Ісмаїл Кадаре — Вікіпедія

Ісмаїл Кадаре
Ismail Kadare
	Ісмаїл Кадаре
Народився	28 січня 1936 (88 років); Гірокастра
Країна	Албанія; Франція; Косово
Національність	албанці
Діяльність	поет; прозаїк
Alma mater	Тиранський університет і Літературний інститут імені Горького
Мова творів	албанська і французька
Жанр	роман
Magnum opus	Генерал мертвої арміїd, Замок (роман Ісмаїла Кадаре)d, Хроніка в каменіd, Розбитий квітеньd, The Three-Arched Bridged, The File on H.d, The Pyramidd і Палац мрій
Членство	Академія наук Албанії, Академія моральних і політичних наук, Академія наук і мистецтв Косово і Чорногорська академія наук і мистецтв
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Helena Kadared
Діти	Besiana Kadared
Автограф
Нагороди	Премія Принца Астурійського
	Ісмаїл Кадаре у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

~~|Примітки=~~

Ісма́їл Кадаре́ (алб. Ismail Kadare; нар. 28 січня 1936(19360128), Гірокастра) — албанський поет і прозаїк, есеїст.

Життєпис і творчість[ред. | ред. код]

З 1960-их років є одним із найзначніших літераторів Албанії. З 1990 року мешкає здебільшого у Франції. Автор кільканадцяти романів, відомих завдяки перекладам французькою мовою, зокрема «Генерал мертвої армії» (1964), «Хто поверне Дорунтін?» (1979), «Три прогони моста» (1981), «Три скорботні пісні для Косова» (1998); вигадливо поєднує у творчості історичні, міфологічні та фантастичні мотиви.

1992 року його було відзначено нагородою Prix mondial Cino Del Duca, 2005-го — Man Booker International Prize (Букерівська премія), а 2009-го — Prince of Asturias Award of Arts (Премія Принца Астурійського). Кілька разів номінований на Нобелівську премію з літератури. Його праці перекладено тридцятьма мовами.