Авраам Епштейн — Вікіпедія

Авраам Епштейн
Релігія: юдаїзм
Дата народження: 19 грудня 1841(1841-12-19)[1]
Місце народження: Старокостянтинів, Російська імперія
Дата смерті: 1918[2][2][…]
Місце смерті: Відень[3] або Баден, Нижня Австрія, Австрія[4]
Країна:  Російська імперія
Основні інтереси: класична раввинська літератураd[3]
CMNS: Авраам Епштейн у Вікісховищі

Авраам Епштейн (1841-1918) - російсько-австрійський рабин, фахівець з юдейської літератури[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Старо-Константинові Волинської губернії у 1841 році. Проживав у Відні.[5]

Праці[ред. | ред. код]

  • «Kadmut ha-Tanchum» - виправлене видання Буберівського «Мідраш Танхума» (1886);
  • «Мі-Кадмоніот га-Ієгудим» - дослідження єврейської хронології і оброблене, забезпечене примітками,
  • видання Мідраша Тадше (1887);
  • «Bereschit-Eabbati» (1888);
  • «R. Simeon Kara und der Jalkut Schimeoni »(1891);
  • «Eldad ha-Dani» - критичне видання, з варіантами з різних манускриптів відомого праці Елдада, з введенням і примітками (1891);
  • «La lettre d'Eldad sur les dix tribus;» (1892);
  • «R. Mosche ha-Darschan mi-Narbona» (1891) - про Мойсея га-даршана (XI століття);
  • «Dibre Bikkoret li-Kebod Rabbi SL Rapoport» - захист Рапопорта від нападок Вейса (1896);
  • «Jüdische Alterthümer in Worms und Speier» (1896),
  • багато окремих статей критичного, біографічного, історичного і археологічного характеру в Monatsschrift, REJ., Ha Choker і багато ін.[5]

Примітки[ред. | ред. код]