Італійська Еритрея — Вікіпедія

Colonia Eritrea
Італійська Еритрея
колонія Італії
1890 - 1936 Італійська Східна Африка
Прапор Герб
Прапор Герб
Італійська Еритрея: історичні кордони на карті
Італійська Еритрея: історичні кордони на карті
Столиця Асмара
Державний устрій колонія Італії
Губернатор
 - 1890 Baldassarre Orero[en]
 - 1935—1936 П'єтро Бадольо
Історичний період Битва за Африку
 - Засновано 1890
 - Ліквідовано 1936
Площа
 - 1936 121 000 км2
Населення
 - 1936 1 000 000 осіб
     Густота 8,3 осіб/км² 
Валюта Еритрейський талер
(1890—1921)
Італійська ліра
(1921—1936)

Італійська Еритрея — перша колонія Королівства Італія. Колонія була створена в 1890 році (але перші італійські поселення були засновані в 1882, біля Асеб), італійська влада офіційно тривала до 1947 року[1]

Історія[ред. | ред. код]

Італійська компанія Rubattino купила терен сучасної Асеб у султанів задля побудови порту для своїх комерційних служб флоту. 10 березня 1882, італійський уряд купив терен Асеб в італійської компанії. Поступово італійські війська захопили все узбережжя й зайняли місто-порт Массауа 5 лютого 1885.

Ігноруючи протести інших зацікавлених сторін (єгиптян, османів і ефіопів), Італія оголосила створення колонії Італійська Еритрея 1 січня 1890.

Італійська Еритрея мала певний розвиток за часів панування італійців. За переписом 1939, в Еритреї було майже 100 тисяч італійців серед одного мільйона мешканців. Італійці в Еритреї сприяли розповсюдженню католицизму, розвитку сільського господарства, важкої промисловості і торгівлі, але, насамперед створили інфраструктуру автострад і залізниць, портів, лікарень тощо[1]. Залізниця між Асмерою і Массауа, побудована за часів італійців, як і раніше є однією з найбільших Африканського Рогу.

Італійці залишили терен у 1941, коли край було окуповано Великою Британією.

Асмера[ред. | ред. код]

Асмера стала столицею Еритреї в 1900 році, замінивши Массауа, головним чином за її прохолоднішого клімату — вона розташована понад 2200 метрів над рівнем моря.

Асмера мала населення 98000 жителів, з яких 53000 були італійці, за даними перепису 1939 року. Це зробило Асмеру головним «італійським містом» Італійської Східної Африки і, отже, сприяло режиму Муссоліні, щоб стати прикладом його політики в очах всього світу.

Друга світова війна зупинила розвиток краю. Багато обладнання було демонтовано британцями і відправлено до Південної Африки, викликавши серйозну економічну кризу після 1945 року. Після завершення Другої Світової війни італійці зазнавали переслідування[2]. Через це більшість італійців були змушені повернутися до Італії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Essay on Italian Eritrea, done in 1953 (in Italian). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 11 вересня 2011. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 квітня 2009. Процитовано 11 вересня 2011.