French
DeutschАбд-ель-Курі — Вікіпедія
| Абд-ель-Курі | |
|---|---|
| ar/عبد الكوري | |
 Світлина NASA | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 12°11′ пн. ш. 52°14′ сх. д. / 12.183° пн. ш. 52.233° сх. д.Координати: 12°11′ пн. ш. 52°14′ сх. д. / 12.183° пн. ш. 52.233° сх. д. | |
| Місцерозташування | Аравійське море, архіпелаг Сокотра |
| Акваторія | Аравійське море |
| Група островів | Сокотра |
| Площа | 133 км² |
| Довжина | 36 км |
| Ширина | 5 км |
| Найвища точка | найвища гора - Саліх (Ṣāliḥ) - 256 м |
| Країна | |
 Ємен | |
| Регіон | Хадрамаут (мухафаза) |
| Адм. одиниця | Калансія і Абд-ель-Курі |
| Населення | 450[1], щільність — 3,38 |
  Абд-ель-Курі Абд-ель-Курі (Ємен) | |
 | |
 Абд-ель-Курі у Вікісховищі | |
Абд-ель-Ку́рі (араб. عبد الكوري) — скелястий острів біля східного узбережжя Африки, поблизу берегів Сомалі.
Географія[ред. | ред. код]
Розташований приблизно за 350 км на південь від Аравійського півострова. Другий за розміром острів в архіпелазі Сокотра, розташований за 105 км на південний захід від острова Сокотра. Омивається Аравійським морем та Індійським океаном. Входить до складу Ємену, адміністративно є частиною мухафази Хадрамаут.
На схід від Абд-ель-Курі знаходяться два невеликих острови під загальною назвою «Аль-Іхван» («Брати») — Самха і Дарса.
Острів витягнутий із заходу на схід. Довжина 36 км, ширина від 2,1 км до 5,8 км, площа 133 км²[2].
Абд-ель-Курі складається з граніту і діориту, що покриті вапняком.[3]
Північне узбережжя острова складається в основному з піщаних пляжів з поодинокими включеннями кам'яних круч,, а південне узбережжя складається з крутих скель.[4] Острів досить горбистий, найвища точка — гора Саліх.
Велика частина Абд-ель-Курі — це напівпустеля з незначною рослинністю. Абд-ель-Курі має ряд ендемічних видів рослин і птахів. Наприклад, горобець абдалькурійський з оціночною популяцією менше ніж 1000 особин.[5][6][7]
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат пустельно-тропічний, з легкими опадами зимою. Для сезону мусонів типовими є сильний вітер і високі хвилі.
Населення[ред. | ред. код]
Постійне населення острова вельми нечисленне, всього близько 450 осіб, які проживають в трьох поселеннях. Основне поселення — Кілміа.[8] Більшість жителів існують за рахунок рибальства.
На острові є невелика військова залога.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Socotra Governance & Biodiversity Project — «Welcome to Socotra» [Архівовано 22 вересня 2018 у Wayback Machine.] 10-06-2011.
- ↑ Socotra Governance & Biodiversity Project — «Welcome to Socotra» [Архівовано 22 вересня 2018 у Wayback Machine.] 10-06-2011.
- ↑ Schürmann (1974) pp. 24.
- ↑ National Geospatial-Intelligence Agency (2007) pp. 180.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 15 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 2010. «Passer hemileucus» In: IUCN 2011. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2011.1. [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] Downloaded on 6 October 2011.
- ↑ Redman; Fanshawe; Stevenson (2009) pp. 412.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абд-ель-Курі
Література[ред. | ред. код]
- Наумкин, Виталий Вячеславович. Острова архипелага Сокотра (экспедиции 1974—2010 гг.). — 800 прим. — ISBN 978-5-9551-0574-1. — УДК 94(677.28)+904:72
- National Geospatial-Intelligence Agency (2007). Sailing Directions - Enroute. ProStar Publications.
- Nautical magazine, Volume 47. London: Brown, Son, and Ferguson. 1878.
- Redman, Nigel; Fanshawe, John; Stevenson, Terry (2009). Birds of the Horn of Africa: Ethiopia, Eritrea, Djibouti, Somalia, Socotra. A&C Black.
- Schürmann, H. M. E. (1974). The Pre-cambrian in North Africa. Brill Archive.