АЕС Касівадзакі-Каріва — Вікіпедія

АЕС Касівадзакі-Каріва
Атомна електростанція Касівадзакі-Каріва вид з висоти пташиного польоту. Чітко видно хвилерізи, звідки береться морська вода для охолодження стічної теплової води.
Країна  Японія
Адмінодиниця Кашівадзакі
Каріва
Місцезнаходження Японія
Початок будівництва 1977
Початок експлуатації 1985
Організація Tokyo Electric Power Company
Технічні параметри
Реакторів в експлуатації 7 (після землетрусу 16 липня 2007 року зупинено)
Генеруюча потужність 8 212 МВт
Інша інформація
Сайт tepco.co.jp/niigata_hq/kk-np/index-j.html
Мапа
CMNS: АЕС Касівадзакі-Каріва у Вікісховищі

Атомна електростанція Касівадзакі-Каріва (яп. 柏崎刈羽原子力発電所, Kashiwazaki-Kariwa genshiryoku-hatsudensho, Kashiwazaki-Kariwa Nuclear Power Plant) — це велика, сучасна атомна електростанція (з першим у світі передовим реактором з киплячою водою або ABWR) на 4,2-км2 (1 000-acre). Кампус охоплює міста Касівадзакі та Каріва в префектурі Ніігата, Японія, на узбережжі Японського моря, звідки отримує охолоджуючу воду. Станція належить і управляється Токійською електричною енергетичною компанією (TEPCO), і це найбільша атомна генеруюча станція у світі за показниками чистої електричної потужності.

16 липня 2007 року стався морський землетрус Тюецу, епіцентр якого знаходився лише в 19 км (12 миль) від заводу. Землетрус був зареєстрований магнітудою 6,6, що віднесло його до числа найсильніших землетрусів, які відбувалися в безпосередній близькості від атомної електростанції. Це сколихнуло станцію понад проект і призвело до тривалої зупинки для огляду, що вказувало на те, що перед відновленням роботи необхідна більша сейсмостійкість. Після землетрусу завод був повністю зупинений на 21 місяць. 19 травня 2009 року після модернізації сейсморозвідки блок 7 було перезапущено, а потім блоки 1, 5 і 6. (Енергоблоки 2, 3, 4 не були запущені на момент землетрусу в березні 2011 року).

Чотири перезапущених і працюючих блоки на станції не постраждали від землетрусу 11 березня 2011 року, але пізніше всі перезапущені блоки були зупинені, поки проводилися роботи з підвищення безпеки. Станом на травень 2022 року всі агрегати простоюють; однак TEPCO важко пройшла повторну сертифікацію в Японському органі з ядерного регулювання (NRA)[1].

Реактори[ред. | ред. код]

Вздовж берегової лінії кампусу розташовано сім реакторних блоків. Нумерація починається з блоку 1 із найпівденнішого блоку до блоку 4, далі є великий зелений простір між блоками 4 і 7, а потім продовжується блоками 6 і 5.

Атомна електростанція Касівадзакі-Каріва, атомна станція з семи енергоблоків, найбільша атомна електростанція в світі, була повністю закрита на 21 місяць після землетрусу в 2007 році. [2]
Атрибути реактора
КК – 1 КК – 2 КК – 3 КК – 4 КК – 5 КК – 6 КК – 7
Тип реактора BWR BWR BWR BWR BWR ABWR ABWR
Корисна потужність (МВт) 1,067 1,067 1,067 1,067 1,067 1,315 1,315
Повна потужність (МВт) 1100 1100 1100 1100 1100 1,356 1,356
Початок будівництва 06.05.1980 18.11.1985 03.07.1989 03.05.1990 20.06.1985 11.03.1992 07.01.1993
Перша критичність 12.12.1984 30.11.1989 19.10.1992 11.01.1993 20.07.1989 18.12.1995 11.01.1996
Дата комісії 18.09.1985 28.09.1990 08.11.1993 08.11.1994 04.10.1990 11.07.1996 07.02.1997
Витрати на встановлення
(1000 ієн/кВт) 		330 360 310 310 420 310 280 [3]
Постачальник Reactor/NSSS Toshiba Toshiba Toshiba Hitachi Hitachi Hitachi/
Toshiba/ GE 		Hitachi/
Toshiba/ GE

Витрати на установку електроенергії для блоків на цьому майданчику добре відображають загальну тенденцію у вартості атомних станцій. Капітальні витрати зросли протягом 1980-х років, але в наш час стали дешевшими. Останні два блоки були першими в історії побудованими реакторами з киплячою водою (ABWR).

Продуктивність[ред. | ред. код]

Незважаючи на часті зміни продуктивності з року в рік через регулярні відключення, вся станція працювала на майже безперервній потужності до загальнозаводських подій 2000-х років.

Часткові відключення[ред. | ред. код]

У лютому 1991 року енергоблок 2 був автоматично зупинений після раптового падіння тиску масла в паровій турбіні[4].

18 липня 1997 року стався витік радіоактивної пари з манометра 7-го блоку заводу Kashiwazaki-Kariwa. У травні лопнула труба, яка призвела до затримки пробних запусків на заводі, а раніше в липні було виявлено, що з обладнання заводу йде дим[5].

Паливо[ред. | ред. код]

Усі реактори продовжують використовувати низькозбагачений уран як ядерне паливо; однак, були розроблені плани TEPCO щодо використання МОКС-палива в деяких реакторах за дозволом Комісії з атомної енергії Японії (JAEC). На громадському референдумі в селі Каріва в 2001 році 53% проголосували проти використання нового палива. Після скандалів щодо фальсифікації даних TEPCO у 2002 році, тодішній президент Нобуя Мінамі[ja], оголосив, що плани використання МОКС-палива на заводі KK будуть призупинені на невизначений термін.

Землетруси[ред. | ред. код]

Пісок на майданчиках було видалено, а реактор побудовано на твердому ґрунті. Прилеглий ґрунт засипали. Підвали корпусів реактора простягаються на кілька рівнів нижче (максимум 42 м нижче рівня)[6]. Ці підземні елементи стабілізують будівлі реактора, зменшуючи ймовірність їх коливання через резонансні коливання під час землетрусу. Як і на інших японських електростанціях, реактори на станції були побудовані відповідно до стандартів сейсмостійкості, які регулюються законом і JAEC.

Морські розломи поблизу станції. Деякі розломи були виявлені в результаті досліджень після сильного землетрусу, а деякі були відомі раніше.

АЕС KK перебувала на відстані 19 кілометрів від епіцентру морського землетрусу Чуецу магнітудою 6,6 у 2007 році, який стався о 10:13 ранок, 16 липня 2007 р. Пікове прискорення на землі 6,8 м/с 2 (0,69 г) було зафіксовано на блоці 1 у напрямку схід-захід, що перевищує проектну специфікацію безпечної зупинки 4,5 м/с 2 і значно вище специфікації швидкого перезапуску для ключового обладнання на станції 2,73 м/с 2[7]. На блоках 5 і 6 також зафіксовано поштовхи понад цю межу[8]. Струс 20.58 м/с 2 зафіксовано в турбінному корпусі енергоблоку 3[9].

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) запропонувало перевірити станцію, але спочатку було відхилено. Потім губернатор префектури Ніігата надіслав петицію Сіндзо Абе. У неділю, 22 липня 2007 року, Агентство з ядерної та промислової безпеки (NISA) оголосило, що дозволить інспекторам ООН перевірити збитки. [10]

Близько 400 бочок із низькоактивними ядерними відходами, що зберігалися на заводі, були перекинуті під час поштовхів, 40 втратили кришки. Представники компанії 17 липня повідомили, що сліди радіоактивних матеріалів кобальт-60, йод і хром-51 були викинуті в атмосферу, ймовірно, з контейнерів, які втратили свої кришки.

Вплив[ред. | ред. код]

Новини про землетрус у поєднанні з тим фактом, що джерела енергії для заміни (наприклад, нафта і газ) досягли рекордного рівня, спричинили різке падіння акцій TEPCO на 7,5%, що стало найбільшим падінням за сім років, що склало приблизно 4,4 долара США. млрд втрачено на капіталізацію акцій[11] Це зробило цю подію навіть дорожчою для компанії, ніж скандал із фальсифікацією даних 2002 року. Крім того, TEPCO попередила, що закриття заводу може призвести до дефіциту електроенергії в літні місяці[12]. Міністр торгівлі Акіра Амарі попросив, щоб бізнес-користувачі скоротили споживання електроенергії[13], і в серпні TEPCO була змушена скоротити постачання електроенергії для промислового використання, вперше їй довелося вдатися до таких заходів за 17 років[14].

Поточний стан[ред. | ред. код]

Касівадзакі-Каріва є однією з 44 атомних електростанцій в Японії, які були виведені з ладу в роки після аварії на Фукусімі-Daiichi. До жовтня 2020 року уряд Японії проінспектував станцію, а до січня 2020 року TEPCO завершила вдосконалення 7 блоку. Компанія окреслила плани щодо перезапуску реактора ще наприкінці японського 2022 фінансового року (31 березня 2022 р.), однак у квітні 2021 р. Управління ядерного регулювання опублікувало звіт, у якому вказано, що були серйозні порушення безпеки, і введено в дію наказ, який відклав перезапуск на невизначений термін[15][16][17].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tepco may ask U.S. utility to inspect Kashiwazaki-Kariwa nuclear plant. Japan Times Online. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 February 2017. Процитовано 7 лютого 2017.; Tepco contemplates 2019 restart for giant Kashiwazaki-Kariwa nuclear plant. The Japan Times. 22 квітня 2017. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.; Japan's Tepco fights for return to nuclear power after Fukushima | DW | 11.03.2019. Deutsche Welle (брит.). 10 березня 2019. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
  2. ↑ The European Parliament's Greens-EFA Group – The World Nuclear Industry Status Report 2007 p. 23.
  3. ↑ よくわかる原子力 – 原発の発電コスト. Архів оригіналу за 18 December 2016. Процитовано 7 лютого 2017.
  4. ↑ Nuclear woes - automatic shutdown at Kashiwazaki nuclear power plant, Japan 1991 - on Newspapers.com. Newspapers.com. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 22 серпня 2015.
  5. ↑ Kashiwazaki nuclear power plant malfunctions and emissions, Japan 1997 - on Newspapers.com. Newspapers.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
  6. ↑ Alex K. Tang, PE and Anshel J. Schiff, ред. (2007). Kashiwazaki, Japan Earthquake of July 16, 2007: Lifeline Performance. Reston, VA: ASCE, Technical Council on Lifeline Earthquake Engineering. ISBN 9780784410622. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 12 липня 2012.
  7. ↑ Profits shaken at TEPCO. World Nuclear News. 31 липня 2007. Архів оригіналу за 30 September 2007. Процитовано 1 серпня 2007.
  8. ↑ Asahi.com. Quake exposes nuke-plant danger July 18, 2007.
  9. ↑ Quake-hit Japanese nuclear plant may have experienced strongest shaking on record in world. International Herald Tribune. 31 липня 2007. Архів оригіналу за 26 February 2008. Процитовано 1 серпня 2007.
  10. ↑ Reuters. Japan accepts IAEA inspectors after quake troubles . July 22, 2007. accessed July 22, 2007.
  11. ↑ Bloomberg News. Tokyo Electric Shares Drop Most in 7 Years on Quake (Update1) . July 19, 2007.
  12. ↑ International Herald Tribune. Leak at Japan nuke plant blamed on failure to follow operating manual
  13. ↑ The Independent. Fear and fury in shadow of Japan's damaged nuclear giant [Архівовано 2007-08-17 у Wayback Machine.] . July 21, 2007. accessed July 21, 2007.
  14. ↑ Japan's PR aftershock. Nuclear Engineering International. 14 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2007.
  15. ↑ Nuclear Power in Japan: Safety at Kashiwazaki-Kariwa Remains an Issue. nippon.com (англ.). 14 травня 2021. Процитовано 27 травня 2022.
  16. ↑ TEPCO to bolster security, safety at flawed nuclear plant in Niigata | The Asahi Shimbun: Breaking News, Japan News and Analysis. The Asahi Shimbun (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  17. ↑ EDITORIAL: TEPCO execs keep heads in the sand on nuclear security issue | The Asahi Shimbun: Breaking News, Japan News and Analysis. The Asahi Shimbun (англ.). Процитовано 27 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=АЕС_Касівадзакі-Каріва&oldid=41578224