Іркутська область — Вікіпедія

Іркутська область
рос. Иркутская область
   
Країна Росія Росія
Фед. округ Сибірський
Адмін. центр Іркутськ
Глава Левченко Сергій Георгійовичd
Дата утворення 26 вересня 1937
Оф. вебсайт irkobl.ru(рос.)
Географія
Координати 57°22′ пн. ш. 106°00′ сх. д. / 57.367° пн. ш. 106.000° сх. д. / 57.367; 106.000
Площа 767 900 км² (4-а)
  • внутр. вод 2,9 %
Часовий пояс MSK+5 (UTC+8)
Населення
Чисельність 2545,3 тис (21-а) (2005)
Густота 3,3/км²
Економіка
Економ. район Східно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2 RU-IRK
ЗКАТО 25
Суб'єкта РФ 38
Телефонний (+7)
Карти

Іркутська область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Іркутська область у Вікісховищі

Іркутська область (рос. Ирку́тская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташована в південно-східній частині Сибірського федерального округу.

Географія[ред. | ред. код]

У області відомі печери Ботовська та Велика Орішна.

Річки[ред. | ред. код]

Озеро[ред. | ред. код]

Гори[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

В Іркутській області на 2006 рік відкрито 11 родовищ углеводородної сировини, доведені запаси газу становлять 2,27 трильйона м³, початкові сумарні ресурси газу становлять більше 11 трильйонів м³. На території області розташовані родовища золота, платини й ін. Одне з найбільших родовищ залізної руди у світі — Ангаро-Ілімський залізорудний басейн також знаходиться в Іркутській області.

Енергетика[ред. | ред. код]

На території регіону діють 4 гідроелектростанції:

Газифікація регіону[ред. | ред. код]

У лютому 2004 року між ВАТ «Газпром» і адміністрацією Іркутської області була підписана угода про співробітництво, що передбачає розробку «Газпромом» Генеральної схеми газифікації й газопостачання Іркутської області.

16 грудня 2005 року «Газпром» і Іркутська область підписали договір про газифікацію регіону.

Передбачається газифікувати 899 населених пунктів регіону й довести рівень газифікації області природним газом до 82 %. Це перевищить нинішній загальноросійський рівень (50 %).

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Іркутська область у 1960

Райони Іркутської області:

Національний склад 2002[ред. | ред. код]

Культура, туризм[ред. | ред. код]

За 70 км від Іркутська перебуває архітектурно-етнографічний музей «Тальці», також у жителів і гостей області користуються популярністю «Навколобайкальська залізниця» і озеро Байкал (Ліствянка, Слюдянка, порт Байкал)

Злиття Іркутської області з Усть-Ординським Бурятським автономним округом[ред. | ред. код]

11 жовтня 2005 між владою Іркутської області і Усть-Ординського Бурятського автономного округу у селищі Усть-Ординський підписаний договір про об'єднання територій. Документ визначає повноваження органів державної влади суб'єктів федерації та бюджетних процесів усередині укрупненого регіону. Новий суб'єкт РФ утворився 1 січня 2008 року, називається так само «Іркутська область» і є правонаступником двох суб'єктів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Таблица 14. Численность, удельный вес и половой состав украинского населения Иркутской области, 1897–2010 / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017.
  2. Таблица 15. Расселение украинцев в муниципальных образованиях Иркутской области, 2010 г. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017.
  3. Таблица 16. Распределение украинского населения Иркутской области по возрасту и полу, 2010 г. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 22 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]


 Красноярський край  Республіка Саха
 Забайкальський край
 Красноярський край  Бурятія
 Тува  Бурятія  Бурятія
озеро Байкал