Австрійська народна партія — Вікіпедія

Австрійська народна партія

Österreichische Volkspartei
Країна Австрія Австрія
Голова партії Карл Негаммер
Ген. секретар Axel Melchiord
Дата заснування 17 квітня 1945
Штаб-квартира Ліхтенфельсгассе, 7 А-1010, Перший район, Відень
Ідеологія Християнська демократія
Ліберальний консерватизм
Молодіжна організація Junge Volksparteid
Членство в міжнародних організаціях Європейська народна партія
Міжнародний демократичний союз
Кількість членів  600 000 (2017)[1]
Місць у Національраті
71 / 183
Місць у Бундесраті
26 / 61
Місць у Європарламенті
7 / 19
Офіційний сайт www.oevp.at

Австрійська народна партія (нім. Österreichische Volkspartei; ÖVP) — християнсько-демократична[2][3][4] та ліберал-консервативна[5] політична партія Австрії.

З 14 травня 2022 року партію очолює Карл Негаммер, до цього був виконувачем обов'язків лідера партії з 3 грудня 2021 року[6][7]. На 2022 рік вона є найбільшою партією у Національраті з 71 місцем із 183 і здобула 37,5 % голосів на парламентських виборах 2019 року. ÖVP є членом Міжнародного демократичного союзу та Європейської народної партії. Входить до групи ЄНП у Європарламенті; з 19 євродепутатів Австрії 7 є членами ÖVP.

Неофіційна спадкоємниця Християнсько-соціальної партії кінця 19-го та початку 20-го століть, ÖVP була заснована відразу після відновлення Австрійської Республіки в 1945 році. Відтоді вона була однією з двох традиційних основних партій Австрії разом із Соціал-демократичною партією Австрії (SPÖ). Була найпопулярнішею партією до 1970 року і традиційно керувала у великій коаліції з SPÖ. Була старший партнер у великих коаліціях в 1945—1966 рр і молодшим партнером в 1986—2000 і 2007—2017 рр. ÖVP також недовго керувала одноосібно в 1966—1970 рр. Після виборів 1999 року партія створила коаліцію з Партії свободи Австрії (FPÖ) до 2003 року, коли була сформована коаліція з відколеним від FPÖ Альянсом за майбутнє Австрії, яка проіснувала до 2007 року.

Імідж партії змінився після того, як Себастьян Курц став головою, змінивши колір із традиційного чорного на бірюзовий та прийнявши альтернативну назву Нова народна партія (нім. Die neue Volkspartei). [8] Вона стала найбільшою партією після виборів 2017 року та сформувала коаліційний уряд з FPÖ. [9] Через вісімнадцять місяців коаліція зазнала краху, що призвело до виборів 2019 року, після яких ÖVP сформувала нову коаліцію з Зеленими. [10]

Вибори до Національрату[ред. | ред. код]

Вибори Голосів % Місць +/– Уряд
1945 1,602,227 49.8 (#1)
85 / 165
85 ÖVP–SPÖ–KPÖ більшість
1949 1,846,581 44.0 (#1)
77 / 165
8 ÖVP–SPÖ більшість
1953 1,781,777 41.3 (#2)
74 / 165
3 ÖVP–SPÖ більшість
1956 1,999,986 46.0 (#1)
82 / 165
8 ÖVP–SPÖ більшість
1959 1,928,043 44.2 (#2)
79 / 165
3 ÖVP–SPÖ більшість
1962 2,024,501 45.4 (#1)
81 / 165
2 ÖVP–SPÖ більшість
1966 2,191,109 48.3 (#1)
85 / 165
4 ÖVP більшість
1970 2,051,012 44.7 (#2)
78 / 165
7 Опозиція
1971 1,964,713 43.1 (#2)
80 / 183
2 Опозиція
1975 1,981,291 42.9 (#2)
80 / 183
Опозиція
1979 1,981,739 41.9 (#2)
77 / 183
3 Опозиція
1983 2,097,808 43.2 (#2)
81 / 183
4 Опозиція
1986 2,003,663 41.3 (#2)
77 / 183
4 SPÖ–ÖVP більшість
1990 1,508,600 32.1 (#2)
60 / 183
17 SPÖ–ÖVP більшість
1994 1,281,846 27.7 (#2)
52 / 183
8 SPÖ–ÖVP більшість
1995 1,370,510 28.3 (#2)
52 / 183
SPÖ–ÖVP більшість
1999 1,243,672 26.9 (#3)
52 / 183
ÖVP–FPÖ більшість
2002 2,076,833 42.3 (#1)
79 / 183
27 ÖVP–FPÖ більшість
2006 1,616,493 34.3 (#2)
66 / 183
13 SPÖ–ÖVP більшість
2008 1,269,656 26.0 (#2)
51 / 183
15 SPÖ–ÖVP більшість
2013 1,125,876 24.0 (#2)
47 / 183
4 SPÖ–ÖVP більшість
2017 1,341,930 31.5 (#1)
62 / 183
15 ÖVP–FPÖ більшість
2019 1,789,417 37.5 (#1)
71 / 183
9 ÖVP–GRÜNE більшість

Керівники АНП[ред. | ред. код]

Федеральні канцлери Австрії (АНП)[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zwischen Nutzen und Idealen. orf.at (in German). 17 липня 2017. Перевірено 12 листопада 2023.
  2. Marks, Gary; Wilson, Carole (1999). National Parties and the Contestation of Europe. У T. Banchoff; Smith, Mitchell P. (ред.). Legitimacy and the European Union. Taylor & Francis. с. 126. ISBN 978-0-415-18188-4. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 26 серпня 2012.
  3. Krouwel, André (2012). Party Transformations in European Democracies. SUNY Press. с. 291. ISBN 978-1-4384-4483-3. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
  4. Ari-Veikko Anttiroiko; Mälkiä, Matti, ред. (2007). Encyclopedia of Digital Government. Idea Group Inc (IGI). с. 390. ISBN 978-1-59140-790-4. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
  5. Ralph P Güntzel (2010). Understanding "Old Europe": An Introduction to the Culture, Politics, and History of France, Germany, and Austria. Tectum Wissenschaftsverlag. с. 162. ISBN 978-3-8288-5300-3. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 12 травня 2022.
  6. Austria’s Nehammer formally elected party leader in unanimous vote. The Local (англійською) . 14 травня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  7. Austria: Party backs interior chief Nehammer for chancellor. Associated Press (англійською) . 3 грудня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
  8. Our History. Austrian People's Party. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2020.
  9. Austria election results: Far-right set to enter government as conservatives top poll. The Independent. 16 жовтня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 17 жовтня 2018.
  10. red, ORF at (1 січня 2020). Neue Regierung: Kurz und Kogler präsentierten Einigung. news.ORF.at (нім.). Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 1 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]