Інформаційно-комунікаційні технології в Україні — Вікіпедія

Інформаційно-комунікаційні технології в Україні — уся наявна в державі інфраструктура інформаційно-комунікаційних технологій.

Основні параметри[ред. | ред. код]

За даними Державної служби статистики України станом на липень 2013

• у сфері інформатизації працює 3292 підприємств та організацій, основним видом діяльності яких є надання послуг. Із них — близько 1000 ІТ-компаній з валовим доходом більше 1 млн грн., які створюють 62 400 робочих місць.
• Загальна кількість ІТ-спеціалістів в Україні наприкінці 2012 року склала більш 215 тис. осіб, з них близько 25 тис. осіб — сертифіковані програмісти, що працюють на експорт.
• Річний валовий дохід ІТ-компаній у 2012 склав понад 12 млрд грн. За І квартал 2013 року обсяг реалізованих послуг у сферах інформації та телекомунікації становить 16 637,0 млн грн., в тому числі: у сфері телекомунікації — 11898,9 млн грн.; комп'ютерне програмування — 2248,9 млн грн.^{[джерело?]}

Сфера ІКТ в Україні — це:

• 2114 операторів, що мають ліцензії на певний вид діяльності у сфері телекомунікацій;
• 1482 суб'єктів господарювання, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет;
• 13 % від середньої кількості працівників на підприємствах сфери послуг працівники підприємств, зайнятих у сфері ІКТ;
• 43,5 % жителів України мають доступ до мережі Інтернет;
• 35 % домогосподарств, які мають широкосмуговий доступ до мережі Інтернет (загальноєвропейський показник 65 % (до 2020 року має становити 75 %);
• 1/5 частина українських домогосподарств мають доступ до послуг кабельного телебачення;
• 148 вищих навчальних закладах здійснюють підготовку кадрів для ІКТ;
• майже повне покриття території країни рухомим (мобільним) зв'язком, рівень проникнення якого за даними операторів телекомунікацій становить 130,3 % від усієї чисельності населення України.

Показники[ред. | ред. код]

За 2012 рік обсяги доходів від надання послуг сфери ІКТ в загальному обсязі доходів сфери послуг України склали 23 % і зросли порівняно з минулим роком на 6,7 %.

Основними сегментами на ринку телекомунікаційних послуг залишаються мобільний, фіксований та широкосмуговий (комп'ютерний) зв'язок, спільна частка яких в загальних доходах від надання телекомунікаційних послуг склала 94,4 %.

Експорт та імпорт комп'ютерних послуг збільшились на 49,3 % та 22,4 % відповідно.

Структура ІТ-сектору України значно відстає від сучасних вимог і представлена виключно розробкою програмного забезпечення для локального та корпоративного призначення, наданням послуг доступу до Інтернет, Інтернет-рекламою, створенням Інтернет-сайтів та офшорним аутсорсингом ІТ-послуг.

Україна була 13ю у категорії «Наука і технології» серед 124 країн у 2014 році та входить до топ 20 і займає 14те місце в цій же категорії вже серед 163 країн у 2020 році відповідно до "The Good Country Index [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.]" ^[1].

Підготовка кадрів[ред. | ред. код]

46 967 осіб — загальний ліцензований обсяг студентів для ІКТ сфери, в тому числі в середньому за рік вищі навчальні заклади України випускають близько 20 тисяч фахівців для сектору програмної продукції. З них, за оцінками експертів, лише 10-15 % здатні розпочати працювати в компаніях індустрії з одночасним продовженням навчання. При цьому вартість підготовки фахівців за цими напрямами державними вищими навчальними закладами для Держбюджету подекуди досягає 30 тисяч грн. на рік.

Проблеми[ред. | ред. код]

Серед основних проблем:

• низький рівень широкосмугового доступу;
• нерівномірність забезпечення телекомунікаційними послугами та обмеженість доступу у сільській, гірській місцевості і депресивних регіонах;
• певна невідповідність законодавства України у сфері інформаційно- комунікаційних технологій законодавству ЄС;

Нові цифрові технології несуть сьогодні крім маси бізнес-можливостей також безліч економічних загроз. Втрата контролю за інформаційною економічною взаємодією й відсутність чіткої державної політики розвитку сфери ІКТ приводять до все більшої залежності від іноземної ІТ-продукції й міжнародних корпорацій.

Джерела[ред. | ред. код]

• Проект Програми розвитку сфери інформаційно-комунікаційних технологій в Україні / Держінформнауки, липень 2013
• ZakonOnline (25 квітня 2013). Рішення № 252 від 25.04.2013 Про схвалення пропозицій до структури. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 1 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

• Рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та світі | edclub.com.ua. edclub.com.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
• Поширення інформаційно-комунікаційних технологій в освіті протягом життя. nbuviap.gov.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
• 4G, мобільні гроші та $4,5 млрд в IT-аутсорсингу. Прогнози розвитку ІКТ-галузі України в 2018 році. techno.nv.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 1 грудня 2019.
• Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в умовах інформаційної глобалізації. cyberleninka.ru. Процитовано 1 грудня 2019.

п о р Інформаційна ера Технології Великий адронний колайдер Інформація Теорія інформації Інформатизація Інфосфера Інформаційний потік Кіберпростір Інтернет Комп'ютер Мережі Віртуальна реальність Глобальна інформаційна інфраструктура Кремнієва долина Штучний інтелект Повсюдний комп'ютинг Електронний документообіг Геоінформаційна система Дистанційне навчання Електронний уряд Цифрове безсмертя Цифрова економіка Сильний штучний інтелект Культура Кіберкультура Кіберпанк Кіберспорт Відеоігри Хакерство Скрипткіді Маніфест хакера Електронна культура Медіа-мистецтво Масова комунікація Засоби масової інформації Мережева література Інтернет-ЗМІ Мережевий етикет Медіаграмотність Інформаційний ринок Інтернет-комунікація Інтернет-мем Інформаційна етика Наука Теорія інформації Інформаційний підхід Інформатика Інформаційна парадигма Теорія масових комунікацій Постіндустріальне суспільство Хвильова концепція Тофлера Архітектура фон Неймана Криптографія Медіазнавство Кіберметрія Глобальне село Суспільство та середовище (кіберпростір) Ноосфера Глобальне суспільство Соціальна дія ІТ Нетократія Інформаційне право Кіберзлочин Віртуальні спільноти Інтернет-залежність Цифрова економіка Інформаційна безпека Відкритий вміст Віртуальне навчальне середовище Інформаційна революція Інформаційне забруднення Дослідники та теоретики Володимир Вернадський Віктор Глушков Маршалл Маклуен Мануель Кастельс Клод Шеннон Річард Столмен Елвін Тоффлер Георгій Почепцов Джон фон Нейман Норберт Вінер Пітер Друкер Андрій Єршов Михайло Карцев Війни Гібридна війна Кібервійна Психологічна війна Інформаційна війна Інформаційна операція Інформаційна зброя Психологічна операція Інформаційне суспільство

1. ↑ Ukraine ranks 13th in Science and Technology Capabilities. Symphony Solutions (амер.). 8 липня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.