повинні мати можливість ефективно спілкуватися з комп'ютерним персоналом, таким як програмісти й менеджери, а також з користувачами або іншим персоналом, який може не мати технічного досвіду роботи з комп'ютером^[5].

Галузі спеціалізації[ред. | ред. код]

• Теоретична інформатика, зокрема структури даних і алгоритми, теорія обчислень, теорія інформації та теорія кодування, теорія мов програмування і формальні методи
• Комп'ютерні системи, зокрема комп'ютерна архітектура і комп'ютерна інженерія, аналіз продуктивності комп'ютерів, паралелізм та розподілені обчислення, комп'ютерні мережі, комп'ютерна безпека і криптографія, а також бази даних.
• Застосування комп'ютера, зокрема комп'ютерна графіка і візуалізація, взаємодія людини з комп'ютером, наукові обчислення і штучний інтелект.
• Розробка програмного забезпечення — застосування системних методів розробки програмного забезпечення.

Зайнятість[ред. | ред. код]

Інформатиків часто наймають фірми, які випускають програмне забезпечення, науково-дослідні і дослідно-конструкторські організації, де вони розробляють теорії, що дозволяють створювати нові технології. Інформатики також працюють в освітніх установах, таких як університети. Інформатики можуть більш практично застосувати свої знання, займаючись розробкою програмного забезпечення тощо. Їх можна зустріти як у галузі консалтингу щодо інформаційних технологій, так і з математики, зважаючи на те, як галузь пов'язана з математикою^[6]. Інформатики, що працюють у промисловості, можуть переходити на управлінські посади або керувати проєктами^[5].

Вважається, що інформатики мають хороші перспективи працевлаштування. Це, зокрема, пояснюється дуже швидким зростанням галузі проєктування комп'ютерних систем та супутніх послуг, а також сфери розробки програмного забезпечення, яка, за прогнозами, є однією з найдинамічніших галузей економіки^[3].

Див. також[ред. | ред. код]

• Програміст
• Інформатика
• Комп'ютерна етика

Примітки[ред. | ред. код]