Історія Європи — Вікіпедія

Історія Європи (хронологія основних подій)
Зображення Європи антверпенського картографа Абрагама Ортеліуса 1595 р.
700 р. до нашої ери	Епічна поема Іліада Гомера, найдавніша історична оповідь континенту.
360 р. до н. е.	Нападки Платона на Афінську демократію в творі Держава.
323 р. до н. е.	Помирає Александр Македонський і його Македонська імперія розпадається.
264-241,218-201,149-146	Пунічні війни.
73 - 71	Повстання Спартака.
44 до н. е.	Вбито Юлія Цезаря. Наближається кінець Римської республіки.
27 до н. е.	Заснування Римської імперії Октавіаном Августом.
330 р. нашої ери	Костянтин робить Константинополь («Новий Рим») своєю столицею.
395	По смерті Феодосія (І) Великого Римська Імперія остаточно розпадається на Східну і Західну імперії.
527	Юстиніан I коронований імператором Візантійської імперії.
800	Карл I Великий коронований Імператором Священної Римської імперії.
882 - 1240	Київська Русь.
1054	Розкол християнської церкви («Велика схизма») на католицьку та православну.
1066	Норманське завоювання Англії Вільгельмом Завойовником.
1095	Папа Римський Урбан II закликає до Першого хрестового походу.
1347 - 1353	Чорна смерть (2-а пандемія чуми) вбиває третину населення Європи.
1337 - 1453	Столітня війна
1453	Падіння Константинополя під ударами турків-османів.
1492	Христофор Колумб висаджується на берег в Новому світі.
1497	Васко да Гама відпливає з Португалії, відкриваючи морський шлях до Індії довкола Африки і започатковуючи безпосередню торгівлю з Азією.
1498	Леонардо да Вінчі малює в Мілані Тайну вечерю, один з символів розквіту Ренесансу.
1517	Мартін Лютер прибиває 95 тез на підтримку Реформації до дверей Костелу Усіх Святих у Віттенберзі.
1648	Вестфальський мир завершує Тридцятирічну війну.
1707	Королівство Великої Британії утворено об'єднанням Королівства Англія і Шотландське королівство.
1789	Велика французька революція.
1815	Підписано завершальний акт Віденського конгресу, який передував поразці Наполеона Бонапарта в Битві при Ватерлоо.
1861	Селянська реформа 1861 (скасування кріпосного права) в Росії.
1867	Надруковано перший том Капіталу Карла Маркса.
1914	Політичне вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда, початок Першої світової війни.
1917	Жовтневий переворот в Росії.
1919	Версальський мирний договір, офіційне закінчення Першої світової війни.
1939	Німеччина і Словаччина напали на Польщу, початок Другої світової війни.
1945	Закінчилась Друга світова війна, Європа в руїнах.
1950	Декларація Шумана — початок європейської інтеграції.
1961	Юрій Гагарін — перша людина в космосі.
1989	Падіння Берлінської стіни символізує кінець комуністичних режимів в Європі.
2004	Розширення ЄС у 8 східноєвропейських держав, подальша інтеграція континенту.

Не плутати з історією Європейського Союзу.

Історія Європи традиційно поділяється на чотири часові періоди: доісторична Європа (приблизно до 800 р. до н. е.), античність (800 р. до н. е. — 500 р. н. е.), середньовіччя (500 р. н. е. — 1500 р. н. е.) і сучасна епоха (з 1500 р.).

Перші ранні європейські сучасні люди з’являються в літописі скам’янілостей приблизно 48 000 років тому, в епоху палеоліту. Осіле землеробство ознаменувало початок неоліту, яке повільно поширювалося Європою з південного сходу на північ і захід. Пізніший період неоліту ознаменувався запровадженням ранньої металургії та використанням мідних інструментів і зброї, будівництвом мегалітичних споруд, прикладом яких є Стоунгендж. Під час індоєвропейських міграцій Європа бачила переселення народів зі сходу та південного сходу. Період, відомий як класична античність, розпочався з виникненням міст-держав у Стародавній Греції. Пізніше Римська імперія стала домінувати над усім Середземноморським басейном. Період переселення германців розпочався наприкінці 4 століття нашої ери, поступово варвари вторглися до різних частин Римської імперії.

Падіння Західної Римської імперії в 476 році нашої ери традиційно знаменує собою початок середньовіччя. Тоді як Східна Римська імперія існувала ще 1000 років, колишні землі Західної частини імперії були роздроблені на низку різних держав. У той же час ранні слов'яни почали формуватися як окрема група в центральній і східній частинах Європи. Першою великою імперією середньовіччя було Франкське королівство Карла Великого, тоді як ісламське завоювання Іберії заснувало Аль-Андалус. В еру вікінгів відбулося друге велике переселення скандинавських народів. Спроби відвоювати Левант у мусульманських держав, які його окупували, зробили середньовіччя епохою хрестових походів, тоді як політична система феодалізму досягла свого розквіту. Пізнє середньовіччя ознаменувалося значним скороченням населення, оскільки Європі загрожувала бубонна чума, а також вторгнення монголів з євразійського степу. Наприкінці середньовіччя настав перехідний період, відомий як Відродження.

Ранньомодерну Європу зазвичай датують кінцем 15 століття. Технологічні зміни, такі як порох і друкарський верстат, змінили спосіб ведення війни, процес збереження та поширення знань. Протестантська Реформація спровокувала фрагментацію релігійної думки, що призвело до релігійних воєн. Доба великих географічних відкриттів привела до колонізації земель поза межами Європи. Після 1800 року промислова революція принесла до Західної Європи накопичення капіталу та швидку урбанізацію, кілька країн перейшли від абсолютистського правління до парламентських режимів. В епоху революцій давно усталені політичні системи були зруйновані.

У 20-му столітті Перша світова війна призвела до кардинальної зміни карти Європи, замість великих імперій постали менші національні держави. Політичні проблеми призвели до Другої світової війни, під час якої нацистська Німеччина вчинила Голокост. Після Другої світової більша частина Європи розділена залізною завісою на два військові блоки — НАТО та країни Варшавського договору. У післявоєнний період відбулася деколонізація, коли західноєвропейські колоніальні імперії були демонтовані. Післявоєнний період також характеризується поступовим розвитком євроінтеграційного процесу, який призвів до створення Європейського Союзу. Він поширився на країни Східної Європи після падіння Берлінської стіни. У ХХІ столітті виникли європейська боргова криза, вихід Великої Британії з Європейського Союзу та російсько-українська війна.

Доісторична Європа[ред. | ред. код]

Докладніше: Кам'яна доба, Доісторична Україна, Палеоліт на території сучасної України, Мезоліт, Неоліт, Бронзова доба, Залізна доба та Люди

Європа залишалася незаселеною людьми досить довго порівняно з іншими континентами. Найімовірнішою є гіпотеза, що Людина прямоходяча (Homo erectus) і неандертальці (Homo neanderthalensis) мігрували з Африки в Європу перед появою сучасної людини, і що відбулося це в половині віллафранкського часу. На південному сході Європи, в Грузії в місті Дманісі, були знайдені останки людей, які жили 1,8 мільйона років тому і належали до форми, як припускають, перехідної між Людиною умілою (Homo habilis) і Людиною прямоходячою, пізніше ці люди розселилися по всій південній Азії. Цю форму виділили в окремий вид — Людина грузинська (Homo georgicus), і ймовірно, що всі останки належать особинам однієї популяції, яка є найдавнішою в Європі.

Достатньою ж мірою заселили Європу гейдельберзька людина і її імовірний нащадок неандерталець, причому європейські неандертальці мали певні фенотипічні і генотипичні відмінності від неандертальців інших континентів, які можливо виникли внаслідок адаптації до кліматичних умов і схрещування популяцій на всьому континенті.

Найраніша поява людей сучасного фізичного типу (або підвид Homo sapiens sapiens) в Європі датується приблизно 35 тис. років тому і зазвичай пов'язується з кроманьйонцями. Деякі локально розвинуті перехідні культури, наприклад Шательперон, чітко використовували технології верхнього палеоліту в дуже ранні терміни і є сумніви про те, хто були їхні носії: людина розумна, неандерталець чи нащадки від змішаних шлюбів цих видів. Технології палеоліту досягли значного розвитку в Оріньяцькій культурі.

14 500 років тому, коли льодовики почали відступати, Європа заселялася в чотири хвилі еміграції тими, хто прийшов з інших територій^[1].

Стародавній період[ред. | ред. код]

Мінойська і міккенська цивилізація[ред. | ред. код]

Ранній етап історії Стародавньої Греції носить назву крито-мікенський, або егейський. В III—II тисячоліттях до н. е. виникають перші держави у басейні Егейського моря — на острові Крит і півострові Пелопонес (міста Мікени, Пілос, Тиринф). Це були держави монархічного типу, подібні до давньосхідних деспотій, із розгалуженим бюрократичним апаратом та сильними общинами.

Поштовхом до початку досліджень англійського археолога Артура Еванса на Криті послужили сюжети давньогрецьких міфів про майстра Дедала, що побудував у Кноссі для царя Міноса палац-лабіринт, і про героя Тесея, що переміг мешканця лабіринту Мінотавра і знайшов зворотний шлях за допомогою «нитки Аріадни». Мікени були відкриті Генріхом Шліманом після розкопок в Малій Азії, де він відшукав легендарну Трою.

Наприкінці III — на початку II тисячоліття до н. е. наймогутнішим було Критське царство — таласократія, яка займала винятково вигідне географічне положення, мала потужний флот. Критські майстри тонко обробляли бронзу (але не знали заліза), виготовляли і розписували керамічний посуд зображеннями рослин, тварин, людей.

Так з середини II тисячоліття до н. е. центром грецької цивілізації стали Мікени, населені греками-ахейцями. Його оточували могутні оборонні стіни, складені з величезних, грубо обтесаних кам'яних блоків. Головні Левові ворота прикрашала трикутна стела із рельєфним зображенням двох левиць. Генріх Шліман знайшов також золоту усипальницю мікенських царів — гробницю Атрея — розташовані по колу підземні споруди із купольними склепіннями. Мікени очолили ахейців у Троянській війні, оспіваній в «Іліаді», яка приписується авторству Гомера.

Зникнення мікенської культури в XII столітті до н. е. пов'язують із вторгненням з півночі Балканського півострова дорійських племен, серед яких все ще панував родовий лад. Поневолення дорійцями корінних мешканців призвело до занепаду грецьких міст і їх культури, зокрема втрати ранньогрецької писемності (так зване, критське письмо).

Полісний період Стародавньої Греції[ред. | ред. код]

Історія Греції після дорійського вторгнення починається неначе заново. Знову відбувається розкладання первіснообщинних відносин, формування державності, відродження матеріальної культури. Цей період тривав приблизно з XI по IX століття і називається Темними століттями, а також гомерівським періодом, оскільки відомий насамперед за поемами «Іліада» і «Одіссея», приписуваними авторству Гомера. Темні століття — доба натурального господарства, адже з усіх досягнень мікенців дорійці запозичили тільки гончарне коло, техніку обробки металу та прийоми кораблебудування, культуру вирощування винограду і оливкових дерев. Втім дорійці принесли з собою мистецтво виплавки і обробки заліза, практику використання його не тільки як прикраси, але й у виготовленні знарядь та військовій справі.

Середні віки[ред. | ред. код]

Раннє середньовіччя охоплює приблизно п'ять століть — з 500 по 1000 рік.

На сході та південному сході Європи утворилися нові держави: Аварський каганат (567–822), Стара Велика Болгарія (632–668), Хозарський каганат (650–969) і Дунайська Болгарія (заснована Аспарухом у 680 р.), які постійно змагалися за гегемонію з Візантійською імперією.

Сама ж Візантія з 7-го століття зазнала значного впливу через піднесення ісламу та халіфатів. Араби-мусульмани вперше вторглися на історичну римську територію під керівництвом Абу-Бакра, першого халіфа Праведного халіфату, який увійшов до римської Сирії та римської Месопотамії. Оскільки візантійці та сусідні сасаніди були сильно ослаблені на той час — через затяжні, багатовікові та часті візантійсько-сасанідські війни, які включали кульмінаційну візантійсько-сасанідську війну 602–628 рр. — під проводом Умара, другого халіфа, мусульмани повністю знищили Перську імперію Сасанідів і завоювали Сирію та Месопотамію, а також римську Палестину, римський Єгипет, частину Малої Азії та римської Північної Африки. У середині VII століття, після мусульманського завоювання Персії, іслам проник у Кавказький регіон, частини якого пізніше увійшли до складу Росії. Ця тенденція, яка включала завоювання мусульманських військ і поширення ісламу, продовжувалась за наступників Умара та за халіфату Омеядів, який завоював решту середземноморської Північної Африки та більшу частину Піренейського півострова. Протягом наступних століть мусульманські війська змогли захопити таку європейську територію, як Кіпр, Мальту, Крит, Сицилію та частину південної Італії.

Новий час[ред. | ред. код]

Новітні часи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ «Ученые узнали о неизвестном вторжении в Европу в ледниковый период [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]», 7 февраля 2016, сайт «Моя Планета» (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності / Сергій Плохій; пер. з англ. Романс Клочка. — Харків: Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 496 с. — ISBN 978-617-12-1056-1
Варварцев М. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна. — К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2005. — 304 с.
Від Великого Князівства до сучасної держави: Політична історія Фінляндії від 1809 року: пер. з фін. / Осмо Юссіла, Сеппо Гентіля, Юкка Неваківі ; Пер. Мікко Гаутала, Віктор Пилипенко . — Київ: УНІСЕРВ, 2002 . — 407 с. –Бібліогр.: с. 394—396 . — ISBN 966-95788-2-5
Відкритість. Суспільство. Влада. Від Нантського едикту до падіння комунізму / Авт.-упоряд. Е. Ле Руа Ладюрі [пер. з франц. Є. Марічева]. — К. : Ніка-Центр, 2008. — 264 с. — (Серія «Ідеї та Історії»; Вип. : 2).
Габсбурзька монархія. 1809—1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини / А. Тейлор [пер. з англ. А. Портнов, С. Савченко]. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. — 268 с. — ISBN 966-7493-37-7 (PDF-файл [Архівовано 24 січня 2020 у Wayback Machine.])
Географія та історія Іспанії: посібник з країнознавства / Київський держ. лінгвістичний ун-т ; уклад. А. О. Серебрянська. — К. : [б.в.], 1998. — 269 с. — ISBN 966-7443-08-6
Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713) / Тарас Чухліб ; [передм. В. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України. НДІ укр. козацтва. — К. : Києво-Могилян. Акад., 2004. — 286 с. : ілюстр. — Бібліогр. в кінці ст. — ISBN 966-518-304-4
Грюнвальдська битва — битва народів: [середньовічна історія України, Білорусі, Литви] / Алфредас Бумблаускас, Ігор Марзалюк, Борис Черкас; Гол. ред. Віргініюс Строля; Відп. ред. Юлія Ференцева.– К. : Балтія Друк, 2010.– 271,[1] с. : іл. — 800 пр. — ISBN 978-966-8137-72-3
Дворнік Ф. Слов'яни в Європейській історії та цивілізації [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Пер. з англ. — К.: Дух і Літера, 2000. — 528 с. — ISBN 966-7888-02-9
Дейвіс Н. Європа. Історія. Пер. з англ. П. Таращука. — Київ: Основи, 2006. — 1464 с.
Дм. Наливайко. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі XI—XVIII ст. [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Київ: Основи, 1998.
Демократизація і Європейський союз. Країни Центральної та Східної Європи в першому десятилітті XXI ст. / [пер. з англ. О. Кислюка ; ред. В. Вишневий]. — К. : Укр. письменник, 2012. — 268 с. : табл. — (Серія «Світло світогляду»). — Тит. арк. парал. укр., англ. — Бібліогр.: с. 243—254. — ISBN 978-966-579-321-2
Еволюція міжнародно-правового статусу Ватикану: історія, сьогодення, українські акценти: [дослідження] / В. М. Мельник. — Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2016. — 192 с. — Бібліогр. в кінці глав. — ISBN 978-966-2696-91-2
Європа і народи без історії / Ерік Вульф; пер. з англ. І. Пошивайла. — К. : Вид. дім «КМ Академія», 2004. — 535 с.
Європейська інтеграція на початку нового тисячоліття: довідник. Ч. 1 [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Уклад. А. М. Круглашов, І. Озимок, Т. С. Астапенко, В. В. Руссу. — Чернівці, 2010. — 212 с.
Європейська інтеграція на початку нового тисячоліття: довідник. Ч. 2 / Уклад. А. М. Круглашов, Т. С. Астапенко, В. В. Руссу. — Чернівці, 2011. — 207 с.
Європейський Союз: вчора, сьогодні, завтра / Авт.-укл.: Макар Ю. І., Бурдяк В. І., Івасютин Т. Д., Семенко В. В. — Чернівці: Рута, 2008. — 225 с.
Європейський Союз: історія і засади функціонування: навчальний посібник / В. В. Копійка, Т. І. Шинкаренко ; за ред. Л. В. Губерського. — 2-ге вид., виправл. і доповн. — К. : Знання, 2012. — 759 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
Історія Австрії / Е. Цьольнер ; пер. з нім. Р. Дубасевич [та ін.] ; наук. ред. В. Расевич. — Львів: Літопис, 2001. — 707 с. — ISBN 966-7007-40-4
История Беларуси. С древнейших времен до 2013 г. / Новик Е. К., Качалов И. Л., Новик Н. Е., — 4-е изд. — Мн.:Вышэйшая школа, 2013. — 558 с.: ISBN 978-985-06-2355-3 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
История Беларуси с древних времен до нашего времени / Ковкель И. И., Ярмусик Э. С. — Минск.: «Аверсэв», 2000. — 592 с. (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Історія Бельгії / О. М. Сухий ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л. : Піраміда, 2005. — 260 с.: іл. — ISBN 966-7188-53-1
Історія Болгарії / Володимир П. Чорній; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Історичний фак-т, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Ін-т славістики.– Львів: ПАІС, 2007.– 404 с. : іл. — 500 пр. — ISBN 966-7651-79-4
Історія вищої школи Європи (V ст. — середина XX ст.): [монографія] / О. С. Радул. — Кіровоград: Імекс, 2011. — 535 с. — Бібліогр.: с. 340—349. — ISBN 978-966-189-081-6
Історія греків / Індро Монтанеллі ; з італ. пер. Юрій Педан ; Італ. ін-т культури в Україні. — Л. : Літопис, 2010. — 335 с. : карти. — ISBN 978-966-7007-92-8
История Дании / Буск С., Поульсен Х. (ред.). Пер. с дат. Н. М. Антюшина и др. — М.: Весь мир, 2007. — 607 с. — (Национальная история). — ISBN 5-7777-0265-1 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
История Дании / Геделунд Л. Н. — Спб. — М.: Издание т-ва М. О. Вольф, 1907. — 271 с. (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Історія Європейської Інтеграції. Від декларації Шумана до розширення на Схід / Роберт Казімір; пер.: Ігор Андрейко, Андрій Максимук. — Перемишль: Парламент Молоді, 2003.
Історія європейської інтеграції від Римської імперії до Європейського Союзу [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] : монографія / Нац. акад. прав. наук України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування ; за ред. І. В. Яковюка. — К. : Ред. журн. «Право України», 2012. — 208 с.
Історія європейської цивілізації. Близький Схід / за ред. Умберто Еко ; пер. з італ.: О. В. Сминтина та ін. — Харків: Фоліо, 2016. — 1309, [1] с. : іл. — Пер. вид. : L'Antichità — vicino oriente / a cura di Umberto Eco. — Milano, 2013. — ISBN 978-966-03-7585-7
Історія європейської цивілізації. Греція / за ред. Умберто Еко ; пер. з італ.: О. В. Сминтина та ін. — Харків: Фоліо, 2016. — 1158, [65] с. : фот. кольор. — Пер. вид. : L'Antichità-Grecia / a cura di Umberto Eco. — Milano, 2012. — ISBN 978-966-03-7489-8
Історія європейської цивілізації. Рим / за ред. Умберто Еко ; пер. з італ.: Л. Д. Ципоренко та ін. — Харків: Фоліо, 2015. — 1030, [65] с. : кольор. іл. — Пер. вид. : L'Antichità-Roma / a cura di Umberto Eco. — Milano, 2012. — ISBN 978-966-03-7130-9
Історія європейської цивілізації: Середньовіччя. Варвари. Християни. Мусульмани / за ред. У. Еко ; [пер. з італ. О. В. Сминтина та ін.]. — Харків: Фоліо, 2018. — 698 с. — ISBN 966-03-8230-5.
Історія Ірландії / Джон Маккормак [пер. з англ. А. Олійник]. — К. : Юніверс, 2006. — 296 с.
Історія Італії: від упадку Римського цісарства до останніх часів / П. Феденко. — Львів: Народний ун-т, 1936. — 46 с.: образки. — (Самоосвіта. Відділ суспільно-історичних наук ; ч.78)
Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ ст. — початок ХХІ ст.): навч. посіб. / М. М. Кріль. — К. : Знання, 2008. — 284 с. — Бібліогр.: с. 269—272. — ISBN 978-966-346-410-7
История Латвии: XX век / Блейере Д., Бутулис И., Зунда А., Странга А., Фелдманис И. Перевод на русский язык: Жанна Эзит. — Рига: J. L. V., 2005. — 475 с. (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Історія Литви кожному / А. Бумблаускас, А.Ейдинтас, А. Кулакаускас, М.Тамошайтис. Пер. В. Калініч. — К.: Балтія-друк, 2018. — 423 c. — ISBN 978-617-516-028-2
Історія народів Росії (1861 р. — початок XX ст.): Навчальний посібник / Василь Васильович Малий; Наук. ред. С. В. Трубчанінов. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. — 464 с. — 300 пр.– Бібліогр.: с. 453—459 . — ISBN 966-7975-76-2
Історія Німеччини. Від початків до сьогодення = Deutsche Geschichte. Von den Anfangen bis zur Gegenwart: навч. посібник / І. О. Ліхнякевич. — Л. : Львів. політехніка, 2010. — 232 с. : іл. — ISBN 978-966-553-955-1
Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року: Навчальний посібник / Світлана Йосипівна Бобилєва; В. о. Дніпропетр. нац. ун-т. — Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2004. — 528 с.
Історія Німеччини: пер. з нім. / Гаген Шульце; Пер. Олександр Насико.– К. : Наука, 2010.– 280 с.
Історія Норвегії / К. Гелле, Р. Даніельсон, Е. Говланд, Т. Ґрьонлі [пер. з норв. Н. Іваничук]. — Львів: Літопис, 2001. — 336 с. — ISBN 966-7007-41-2
История Португалии / Сарайва Ж. Э. Пер. с порт. — М.: Весь Мир, 2007. — 384 с. — (Национальная история). — ISBN 978-5-7777-0360-6 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Історія Росії. Від найдавніших часів до наших днів: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Микола Дмитрович Вітенко, ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника». — Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2013.– 329 с. — 300 пр. — Бібліогр.: с. 292—303 . — ISBN 978-966-640-380-6
Історія Росії (з найдавніших часів до кінця XVIII століття): навч. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; Авт.-уклад. В'ячеслав Михайлович Мордвінцев.– К. : Знання, 2013.– 455 с. — 1000 пр.– Містить бібліогр. — ISBN 978-617-07-0088-9
Історія Росії (XVIII ст.) / Юрій Анатолійович Хоптяр.– Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М. І., 2006. — 253 с. — 500 пр.– Бібліогр.: с. 161—164 . — ISBN 966-8102-97-5
Історія Росії XIX — початку XX століття: навчальний посібник / Тамара Полещук.– Львів: ПАІС, 2008. — 400 с. : іл. — 500 пр.– Бібліогр.: с. 389—399 . — ISBN 966-15-8503-3
Історія Словаччини: навч. посіб. / Михайло Михайлович Кріль; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка , 2006. — 264 с. — 400 пр.– Бібліогр.: с. 261—263 . — ISBN 966-613-485-3
История Словении / Кирилина Л. А., Пилько Н. С., Чуркина И. В. Отв. ред. И. В. Чуркина. — СПб.: Алетейя, 2011. — 480 с. — ISBN 978-5-91419-478-6 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Історія Туреччини / Агатангел Кримський; В.о. НАН України. Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського; Вступна стаття Омелян Йосипович Пріцак; Відп. за вип. Олексій Чабаненко.– 2-е вид.– К., Львів: Олір, 1996.– 288 с. — ISBN 5-7707-9225-6
Історія Фінляндії: лінії, структури, переломні моменти: пер. с швед. / Генрик Мейнандер; Пер. Наталя Іваничук.– Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2009. — 216 с. — 1000 пр. — ISBN 966-441-143-8
История Франции / Под общей редакцией Ж. Карпантье, Ф. Лебрена в сотрудничестве с Э. Карпантье и др.; предисл. Ж. Ле Гоффа; пер. с фр. М. Некрасова. — СПб.: Евразия, 2008. — 605 с. — С.: Ист. библ. (84): ISBN 978-5-8071-0293-5. — С.: Ист. библ. (новая): ISBN 978-5-8071-0250-8 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Історія Франції: Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII ст.) / Вадим Ададуров; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Ін-т істор. досліджень. — Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2002.– 412 с. : іл.– (Історія країн світу) . — ISBN 966-7034-29-1
История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времён до образования республики (1991 г.) / Фрейдзон В. И. — СПб.: Алетейя, 2001. — 319 с. — (Славянская библиотека. Bibliotheca slavica). — ISBN 5-89329-384-3 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Історія циган Східної Європи та Росії: пер. з англ. / Девід М. Кроу; Пер. В. П. Канаш, С. М. Рябчук.– К. : Мегатайп, 2003.– 376 с.– (Європейська історія). — ISBN 5-85722-107-2
История Швеции / Андерссон И. Перевод с шведского Н. А. Каринцева. Под редакцией и с предисловием Я. Я. Зутиса. — М.: Издательство иностранной литературы, 1951. — 408 с. (коротко про видання^{[недоступне посилання]}; RAR-файл^{[недоступне посилання]})
Італія: історія державності і права (V — початок ХХІ ст.): навч. посібник / Б. Й. Тищик. — Львів: Світ, 2015. — 376 с.
Італія / Italia: короткий нарис історії: навч. посіб. [для студ. бакалавр. та магістер. прогр. ф-ту гуманіт. наук Нац. ун-ту «Києво-Могилян. акад.»] / Ігор Срібняк ; Ін-т європ. дослідж. Нац. акад. наук України, Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Н.-д. центр орієнталістики ім. Омеляна Пріцака. — К. : Н.-д. центр орієнталістики ім. Омеляна Пріцака НаУКМА, 2011. — 205 с. — Бібліогр.: с. 201—203. — ISBN 978-966-2410-29-7
Коротка історія Чехії і Словаччини / За ред. проф. П. С. Федорчака. — Івано-Франківськ: Плай, 1999. — 170 с.
Країни світу і Україна: енциклопедія: [в 5 т.]: т. 1 : Північна Європа. Західна Європа. Південна Європа / наук. ред. 1-го т. Бульвінський А. Г. ; ДУ «Ін-т всесвіт. історії НАН України». — Київ: Фенікс, 2017. — 562, [1] с. : іл. — ISBN 978-966-136-473-7. — ISBN 978-966-136-474-4 (Т. 1)
Краткая история Швеции / Вейбулль Й. — Стокгольм: Шведский институт, 1994. — 164 с. — ISBN 91-520-0317-5 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження [Архівовано 15 січня 2010 у Wayback Machine.]. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1
Мовчан С. П., Кипаренко Г. М. Велика Британія: географія, історія, культура. — Львів: ПАІС, 2012. — 496 с. — ISBN 978-966-1585-85-9
Національні лідери Европи: ідеол. портрети / Наук.-ідеол. центр ім. Дмитра Донцова ; [відп. ред. і упоряд. Олег Баган]. — Дрогобич: Відродження, 2011. — 704 с. : ілюстр. — (Серія «Вісниківська бібліотека»: засн. 2009 р.). — ISBN 978-966-538-202-7
Новітня історія Іспанії в життєписах королів. Альфонсо XIII — король парадоксів / Ольга Павлівна Іваницька.– Чернівці: Книги — XXI, 2006.– 232 с. : іл. — 500 пр.– Бібліогр.: с. 227—230 . — ISBN 966-86537-0-X
Новітня історія країн Східної Європи: 40-ві — 90-ті роки ХХ ст. : курс лекцій: навч. посіб. для студ. гуманит. спец. вищ. закл. освіти / В. І. Яровий. — К. : Либідь, 1997. — 269 с. : табл. — Бібліогр. в кінці ст. — ISBN 5-325-00857-9
Новітня історія країн Європи та Америки (1918—1945): Навчальний посібник для вузів / Ольга Павлівна Іваницька . — Вінниця: Фоліант, 2004 . — 463 с. — Бібліогр.: с.458-463 . — ISBN 966-86340-5-5
Новітня історія країн Європи та Америки 1918—1945 рр. : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. П. Газін, С. А. Копилов ; М-во освіти і науки України. — Вид. 2-ге, доповн. і переробл. — К. : Слово, 2008. — 469 с. — Бібліогр.: с. 459—466. — ISBN 966-8407-06-7
Новітня історія країн Європи та Америки. 1945—2002 роки: Навчальний посібник для студентів істор. спец. ВНЗ / Володимир Прокопович Газін, Сергій Анатолійович Копилов; За ред. Сергій Анатолійович Копилов.– К. : Либідь, 2004.– 624 с. — ISBN 966-06-0329-0
Новітня історія країн Європи та Америки (1918—2007): навч. посіб. для самост. роботи студ. / Л. М. Мицик, Ю. В. Кузьменко. — К. : Академвидав, 2008. — 543 с. : ілюстр. — (САМ!). — Бібліогр.: с. 500—511. — ISBN 978-966-8226-63-2
Об'єднана Європа: від мрії до реальності. Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу / С. В. Віднянський, А. Ю. Мартинов; [2-ге вид., доп. і перероб.]. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська Академія», 2011. — 395 с.
Очерки истории эстонского народа / Л. Март, Х. Валк, Л. Вахтре. — Таллинн: Купар, 1992. — 234 с. (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Перехід від авторитаризму до демократичного суспільства в Іспанії (1960—1982 роки): монографія / В. Ю. Годлевська ; М-во освіти і науки України, Вінниц. нац. техн. ун-т. — Вінниця: ВНТУ, 2009. — 158 с. — Бібліогр.: с. 145—158. — ISBN 978-966641-318-8
Піднесення Заходу: Історія людського суспільства / Вільям Мак-Люен [пер. з англ. А. Галушки]. — К. : Ніка-Центр, 2002. — 1112 с. — (Серія «Зміни парадигми»; Вип. : 2).
Поворотные моменты истории Эстонии: Сборник документов и материалов для гимназий / Карьяхярм Т., Адамсон А. (сост.). — Таллинн: Арго, 2008. — 408 с. — ISBN 978-9949-438-32-7 (коротко про видання^{[недоступне посилання]})
Правлячі династії Європи: генеал.-хронол. довід. / Леонтій Войтович, Олександр Целуйко ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, НАН України, Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича. — Біла Церква: Вид. Олександр Пшонківський, 2008. — 461 с. : ілюстр. — ISBN 978-966-2083-19-4
Програне суперництво: (США та Австро-Угорщина у Центральній Європі в роки Першої Світової війни) / Володимир Фісанов ; Чернів. держ. ун-т ім. Ю. Федьковича, Каф. історії нового та новіт. часу. — Чернівці: Золоті литаври, 1999. — 261 с. : іл. — Бібліогр.: с. 218—241. — ISBN 966-7577-38-IV
Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії 1917—1991 : пер. с англ. / Мартін Маля; Пер. А. Д. Гриценко, З. М. Клещенко, П. С. Насада, В. П. Павленко. — К. : Мегатайп, 2000. — 608 с. — 2000 пр. — ISBN 5-85722-095-5
Системні трансформації посткомуністичних країн Європи. 1989—2009 : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Брусиловська ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Ін-т соц. наук, Каф. міжнар. відносин. — О. : Астропринт, 2011. — 448 с. — Бібліогр. в кінці розділів. — ISBN 978-966-190-340-0
Слов'янські країни на зламі епох: трансформація суспільства наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. : навч. посібник / М. М. Кріль ; Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. — Дрогобич: [б.в.], 2008. — 180 с. — (Університетська бібліотека). — Бібліогр.: с. 162—164. — ISBN 978-966-384-077-2
Срібняк І. Італія / Italia: короткий нарис історії. Навч. посібник. — К. : Науково-дослідний центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА, 2011. — 205 с.
Суспільно-політична історія країн Європи в XX столітті / М-во освіти і науки України, Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, Каф. історії нов. та новіт. часу ; [редкол.: О. І. Сич, А. В. Мінаєв]. — Чернівці: ЧНУ, 2011. — 271 с.
Теодор Мацьків. Гетьман Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах 1687—1709 [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Київ ; Полтава, 1995.
Швайцарська республіка / Михайло Драгоманов. — 2-ге вид. — Львів: Накладом Ред. «Громад. Голосу», 1899. — 32 c. — (Хлопська бібліотека ; нр. 1 і 2, за січень і лютий). (переглянути видання [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.])
Яровий В. І. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн XX ст. Підруч. для вищих навч. закл. — К.: Генеза, 2005. — 816 с. — ISBN 966-504-264-5.
Michael Erbe: Belgien, Niederlande, Luxemburg: Geschichte des niederländischen Raumes. Verlag W. Kohlhammer, Stuttgart 1993. 353 S. ISBN 3170109766, 9783170109766.
Michel Pauly: Geschichte Luxemburgs. Verlag C. H. Beck, München 2011. ISBN 978-3-406-62225-0.
Pierre Raton: Liechtenstein. Staat und Geschichte. Vaduz. Liechtenstein-Verlag 1969. Gr-8vo. 170, (1) S.
Ulrich Im Hof: Geschichte der Schweiz. Achte Auflage. Verlag W. Kohlhammer, Stuttgart 2007. ISBN 978-3-17-019912-5.
Hans von Greyerz: Handbuch der Schweizer Geschichte. Zürich, Verlag Berichthaus, 1972, Auflage: 1., 1972. 2 Bände. Anz. Seiten: 1320. ISBN 3855720029 / 3-85572-002-9.
Handbuch der europäischen Geschichte; dtv ; 4570 : dtv-Klett-Cotta. München: Dt. Taschenbuch-Verl., 1991. 193 S. ISBN 9783423045704
Malcolm, Noel (2002). Bosnia: A Short History. Pan Books. ISBN 978-0-330-41244-5. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 вересня 2020.
Bataković, Dušan T. (1996). The Serbs of Bosnia & Herzegovina: History and Politics. Dialogue Association. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 5 вересня 2020.
Morrison, Kenneth. Montenegro: A Modern History (2009). ISBN 978-1-84511-710-8
Roberts, Elizabeth. Realm of the Black Mountain: A History of Montenegro (Cornell University Press, 2007). 521 p. ISBN 978-1-85065-868-9
Stevenson, Francis Seymour. A History of Montenegro (2002). ISBN 978-1-4212-5089-2

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Європи

Фрагменти з книги: Норман Дейвіс. Європа. Історія. Київ, 2000. (Norman Davies. Europe. A History.) [Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ [Архівовано 14 травня 2008 у Wayback Machine.]
Іван Крип'якевич, Всесвітня історія: у 3 кн., К., Либідь, 1995, 286 стор.
Хронософия. Комплексный историко-географический атлас Античности и Средневековья (700 г. до х.э. — 1200 г. х.э.) [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
(англ.) (фр.) (нім.) History and geography of Europe [Архівовано 31 липня 2020 у Wayback Machine.] — історичні карти і атласи Європи.

[1] «Ученые узнали о неизвестном вторжении в Европу в ледниковый период [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.]», 7 февраля 2016, сайт «Моя Планета» (рос.)

[1]