French
DeutschІранське космічне агентство — Вікіпедія
| Іранське космічне агентство | |
|---|---|
| перс. سازمان فضایی ایران | |
| Тип | космічне агентство[d] |
| Засновано | 1 лютого 2004 |
| Країна |  Іран |
| Штаб-квартира | Тегеран (35°14′05″ пн. ш. 53°55′15″ сх. д. / 35.23499900002777707° пн. ш. 53.92089800002777622° сх. д.) |
| Вебсайт: isa.ir | |
 | |
 Іранське космічне агентство у Вікісховищі | |
Іра́нське космі́чне аге́нтство (перс. سازمان فضايی ايران — Sázmán e Fazái e Irán) — державна організація Ірану з дослідження космічного простору.
Історія[ред. | ред. код]
У квітні 2003 року було засноване Іранське космічне агентство (ІКА). Було прийнято п'ятирічний план розвитку космічної галузі, що включав запуск, як мінімум п'яти супутників зв'язку і дистанційного зондування Землі, а також декількох дослідницьких мікросупутників. ІКА був призначений головним координуючим органом, яким раніше фактично був Іранський центр дистанційного зондування.
Ракети-носії[ред. | ред. код]
Серія «Шахаб» (вважається подібною до ракети КНДР — Тепходон-2). Відома, наприклад, ракета IRIS[en], яка була успішно запущена 25 лютого 2007 року (корисне навантаження не уточнюється). Ракета не виходила на орбітальний політ, після досягнення висоти 150 км була спущена на поверхню Землі за допомогою парашуту[1].
Сучасною ракетою-носієм є ракета «Сафір». Перший вдалий політ «Сафір-2» відбувся 4 лютого 2009 року.
Космодроми[ред. | ред. код]
Основною точкою запуску іранських космічних ракет вважається місто Імамшахр, звідкіля і була запущена суборбітальна ракета серії «Шахаб-3». Інший космодром розташований у місті Кум.
Місії[ред. | ред. код]
- Перший іранський супутник «Синах-1» був запущений у космос 28 жовтня 2005 року ракетою-носієм Космос-3М з космодрому «Плесецьк» (РФ). Тобто, Іран став 43-ю країною зі своїм власним супутником у космосі. Другий супутник «Синах-2» був запущений в 2008 році[2].
- 27 вересня 2023 року, згідно повідомлення Al Jazeera, іранський супутник «Nour-3» був успішно виведений на орбіту, яка знаходиться за 450 кілометрів від поверхні Землі. Перша версія супутника «Nour» була запущена у квітні 2020 року, що стало першим успішним запуском Ірану військового супутника-розвідника. Другий супутник «Nour-2» був запущений в космос на початку 2022 року[3][4].
- 20 січня 2024 року, згідно повідомлення державних ЗМІ Ірану, країна успішно запустила в космос дослідницький супутник «Sorayya». Ракета «Gayem-100» вивела супутник вагою приблизно 50 кілограмів на низьку навколоземну орбіту висотою 750 км[5][6].
Плани на майбутнє[ред. | ред. код]
Наступний супутник «Месбах» планувався до створення за допомогою фахівців космічного агентства Італії, а запущений буде також своєю ракетою-носієм. Зі слів Мехрон Міршамс, заступника глави Іранської аерокосмічної асоціації, іранські експерти на справжній момент зайняті в 5 проєктах супутників, включаючи «Зохрех», «Месбах», ЗС-4, СМ-2С і «Сефехр». Розробляються подальші модифікації ракет-носіїв — «Шахаб-5» з чотирма прискорювачами на РДТТ для низькоорбітального корисного навантаження 250—300 кг і «Шахаб-6» з прискорювачами на РРД для корисного навантаження 550 кг.
21 листопада 2005 року, вперше, було випущено пресреліз про плановану іранську програму пілотованої космонавтики, що включає одномісний 2-тонний космічний корабель і в перспективі невелику космічну лабораторію.
Неофіційні китайські джерела повідомляли, що Іран готовий брати участь у розгортаємій програмі створення орбітальної станції КНР.
20 серпня 2008 року, ІКА оголосило, що Іран розробить і здійснить власний пілотований запуск в межах десятиліття, а планована дата запуску буде повідомлена протягом півроку. У разі здійснення цих амбітних планів у такі жорсткі терміни, Іран може стати п'ятою космічною наддержавою з пілотованою космонавтикою, поступившись лише Індії (планує власний космічний корабель до 2014—2015 рр.) Та випередивши навіть об'єднану Європу (плани - після 2018 р.) та Японію (плани - після 2020 р.). Згідно з тією ж заявою, Іран мав намір стати до 2021 року лідируючою аерокосмічною державою регіону.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (англ.) Iran announces rocket launch, believed part of commercial satellite project. International Herald Tribune. 25 лютого, 2007. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2007.
- ↑ (англ.) Iran plans second satellite launch. Aljazeera. 10 квітня 2006. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 14 вересня 2006.
- ↑ Iran’s IRGC successfully puts third imaging satellite into orbit. By Maziar Motamedi. Published On 27 Sep 2023
- ↑ В Ірані заявили, що вивели на орбіту третій супутник для обробки зображень. 27.09.2023 16:12
- ↑ Іран успішно запустив супутник Sorayya на орбіту. 21.01.2024, 00:19
- ↑ [https://trueua.info/news/iran-zayaviv-pro-zapusk-suputnika-soraya Іран заявив про запуск супутника "Сорая". // Автор: Альона Боженко. 21.01.2024, 13:20]
Посилання[ред. | ред. код]
- Iranian Space Agency [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Space Science
- Iranian Space Agencies (listing) [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Iran space program [Архівовано 6 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Shahab SLV
- Aerospace Industries Organization
- Iran in Space [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] Globalsecurity.org
- Videos
- A glimpse of Iran's latest aerospace achievements [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] — PressTV (2016)
- Imam Khomeini Space Center — Iran [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Nuclear Threat Initiative (2013)
- Video on Iran Space Program на YouTube
- Iran's space technology program — Part I [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.] Part II [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Part III [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] — PressTV
|
| |||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}