Історія виступів ФК «Дніпро» (Дніпро) — Вікіпедія

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. Останнє оновлення: 2014 рік (липень 2018)

Історія виступів ФК «Дніпро» у чемпіонатах, кубках, та суперкубках СРСР, України та Європи.

Катеринослав/Дніпропетровськ (до створення Чемпіонату СРСР)[ред. | ред. код]

До створення Чемпіонату СРСР попередники «Сталі», «БРІТ» та «Петрівець» грали у міських змаганнях Катеринослава і Дніпропетровська. Уже вони перебували на провідних позиціях у місті.

СРСР[ред. | ред. код]

«Дніпро», а також його попередники «Сталь» та «Металург» провели у Чемпіонатах СРСР, починаючи з 1936 року 47 сезонів, з них 19 у Вищій лізі.
Зі старту Чемпіонату СРСР у 1936 році, «Сталь» грала у другій нижчий лізі і вже у 1939 році починає виступи у першій лізі СРСР. У 1948 році «Сталь» займає друге місце серед команд другого дивізіону УРСР. Справжній успіх вже до «Металурга» приходить у 1954 році. У розіграші Кубка команда доходить до півфіналу.
У 1968 році до «Дніпра» приходить молодий та амбітний тренер, який вже у 1969 році завойовує срібло першої ліги, у 1970 році бере бронзу, а у 1971 році виграє золото і виводить команду до Вищої ліги СРСР. Однак у 1973 році він покине команду заради майбутніх висот у київському «Динамо». Це був початок карколомної тренерської кар'єри Валерія Лобановського. За підсумками сезону 1979 року «Дніпро» на два роки покине вищий дивізіон.
1980-і можна по праву вважати золотими роками для «Дніпра». У 1981 році «Дніпро» повертається у Вищу лігу і вже у 1983 році виграє Чемпіонат. У 1984 та 1985 роках завойовуються бронзи. У 1987 році завойоване срібло. У 1988 році «Дніпро» завойовує другий чемпіонський титул і виграє Кубок. У 1989 році команда бере срібло і Суперкубок. У 1991 році проводиться останній Чемпіонат СРСР.

Сезон	Чемпіонат СРСР									Кубок СРСР	Суперкубок СРСР	Кубок федерації
	Ліга	І	В	Н	П	З	П	Оч	Поз
«Сталь»
1936(в)	Група «Г»	4	2	0	2	3	5	8	4	1/32 фіналу
1936(о)	Група «Г»	5	2	1	2	13	10	10	2	1/32 фіналу
1937	Група «Г»	11	3	4	4	20	27	21	9	1/64 фіналу
1939	Група «Б»	22	6	7	9	27	37	19	15	1/16 фіналу
1946	Друга група, Південна підгрупа	24	4	2	18	29	76	10	12	н/б
1947	Друга група, Україна	24	11	8	5	54	35	30	4	1/16 фіналу
1948	Друга група, УРСР, Підгрупа «А»	14	9	2	3	34	24	20	2	н/б
	Друга група, УРСР, Фінал	4	2	1	1	6	4	5	2
«Металург»
1949	Друга група, УРСР	34	16	4	14	54	56	36	9	1/128 фіналу
1953	Клас «Б», 3-а зона	14	2	2	10	14	35	6	8	1/16 фіналу
	Клас «Б», Турнір за 22-24 місця	2	2	0	0	5	0	4	22
1954	Клас «Б», 3 зона	22	8	9	5	30	27	25	4	Півфінал
1955	Клас «Б», 1 зона	30	14	2	14	53	47	30	10	1/16 фіналу
1956	Клас «Б», 1 зона	34	10	9	15	40	58	29	14	н/п
1957	Клас «Б», 2 зона	34	17	8	9	65	43	42	4	1/32 фіналу
1958	Клас «Б», 2 зона	30	14	5	11	52	45	33	9	1/32 фіналу
1959	Клас «Б», 1 зона	28	14	6	8	47	37	34	4	1/128 фіналу(1959-1960)
1960	Клас «Б», УРСР, 2 зона	36	14	9	13	53	44	37	8	н/п
1961	Клас «Б», УРСР, 2 зона	36	11	10	15	35	40	32	14	1/128 фіналу
«Дніпро»
1962	УРСР, 3-а зона	24	7	12	5	35	29	26	6	1/256 фіналу
	УРСР, 3-а зона, Турнір за 7-17 місця	10	4	3	3	10	11	10	11
1963	Друга група «А»	34	13	10	11	36	34	36	8	1/32 фіналу
1964	Друга група «А», Підгрупа 2	26	8	8	10	25	28	24	10	1/32 фіналу
	Друга група «А», Турнір за 15-27 місця	12	4	3	5	10	13	11	22
1965	Друга група «А», Підгрупа 2	30	13	10	7	31	23	36	5	1/32 фіналу
	Друга група «А», Турнір за 1-16 місця	16	6	5	5	15	15	17	8
1966	Друга група «А», Підгрупа 2	34	11	12	11	33	27	34	8	1/64 фіналу
1967	Друга група «А», Підгрупа 2	38	18	10	10	49	36	46	4	1/128 фіналу
1968	Друга група «А», Підгрупа 2	40	19	16	5	50	27	54	3	н/п
1969	Друга група «А», Підгрупа 3	42	24	9	9	73	59	57	1	1/64 фіналу
	Друга група «А», Фінал	3	1	1	1	2	3	3	2
1970	Перша група «А»	42	26	9	7	58	25	61	3	1/64 фіналу
1971	Перша ліга	42	27	9	6	83	30	63	1	1/16 фіналу
1972	Вища ліга	30	12	10	8	37	37	34	6	1/8 фіналу
1973	Вища ліга	30	9	9	12	36	40	26	8	Півфінал
1974	Вища ліга	30	9	11	10	31	39	29	10	1/4 фіналу
1975	Вища ліга	30	10	11	9	33	30	31	7	1/16 фіналу
1976(в)	Вища ліга	15	6	2	7	18	18	14	11	Півфінал
1976(о)	Вища ліга	15	6	2	7	12	17	14	13	Півфінал
1977	Вища ліга	30	9	9	12	24	31	27	12	1/8 фіналу
1978	Вища ліга	30	9	3	18	25	39	21	16	1/16 фіналу
1979	Перша ліга	46	16	14	16	57	60	44	17	3 зона, 2(6)
1980	Перша ліга	46	27	8	11	60	47	62	2	3 зона, 5(6)
1981	Вища ліга	34	12	8	14	42	53	32	8	4 зона, 5(5)
1982	Вища ліга	34	11	12	11	34	38	32	9	Півфінал
1983	Вища ліга	34	22	5	7	63	36	49	1	1/4 фіналу
1984	Вища ліга	30	17	8	9	54	40	42	3	1/8 фіналу, 1/4 фіналу(1984-1985)	Фінал
1985	Вища ліга	34	16	11	7	71	41	42	3	1/16 фіналу(1985-1986)
1986	Вища ліга	30	8	12	10	41	41	28	11	1/16 фіналу(1986-1987)		Переможець
1987	Вища ліга	30	15	9	6	42	22	39	2	1/16 фіналу(1987-1988)		1/4 фіналу
1988	Вища ліга	30	18	10	2	49	23	46	1	Переможець(1988-1989)		Груповий етап
1989	Вища ліга	30	18	6	6	47	27	42	2	1/16 фіналу(1989-1990)	Переможець	Переможець
1990	Вища ліга	24	11	6	7	39	26	28	6	1/8 фіналу(1990-1991)		Фінал
1991	Вища ліга	30	9	10	11	31	36	28	9	1/8 фіналу(1991-1992)

Зведені таблиці виступів[ред. | ред. код]

Чемпіонати СРСР[ред. | ред. код]

Кубки СРСР[ред. | ред. код]

Історія виступів ФК «Дніпро» у Вищій лізі СРСР[ред. | ред. код]

Зустрічі у Вищій лізі СРСР[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Перебуваючи в еліті радянського футболу «Дніпро» і з формуванням Чемпіонату України продовжував займати високі місця. Уже в Чемпіонаті 1992 року, який тривав півроку, «Дніпро» зайняв друге місце у групі «Б» і в матчі за бронзу переміг «Шахтар». Наступного сезону було взяте срібло. У наступні роки команда ще двічі брала бронзу та двічі виходила до фіналу Кубка, де двічі поступалась «Шахтареві». Сезони 1998-1999 та 1999-2000 років можна вважати провальними. «Дніпро» займав місця у другій половині таблиці, однак команда зберегла прописку в еліті. А вже у сезоні 2000-2001 бере чергову бронзу. Сезон 2003-2004 донедавна був останнім, в якому команда завоювала медалі. Командою керував Євген Кучеревський і була здобута бронза, а в фіналі Кубка команда знову поступилась «Шахтареві» . Надалі «Дніпро» 7 раз займав звичне четверте місце, причому двічі займаючи шосте. До 2010 року «Дніпром» керували спочатку Протасов, а потім - Безсонов. Команда грала не дуже добре, на внутрішній арені ніяк не могла виграти навіть бронзові медалі, а в єврокубках починаючи з 2005 року терпіла постійні невдачі, вилітаючи від посередніх команд на кшталт «Беллінцони» чи «Леха». Однак восени 2010 року настали великі зміни - до Дніпропетровська запросили іменитого європейського тренера, що на той час встиг виграти два Кубки УЄФА та покерувати «Реалом» - іспанця Хуанде Рамоса.Такий крок, хоч і не зразу, але все ж покращив гру і результати клуба. Два роки знадобилися Рамосу для того, щоб створити справді сильну команду. Осінь 2012 року стала чи не найкращим часом в новітній історії команди - в чемпіонаті Дніпро впевнено розбиралося з усіма суперниками, вперше за багато років всерйоз претендуючи на срібні нагороди. А в Лізі Європи він просто феєрив - вперше за 6 років команда пробилася до групового етапу ЛЄ, і в складній групі, де були гранди голландського та італійського футболу - «ПСВ» та «Наполі», впевнено зайняла перше місце і вийшла у плей-оф, двічі перемігши «ПСВ», «АІК» та один раз «Наполі». Однак навесні 2013 року «Дніпро» демонстрував набагато менш привабливий футбол і в підсумку зайняв усе те ж набридле 4 місце в УПЛ, також вилетівши в 1/16 фіналу ЛЄ від швейцарського «Базеля». Наступний сезон в УПЛ став для команди тріумфальним - «Дніпро» нарешті завоював медалі, причому не бронзові, а срібні, лише вдруге в своїй історії ставши віце-чемпіоном України та вперше пробившись до головного турніру континенту - Ліги Чемпіонів. В ЛЄ команда другий рік поспіль вийшла в плей-оф, однак, як і раніше, вилетіла в 1/16 фіналу (від англійського «Тоттенхема»). Але, на жаль, після завершення успішного сезону 2013-14 з команди пішов її головний творець, що вивів «Дніпро» на європейський рівень - Хуанде Рамос, який не захотів продовжувати контракт. Керівництво клубу швидко знайшло гідну альтернативу - «Дніпро» прийняв відомий український тренер Мирон Маркевич.

Сезон 2014-15 років команда почала з виступів на три фронти - в УПЛ, єврокубках і Кубку України. Через відсутність будь-якого підсилення, а також потрібність часу для реформування команди Маркевичем, «Дніпро» в першій частині сезону виступав вкрай нестабільно, чергуючи яскраві матчі з провальними. В результаті дніпропетровська команда швидко вилетіла з Ліги Чемпіонів від посереднього датського «Копенгагена», зі скрипом пробилась до групи ЛЄ і з труднощами втретє поспіль вийшла до 1/16 фіналу ЛЄ. В Кубку України «Дніпро» без особливих клопот подолав опір «Десни», «Волині» та «Чорноморця» і дістався півфіналу.

В чемпіонаті після першої половини сезону команда посідала лише 3 місце, поступаючись одразу 8 очками лідеру - київським динамівцям, і в весняній частині першості зосередилась на переслідуванні донецького «Шахтаря» в боротьбі за друге місце. Натомість, єврокубкова весняна кампанія виявилася трімфальною для клубу. В 1/16 фіналу Ліги Європи за сумою двох матчів був пройдений чемпіон Греції «Олімпіакос» (матч в Києві закінчився перемогою з рахунком 2-0, а в гостях - нічиєю 2-2). В 1/8 фіналу завдяки голу Романа Зозулі в київському матчі та Євгена Коноплянки в додатковий час амстердамського був пройдений місцевий «Аякс» (чемпіон Нідерландів). А в 1/4 фіналу за підсумками виснажливого двобою був переможений бельгійський "Брюгге" (єдиний гол за 180 ігрових хвилин забив Євген Шахов на 82-ій хвилині матчу-відповіді в Києві), і таким чином «Дніпро» вперше в своїй історії вийшов до півфіналу Єврокубка. Зазначимо, що суперники в плей-офі у дніпропетровської команди були досить серйозними : «Олімпіакос» та «Аякс» регулярно грають у груповому етапі ЛЧ, "Брюгге" лідирує в чемпіонаті Бельгії та до того ж в нинішньому євросезоні у 16 матчах зазнав лише однієї поразки - якраз від «Дніпра». В півфіналі ЛЄ казка «Дніпра» продовжилась - команда сенсаційно перемогла грізний італійський «Наполі» (1:1 в Неаполі та 1:0 в Києві; зазначимо, що вирішальними стали два голи Євгена Селезньова). У фінальному двобої 27 травня у Варшаві «Дніпро» зіграє з чинним володарем трофею іспанською «Севільєю».

Зведені таблиці виступів[ред. | ред. код]

Чемпіонати України[ред. | ред. код]

Примітка 1
В статистиці не враховано результат матчу «Дніпро»-«Арсенал»(Київ) сезону 2013-2014 (перемога «Дніпра» з рахунком 3:0), оскільки він був анульований після зняття «Арсенала» з першості.

Примітка 2
Інформація станом на 10 травня 2015 року.

Кубки України[ред. | ред. код]

Примітка 1
В статистиці не враховано результати двох матчів : «Дніпро»-«Газовик»(Комарно) в сезоні 1992-1993 (технічна перемога «Дніпра» 3:0) і «Чорноморець»-«Дніпро» в сезоні 2013-2014 (технічна поразка «Дніпра» 0:3).

Примітка 2
Інформація станом на 29 квітня 2015 року.

Історія виступів ФК «Дніпро» у Чемпіонатах України[ред. | ред. код]

Історія виступів ФК «Дніпро» у Кубках України[ред. | ред. код]

Ювілейні голи «Дніпра» у чемпіонатах України[ред. | ред. код]

Зустрічі у Чемпіонаті[ред. | ред. код]

Примітка
Інформація станом на 10 травня 2015 року.

Таблиця результатів матчів Чемпіонату[ред. | ред. код]

Примітка 1
Інформація станом на 10 травня 2015 року. Виділені матчі - домашні.

Примітка 2
*Результат матчу був анульований через зняття «Арсенала» з чемпіонату.

Примітка 3
**Команди, що припинили існування на професіональному рівні.

Зустрічі у кубку[ред. | ред. код]

Примітка 1
Інформація станом на 8 квітня 2015 року.

Примітка 2
*В матчі КУ 2013-2014 «Чорноморець» - «Дніпро» «Чорноморцю» зарахували технічну перемогу 3:0, а «Дніпру» - технічну поразку 0:3.

Європа[ред. | ред. код]

Виступи на євроарені[ред. | ред. код]

Турнір	Сезон	Раунд	Країна	Команда	Вдома	Виїзд	Всього
Кубок чемпіонів	1984—1985	1/16 фіналу	Туреччина	«Трабзонспор» Трабзон	3:0	0:1	3:1
		1/8 фіналу	Народна Республіка Болгарія	«Левскі-Спартак» Софія	2:0	1:3	3:3
		1/4 фіналу	Франція	«Бордо»	1:1	1:1	2:2(пен.3:5)
Кубок УЄФА	1985—1986	1/32 фіналу	НДР	«Вісмут» Ерцґебірґе	2:1	3:1	5:2
		1/16 фіналу	Нідерланди	«ПСВ» Ейндговен	1:0	2:2	3:2
		1/8 фіналу	Соціалістична Федеративна Республіка Югославія	«Хайдук» Спліт	0:1	0:2	0:3
Кубок УЄФА	1986—1987	1/32 фіналу	Польська Народна Республіка	«Легія» Варшава	0:1	0:0	0:1
Кубок УЄФА	1988—1989	1/32 фіналу	Франція	«Бордо»	1:1	1:2	2:3
Кубок чемпіонів	1989—1990	1/16 фіналу	Північна Ірландія	«Лінфілд» Белфаст	1:0	2:1	3:1
		1/8 фіналу	Австрія	«Тіроль» Інсбрук	2:0	2:2	4:2
		1/4 фіналу	Португалія	«Бенфіка» Лісабон	0:3	0:1	0:4
Кубок УЄФА	1990—1991	1/32 фіналу	Шотландія	«Гартс» Единбург	1:1	1:3	2:4
Кубок УЄФА	1993—1994	1/32 фіналу	Австрія	«Адміра-Ваккер» Відень	1:0	3:2	4:2
		1/16 фіналу	ФРН	«Айнтрахт» Франкфурт-на-Майні	1:0	0:2	1:2
Кубок УЄФА	1997—1998	Попередній раунд	Вірменія	«Єреван»	6:1	2:0	8:1
		1/32 фіналу	Росія	«Аланія» Владикавказ	1:4	1:2	2:6
Кубок УЄФА	2001—2002	1/64 фіналу	Італія	«Фіорентина» Флоренція	0:0	1:2	1:2
Кубок УЄФА	2003—2004	Кваліфікаційний раунд	Ліхтенштейн	«Вадуц»	1:0	1:0	2:0
		Перший раунд	ФРН	«Гамбург»	3:0	1:2	4:2
		Другий раунд	Хорватія	«Динамо» Загреб	1:1	2:0	3:1
		1/16 фіналу	Франція	«Олімпік» Марсель	0:0	0:1	0:1
Кубок УЄФА	2004—2005	Другий кваліфікаційний раунд	Словаччина	«Артмедіа» Братислава	1:1	3:0	4:1
		Перший раунд	Ізраїль	«Маккабі» Хайфа	2:0	0:1	2:1
		Груповий етап	Бельгія	«Брюгге»	3:2
			Нідерланди	«Утрехт»		2:1
			Австрія	«Аустрія» Відень	1:0
			Іспанія	«Реал» Сарагоса		1:2
		1/16 фіналу	Сербія та Чорногорія	«Партизан» Белград	0:1	2:2	2:3
Кубок УЄФА	2005—2006	Другий кваліфікаційний раунд	Вірменія	«Бананц» Єреван	4:0	4:2	8:2
		Перший раунд	Шотландія	«Гіберніан» Единбург	5:1	0:0	5:1
		Груповий етап	Нідерланди	«АЗ» Алкмар	1:2
			Англія	«Мідлсбро»		0:3
			Болгарія	«Літекс» Ловеч	0:2
			Швейцарія	«Ґрассгоппер» Цюрих		3:2
Кубок Інтертото	2006—2007	Другий етап	Словаччина	«Нітра»	2:0	1:2	3:2
		Третій етап	Франція	«Олімпік» Марсель	2:2	0:0	2:2
Кубок УЄФА	2007—2008	Другий попередній раунд	Польща	«ГКС» Белхатув	1:1	4:2	5:3
		Перший раунд	Шотландія	«Абердин»	1:1	0:0	1:1
Кубок УЄФА	2008—2009	Другий кваліфікаційний раунд	Швейцарія	«Беллінцона»	3:2	1:2	4:4
Ліга Європи	2010—2011	Другий кваліфікаційний раунд	Сербія	«Спартак Златибор Вода» Суботиця	2:0	1:2	3:2
		Раунд плей-оф	Польща	«Лех» Познань	0:1	0:0	0:1
Ліга Європи	2011—2012	Стиковий раунд	Англія	«Фулгем» Лондон	1:0	0:3	1:3
Ліга Європи	2012—2013	Раунд плей-оф	Чехія	«Слован» Ліберець	4:2	2:2	6:4
		Груповий етап	Нідерланди	«ПСВ» Ейндговен	2:0	2:1	4:1
			Швеція	«АІК» Стокгольм	4:0	3:2	7:2
			Італія	«Наполі» Неаполь	3:1	2:4	5:5
		1/16 фіналу	Швейцарія	«Базель»	1:1	0:2	1:3
Ліга Європи	2013—2014	Раунд плей-оф	Естонія	«Нимме Калью»	2:0	3:1	5:1
		Груповий етап	Італія	«Фіорентина»	1:2	1:2	2:4
			Португалія	«Пасуш ді Фіррейра»	2:0	2:0	4:0
			Румунія	«Пандурій»	4:1	1:0	5:1
		1/16 фіналу	Англія	«Тоттенгем Готспур»	1:0	1:3	2:3
Ліга чемпіонів	2014—2015	3 кваліфікаційний раунд	Данія	«Копенгаген»	0:0	0:2	0:2
Ліга Європи		Раунд плей-оф	Хорватія	«Хайдук»	2:1	0:0	2:1
		Груповий етап	Італія	«Інтернаціонале»	0:1	1:2	1:3
			Франція	«Сент-Етьєн»	0:0	1:0	1:0
			Азербайджан	Карабах	0:1	2:1	2:2
		1/16 фіналу	Греція	«Олімпіакос»	2:0	2:2	4:2
		1/8 фіналу	Нідерланди	«Аякс»	1:0	1:2(д.ч.)	2:2
		1/4 фіналу	Бельгія	«Брюгге»	1:0	0:0	1:0
		1/2 фіналу	Італія	«Наполі»	1:0	1:1	2:1
		Фінал	Іспанія	«Севілья»	2:3

Статистика за турніром[ред. | ред. код]