Автомагістралі 400-ї серії — Вікіпедія

Автомагістралі 400-ї серії (Онтаріо)
 
 

noframe     noframe
Приклад емблем Highway 403[en] і QEW[en]
Загальні дані
Країна Канада, Онтаріо
Мережа Ontario Provincial Highway Networkd
Відкрито 1 липня 1952[1]
Довжина 1 957.4 км (станом на 2016 рік)[2]
OpenStreetMap ↑68841 ·R (Онтаріо)

Мережа 400-х автомагістралей в Онтаріо
CMNS: Автомагістралі 400-ї серії у Вікісховищі

Автомагістра́лі 400-ї се́рії (англ. 400-series highways) — мережа автомагістралей у південній частині провінції Онтаріо (Канада), що є складовою провінційної системи автодоріг[en]. Вона є аналогом системи міжштатних автомагістралей у США або автомагістралей Квебеку, але перебуває під юрисдикцією провінції Онтаріо і є об'єктом регулювання міністерства транспорту Онтаріо (MTO).

Хоча перша дорога із розділеними напрямками руху була збудована в Онтаріо ще 1939 року[3], так звана «серія 400» була впроваджена значно пізніше — у 1952[4]. На початку 400-ті номери були присвоєні лише трьом уже наявним дорогам — 400, 401 та 402[n 1].

Сучасні автомагістралі 400-ї серії відповідають найвищим дорожнім стандартам, мають дозволену швидкість руху 100 км/год, засоби для зниження аварійності та систему управління рухом. Впровадження та розширення мережі 400-х доріг започаткувало численні інновації на дорогах Північної Америки. Серед них — новий тип дорожньої розв'язки у двох рівнях «Parclo A-4»[en], бетонний розділювальний бар'єр «Джерсі». Завдяки цьому 400-ті автомагістралі мають найнижчий показник аварійності та смертності, порівнюючи з іншими дорогами Північної Америки[6][7]

Історія[ред. | ред. код]

На той час, коли 1952 року було найменовано першу в Онтаріо дорогу 400-ї серії[8], у Південному Онтаріо вже існували кілька доріг з розділеними напрямками руху.

Тодішній міністр доріг Онтаріо Томас МакКвістен[en], маючи за взірець німецькі автобани, запланував мережу «подвійних доріг» у південній частині Онтаріо[9][10]. Дорога The Middle Road[en] від Торонто до Гамільтона після реконструкції у 1934 була названа Queen Elizabeth Way[en] (QEW) і стала першою в Канаді дорогою з розділеними напрямками руху та найдовшою у світі освітленою магістраллю[11]. МакКвінстен шукав також фінансові можливості для прокладання таких доріг від Торонто до Детройта та Нью-Йорку, з розв'язками у двох рівнях на головних перетинах, але Друга світова війна відсунула реалізацію цих планів на пізніше[12].

Такою була The Middle Road у 1930-х роках до перебудови у QEW
QEW сьогодні (Гамільтон)

Будівельний бум, що розпочався після війни, сприяв появі нових автомагістралей у провінції. Торонто-Беррі, Транспровінційна магістраль[13], коротке продовження Highway 7 до Моста Голубої Води[en] біля міста Сарнія[14], а також продовження Highway 27 до Торонто вже були завершені, або близькі до цього на початку 1950-х років[13]. Прагнучи відділити дороги з контрольованим доступом від наявних доріг мережі King's Highway, МТО 1952 року створило нову категорію доріг під загальним номером 400. У кінці цього ж року були присвоєні нові номери магістралям Highway 400, 401 i 402, правда, лише на коротких ділянках доріг[8]:

  • Highway 401 складався з окремих ділянок по всій провінції[13] і лише 10 листопада 1964 він об'єднався в одну автомагістраль між Віндзором і Квебеком[15];
  • Highway 400 був продовжений на північ до Колдвотер перед різдвом 1959[16];
  • Highway 402 був продовжений до Лондона між 1972 і 1982 роками[17][18];

Ще до завершення поточних проєктів, наприкінці 1950-х років були започатковані додаткові 400-ті магістралі:

  • Chedoke Expressway (Highway 403) через Гамільтон[19]. Перша ділянка відкрита 1963 року[20];
  • продовження Don Valley Parkway[en] (Highway 404) на північ від тільки-но споруджуваного Toronto expressway[21]. Перша ділянка відкрита 1977 року[22];
  • Highway 405, що мав з'єднати з кордоном до США поблизу Сент-Кетерінс[23]. Перша ділянка відкрита 1963 року[20];
  • Highway 406 на південь від Сент-Кетерінс до Велланд[24]. Перша ділянка відкрита 1965 року[25];
  • Highway 407, що мав охоплювати півколом Велике Торонто, хоч і не був розпочатий наступні 40 років[26]. Перша ділянка відкрита 1997 року[27];
  • Highway 409 мав сполучити Highway 401 з міжнародним аеропортом «Торонто-Пірсон»[28]. Перша ділянка відкрита 1974 року[29];
  • The Queensway (Highway 417) через Оттаву[30]. Перша ділянка відкрита 1960 року[31].

Протягом 60-70-х років були запроєктовані і збудовані інші автомагістралі, включаючи:

Інші значні проєкти включали два віадуки на QEW — Берлінгтон Бей[en] через бухту Гамільтон[en] та Гарден Сіті[en] через Велленд Канал, а також удосконалення Highway 401 до колекторно-експресного планування з дванадцятьма смугами руху в обох напрямках[13][38][39]. Автомагістраль QEW теж відносилася до 400-ї серії, але не перейменовувалася, оскільки від початку була названа на честь королеви Єлизавети — дружини короля Георга VI. Робочим номером для QEW, що використовується МТО, є Highway 451, інколи Highway 1[40].

На середину 1980-х мережа 400-х автомагістралей набула сучасного вигляду, не були збудовані лише теперішні Highway 407 і 416[41][42]. Натомість, на чільне місце виступили плани зі збільшення пропускної спроможності існуючих доріг[26]. Разом з тим продовжувалося розширення магістралей Highway 400 до Перрі-Саунд, Highway 403 між Вудсток і Гамільтоном[43], Highway 404 до Ньюмаркет[44] і Highway 427 до Вон[45]. Наприкінці декади розпочалося будівництво Highway 407 і Highway 416[26][46], а Highway 410 був розширений з двох до чотирьох смуг руху[47].

Highway 407 і 416 були відкриті наприкінці 1990-х[27][48]. Аж до 2015 вони були найбільш досконало запроєктованими і збудованими магістралями в Онтаріо. Цього ж року до них почали приєднуватися Highway 412 і 418. Впровадження найновітніших технологій на цих автомагістралях пояснюється тим, що проїзд по них платний. Відповідно, платний сервіс повинен бути найкращим. Крім цих доріг, вже закінчені, або у стадії завершення такі проєкти:[42]

  • Highway 410 на північ від Бремптон (2009)[49];
  • Highway 400 на північ до Перрі-Саунд (2010)[50];
  • Highway 417 до Арнпрайор[en] (2012)[51];
  • Highway 404 до Кесвік[en] (2014)[52];
  • Highway 401 через Віндзор (2015),[53]
  • чотирисмуговий Highway 406 до Велланд (2015)[54].

Проєктні стандарти[ред. | ред. код]

Стандарти для автомагістралей в Онтаріо та Україні
Параметр дороги   Онтаріо[55]     Україна[56]  
 Розрахункова швидкість, км/год  120  150
 Дозволена швидкість, км/год  100  1301
 Максимальні поздовжні похили, ‰  30  30
 Мінімальні радіуси
 кривих у плані, м		  без віражів 6 000 —2
 з віражами 20 ‰3   4 500 3 000
 з віражами 60 ‰ 650 1200
 Мінімальні радіуси
 вертикальних кривих, м  		  опуклих 12 000 30 000
 угнутих 6 000 8 000
 Мінімальна віддаль видимості4, м  245  300
 Ширина смуги руху, м  3,75  3,75
 Ширина узбіччя, м  3,00  3,75
 Похил проїзної частини, ‰  20  25
 Похил узбіччя, ‰  60  40–60
 1Для автомагістралі М-03 Київ-Бориспіль[57].
 2 Не стандартизовано[58].
 3 «Reverse Crown».
 4 Канадські та українські норми встановлюють різні величини для висоти зору водія
   і висоти перешкоди (відповідно, 1,05 м і 1,20 м та 0,38 м і 0,20 м), але в результаті
   суми перевищень практично збігаються — відповідно, 1,43 м та 1,40 м.

Сучасні автомагістралі 400-ї серії розраховуються на проєктну швидкість 120 км/год при дозволеній 100 км/год[n 2], мають засоби для запобігання аварій і засоби для пом'якшення наслідків аварій, систему управління рухом, а також низку стандартів, які були згодом поширені на всю Північну Америку[60]. Найвідоміші впровадження — це бетонний розділювальний бар'єр «Джерсі» та транспортна розв'язка у двох рівнях Parclo A-4. Остання стала у 1962 стандартом для Highway 401 у межах Торонто. Інститут Інженерів Транспорту[en] рекомендував схему цієї розв'язки для заміни всіх перехрещень типу листок конюшини по всій Північній Америці[61][62]. Автомагістралі в Онтаріо, з показником смертельних випадків 0,49 на 10 000 зареєстрованих водіїв (дані за 2016 рік), відносяться до найбезпечніших у Північній Америці[63].

Основним критерієм для спорудження або розширення автомагістралі 400-ї серії є добова інтенсивність руху, яка має бути не меншою за 10 000 автомобілів за добу. До уваги може братися і перспективна інтенсивність руху з урахуванням розвитку району. Іншим чинником може бути прагнення стимулювати економічний розвиток віддалених регіонів (наприклад, продовження Highway 400 до Північного Онтаріо)[64].

MTO планує і фінансує спорудження та утримання мережі доріг King's Highway, частиною якої є автомагістралі 400-ї серії[65]. Наразі дана мережа простягається на 1957.4 км. Highway 401 є найдовшою (828.0 км), найширшою (18 смуг руху в обох напрямках) і найзавантаженішою (416 500 ам./добу) автомагістраллю в Канаді[n 3]. Навпаки, Highway 400A є найкоротшою – лише 1,1 км[2].

Будівництво сучасних автомагістралей недешеве. Наприклад, продовження Highwya 427 на 10,6 км на північ оцінюється у 616 млн доларів, тобто 58 млн доларів за кілометр[67].

Смуги HOV[ред. | ред. код]

Смуги HOV на карті Онтаріо (Березень 2013)
Дорожній знак над HOV.
Символи на знаку означають: (1) смуга для спеціального транспорту, (2) лише для автобусів і (3) для легкових автомобілів з принаймні двома особами, (4) смуга закінчується через 1 км.
«Зелені» номерні знаки, що дозволяють користуватися HOV.
Синя етикетка праворуч вгорі означає, що за цей транспортний засіб заплачено транспортний податок до грудня 2012 р.

Смуги HOV (англ. High-occupancy vehicle lane — HOV lane та англ. High occupancy/toll — HOT lane) — окремі смуги на проїзній частині (зазвичай, крайні ліві), які відділені спеціальним маркуванням від інших смуг у цьому ж напрямку, і призначені лише для автобусів та автомобілів, в яких є не менше 2 (або 3) особи, включаючи водія. Якщо по цій смузі допускається платний проїзд автомобілів лише з одним водієм, то їх називають HOT (в українській технічній термінології цей термін ще не стандартизовано). Цю смугу можуть також займати автомобілі із зеленими номерними знаками незалежно від кількості людей в них. Такі знаки видаються електричним або гібридним автомобілям[68].

Міністерство транспорту Онтаріо ще у 2001 замовило компанії McCormick Rankin розробку пілотного проєкту смуг HOV для наявних 400-х автомагістралей. У грудні 2005 було споруджено три тестові ділянки: південна смуга Highway 404 між Highway 7 і Highway 401, разом з окремою підмостовою Пн-Зх рампою для HOV, і Highway 403 в обох напрямках між Highway 407 і Highway 401 в місті Місісага[69].

Відтоді вже кілька HOV було виділено на різних 400-х магістралях навколо Золотої підкови та Національного столичного регіону. У травні 2007 МТО ініціювало багатомільярдний проєкт створення широкої мережі смуг HOV в межах Золотої підкови[70].

Невдовзі третя пара HOV була відкрита на QEW/403 через Оквілл, і четверта HOV на східному напрямку Highway 417 між Eagleson Road в Оттаві і Moodie Drive[70]. Останній приклад є швидше тестовим проєктом, зважаючи на невелику довжину 417-ї HOV — лише 4 км.

До 2031 заплановано спорудити понад 450 км HOV — продовжуючи існуючі смуги і створюючи нові на інших автомагістралях[71].

МТО наголошує, що HOV будуть відкриватися лише на нових або реконструйованих дорогах, і що смуги загального користування не будуть переводитися у HOV[72]. Головна мета проєкту — збільшити ефективність, зменшити затори, зберегти енергію і захистити довкілля. Урядом Онтаріо стверджується, що на одній смузі HOV переміщується стільки ж людей, як і на чотирьох смугах загального користування[71][73].

Під час Панамериканських ігор 2015 року[en] і Парапамериканських ігор 2015 року[en], що проводилися у Торонто, на кількох HOV була підвищена вимога до наявності 3-х осіб в машині і навіть на деяких автомагістралях загальні смуги руху були тимчасово (з 29 червня по 18 серпня 2015) переведені у категорію HOV, щоб підвищити пропускну спроможність доріг[74].

Інженерне облаштування автомагістралей[ред. | ред. код]

Низка конструктивних, нормативних та інформаційно-регулювальних заходів робить автомагістралі 400-ї серії найбільш безпечними серед подібних доріг.

Обслуговування дорожнього руху[ред. | ред. код]

Телефонно-інформаційна довідка[ред. | ред. код]

МТО підтримує довідкову службу про ситуацію на дорогах і зокрема на автомагістралях — закриті дороги або дороги в стадії ремонту, стан доріг взимку чи погану погоду. Доступ до інформації — за телефонним номером 511[en] або через інтернет[75]. Телефонна довідка має систему розпізнавання мовлення, тому інформацію можна отримати, не порушуючи закон про заборону користування телефоном під час руху[76].

Окрім того, через інтернет можна отримати інформацію про те, наскільки заповнені дороги транспортом, розміщення зупинок, станцій сервісу, АЗС, провінційних парків тощо.

Змінні світлові інформаційні панелі[ред. | ред. код]

Змінна світлова інформаційна панель (HWY 401)

Змінні світлові інформаційні панелі (англ. Changeable Message Signs) — електронні панелі, розміщені на фермах поперек автомагістралі, що відображають текстову та символьну інформацію, яка вводиться оператором з центру спостереження за рухом[77].

Зазвичай це попередження про ситуацію на дорозі на наступних 5–10 км (заблоковані смуги, ремонтні роботи, аварії). Інформація головним чином призначена для того, щоб водії могли вибрати альтернативні маршрути. Типова конструкція ЗСІП має розміри 13х3 м і важить близько 3 тонни. Центральна частина панелі відображає три рядки тексту по 25 символів. Бокові частини, окрім того, можуть відображати графічні символи. У панелях використовують потужні світлодіоди[77].

Час від часу панелі висвітлюють поради водіям на кшталт «Не забувай ремені безпеки», «Не користуйся телефоном під час їзди», «Дотримуйся безпечної дистанції» тощо.

МТО розпочало впровадження нових типів панелей — Variable Message Signs. Вони будуть кольорові, одночасно двомовні (англійська і французька), графічна частина в них значно замінить текстову[77].

Починаючи з 2003 інформаційні панелі використовуються також у системі оповіщення про викрадення дітей[en][78]. Зазвичай на табло висвітлюється опис підозрюваного автомобіля, або вказується радіостанція, що передає важливу інформацію про викрадення.

Сервісний центр на магістралі Highway 400 поблизу Вон

Сервісні центри[ред. | ред. код]

Уздовж Highway 400 та Highway 401 розміщується 23 сервісні центри, 20 з них повністю модернізовані. Віддаль між ними — 60-70 км. Вони обладнані безплатними туалетами, заправками, магазинами з товарами першої необхідності, ресторанами швидкого харчування, що працюють цілодобово, банкоматами, безплатним інтернетом, місцями для пікніків чи обідів на відкритому повітрі[79].

Станції інспекції вантажних автомобілів[ред. | ред. код]

МТО контролює стан вантажних автомобілів, що рухаються 400-ми автомагістралями. Це особливо актуально для Highway 401 та QEW які є основним транспортним коридором між США та Канадою. Для цього споруджено десятки станцій для інспектування вантажних автомобілів та автопоїздів. На них перевіряють вагу транспортного засобу, його габаритні розміри, віддалі між осями[80]. Крім того, інколи перевіряють стан гальмівної системи, прилади освітлення, зчеплення трейлерів, і майже завжди — журнал обліку робочого часу водія. Норми вимагають від водія робити восьмигодинну перерву після кожних 14  годин за кермом. Штрафи за порушення високі і можуть сягати 20 тис. доларів за несправний автомобіль, а за перепрацьовані години — від 250 доларів до 20 тисяч. Завдяки таким суворим вимогам, протягом останніх 20 років на 400-х автомагістралях при збільшенні кількості важких автомобілів на 64 % смертність від аварій з їх участю зменшилася на 39 %[81].

Паркувальний майданчик біля розв'язки QEW і Guelph Line (Берлінгтон)

Паркувальні майданчики[ред. | ред. код]

MTO пропонує водіям десятки паркувальних майданчиків поблизу 400-х автомагістралей[82]. Вони розраховані на 50-200 автомобілів, з окремо позначеними місцями для водіїв з обмеженими можливостями[en]. Розміщені біля зовнішніх рамп транспортних розв'язок у двох рівнях, що дозволяє в'їжджати і виїжджати зі всіх напрямків руху. Водії, які добираються до Торонто чи інших міст на роботу чи в інших справах, можуть зустрітися і пересісти в одну машину. Цим економиться пальне, економляться витрати на паркування у місті, зменшується транспортне навантаження у самому Торонто, а також покращується екологічна обстановка. Крім того, при двох і більше особах в одній машині можна займати смугу HOV. Паркування безплатне і не обмежене у часі, втім деякі майданчики мають ліміт у 120 безперервних годин — якраз на робочий тиждень. Площадки асфальтовані і розмічені маркуванням, вони не охороняються, але добре освітлені. Паркування вантажних автомобілів на них заборонене[83]. Пропонується спеціальний сайт Smart Commute[84] для знаходження попутника, з ким можна розділити витрати на пальне і паркування у місті.

Телефони виклику допомоги[ред. | ред. код]

У 70-80-ті роки минулого століття було популярним встановлення вздовж автомагістралей телефонів прямого виклику допомоги (англ. call boxes). Вони існували двох видів. У першому в коробці було кілька кнопок для прямого зв'язку з поліцією, швидкою допомогою, пожежною службою чи службою технічної допомоги. В іншому виді була лише кнопка зв'язку з оператором, який перенаправляв виклик далі. Останні подібні телефони були встановлені на початку 2000-х на віадуку через канал Велланд. Утримання такої системи зв'язку було вельми витратним, додавалися проблеми з нецільовим використанням телефонів, коли жителі з навколишніх поселень підходили до дороги щоб спробувати подзвонити, а також часті випадки вандалізму. Швидке поширення мережі стільникового зв'язку в останні роки зробило подібну систему анахронічною. Наразі всі телефонні стовпчики вздовж автомагістралей Онтаріо демонтовані[85].

Автоматизовані системи керування дорожнім рухом[ред. | ред. код]

Дорожній блок ATMS

Канада і зокрема її провінція Онтаріо є світовими лідерами у впровадженні автоматизованої системи керування дорожнім рухом на дорогах[en] (англ. advanced traffic management system — ATMS). Перша у світі комп'ютеризована система COMPASS була випробувана ще у 1959, коли тільки починала засновуватися мережа автомагістралей. У 1975 вона вже працювала на QEW[86]. Сьогодні понад 200 км 400-х автомагістралей контролюють з допомогою ATMS. Первинними елементами цієї системи є численні давачі, що реєструють інтенсивність руху на магістралях, та відеоконтроль. Основне призначення системи — забезпечення високої пропускної спроможності дороги. Це досягається різними шляхами. Наприклад, регулювання в'їзду на автомагістраль. У часи найбільшого навантаження доступ з рампи на магістраль регулюють рамповим лічильником[en], який через декілька секунд змінює світло з червоного на зелене (жовтий сигнал там може бути відсутній). Наприклад, 2 секунди зеленого світла і 5 секунд червоного. Це дозволяє згладити піковий транспортний потік[87]. У години пік можуть повністю перекриватися окремі в'їзні рампи.

Інший ефект системи — швидке реагування на аварії і неминучі затори, пов'язані з ними. Дрібна аварія з пом'ятими бамперами блокує одну смугу руху на 1–2 години. Крім того, водії на інших смугах руху значно зменшують швидкість руху — з огляду на безпеку і просто з цікавості — «що трапилося?». Серйозніші аварії можуть заблокувати кілька смуг на кілька годин, що створює багатокілометрові затори на автомагістралях[88][89]. Інші технічні засоби ATMS відслідковують погодні умови, наприклад ожеледицю або сильний боковий вітер на віадуці у Гамільтоні, виявляють негабаритні транспортні засоби (перед в'їздом до тунелів чи під мостами), виявляють автомобілі з перевантаженими осями, вимірюють швидкість руху[90].

Відеоконтроль[ред. | ред. код]

Відеокамера спостереження на HWY 401
Зал спостереження за транспортними потоками на автомагістралі

Для спостереження за транспортним потоком на 400-х автомагістралях встановлено понад 200 відеокамер. Зображення з них у вигляді окремих кадрів, які оновлюються кожні кілька хвилин, доступні в інтернеті в режимі онлайн. Інформацію про стан транспортного потоку передають також до системи GPS, в результаті чого водії отримують підказки щодо місць заторів, ремонтних робіт і корекцію маршруту[91]. Одночасно відеокамери є складовою частиною ATMS, що дозволяє оперативно змінювати інформацію про умови руху на світлових панелях.

З деяких відеокамер зображення безперервно транслюється на телевізійних інформаційних каналах, наприклад CP24[en].

Авіапатрулювання[ред. | ред. код]

З 1965 по 1981 поліція використовувала кілька легких літаків щоб спостерігати за ситуацією на 400-х автомагістралях, відслідковувати порушників та контролювати швидкість автомобілів. Всупереч поширеній думці, поліція не використовувала радарні пристрої[en] для вимірювання швидкості автомобілів. Для цього було достатньо секундоміра. Знаючи віддалі між знаками дорожньої розмітки, оператор міг легко вирахувати швидкість машини. Це зазвичай практикувалося лише на автомагістралях, де дорожня розмітка строго фіксована. Потім у разі потреби опис автомобіля передавали по радіо найближчій патрульній машині, яка і переслідувала порушника. Якщо справа доходила до суду, то і пілот, і оператор мали бути свідками в суді. Через високу вартість такого моніторингу програма була закрита у 1981-му році, але у 2008-му знову відновлена. На оснащенні поліції — літак Cessna 206[en], який за 1000 годин нальоту в рік фіксує близько 5 тисяч порушень[92][93][94].

Дорожні знаки[ред. | ред. код]

Відповідно до документа «Посібник зі стандартизації засобів контролю за транспортним рухом»[en], в Онтаріо для інформаційно-вказівних знаків використовують зелений колір (включаючи відстані до найближчих розв'язок та пунктів призначень)[95]. Загалом, синій колір використовується для знаків сервісу та туристичних атракцій[96]. Проте є кілька винятків, зокрема інформаційно-вказівні знаки є синіми на всіх платних дорогах та колекторах автомагістралей[95].

Вібраційні смуги[ред. | ред. код]

МТО запровадило стандарт на вібраційні смуги на автомагістралях. Конструктивно вони мають вид канавок у асфальті, глибиною від 5 до 10 мм, довжиною 30 см, розміщені через кожні 30 см поперек руху, 10 см обабіч проїзної частини[97]. Якщо колесо машини з'їжджає зі смуги руху на узбіччя, канавки спричинять сильну вібрацію і шум, які здатні навіть розбудити водія, що задрімав за кермом. Перші ж впровадження таких смуг показали їх високу ефективність у запобіганні аварій[98].

Вібраційні смуги нарізаються фрезувальною машиною при неперервному русі по узбіччі[99]. Вартість 1 км вібросмуги — близько 1 000 доларів[98]

Спрямовувальні пристрої[ред. | ред. код]

Бетонні бар'єри[ред. | ред. код]

HWY 403: уступ у бар'єрі для машин поліції. Видно вібраційні смуги на асфальтовому узбіччі

На всіх нових 400-х автомагістралях, або після реконструкції існуючих встановлюють бетонні бар'єри «Jersey» (інша назва — «Ontario Tall Wall»). Для розділення зустрічних потоків транспорту висота бар'єра встановлена 1.05 м. Для розділення потоків в одному напрямку – 825 мм[100]. Натурні випробування бар'єра показали його надійність — він витримує удар найбільш важких вантажних автомобілів, запобігаючи їх вистрибуванню на зустрічну смугу руху[101].

Разом з тим на окремих ділянках магістралей ще існують старі бар'єри типу металевих профілів на дерев'яних або металевих стовпцях[102].

Якщо автомагістраль обладнана СБТ, то бетонні бар'єри мають «кишені» (англ. enforcement area або англ. police observation pocket)  — безпечні зони для паркування автомобілів поліції, яка контролює використання цієї смуги[103][104]. Така поліційна «кишеня» зазвичай 4–5 м завширшки, розміщена кожні 4–5 км і надійно захищає автомобілі від аварій [105].

На ділянках з широкою роздільною смугою і мілкими кюветами, де є небезпека, що автомобіль може виїхати на зустрічну смугу руху, встановлюють бар'єри полегшеного типу — кабельні[106]. Бетонні та металеві профільовані бар'єри використовують також для захисту автомобіля від прямого удару об бетонні фундаменти дорожніх знаків, освітлювальних щогл, опор мостів тощо.

Ремонтні роботи[ред. | ред. код]

Тимчасовий бетонний бар'єр з буфером (HWY 427)
Мобільний буфер

Для огородження зони ремонтних робіт та огородження дороги у міжстадійний період використовують тимчасові бетонні бар'єри типу «Jersey» (англ. temporary concrete barrier – TCB)[107]. Перша секція бар'єра завжди має буфер (англ. energy attenuator), який повинен при аварії послабити фронтовий удар автомобіля об торець бетонного бар'єра. Зазвичай його встановлюють при тривалих роботах[108].

При дрібних ремонтах для захисту робочого місця використовують спеціальну машину — truck mounted attenuator або crash truck[109]. Ця ж машина слідує за робітниками, що прибирають узбіччя, фарбують огорожу, чи коли встановлюють тимчасовий бетонний бар'єр. Виконання будь-яких робіт на проїзних частинах і узбіччях автомагістралей 400-ї серії без машини-буфера не допускається[110].

Огородження[ред. | ред. код]

Усі автомагістралі огороджують металевою сіткою — щоб перешкодити людям чи тваринам вийти на дорогу. Ця конструкція досить дорога, наприклад 9,5 км огорожі вздовж Highway 400 обійшлися платникам податків у 3,2 млн канадських доларів[111].

Освітлення[ред. | ред. код]

Щогли освітлення вздовж HWY 401
Рама зі світлодіодними лампами опущена донизу
HWY 401 уночі

Для освітлення 400-х автомагістралей використовують світильники на щоглах висотою 25–45 м. Розміщені вони на віддалі 140—160 м одна від одної на серединному бетонному бар'єрі, або на роздільній смузі. Світильники зазвичай натрієві газорозрядні, але в перспективі будуть замінені світлодіодними[112]. Наразі освітлені автомагістралі навколо Торонто та у всіх містах, а також усі транспортні розв'язки у двох рівнях.

Для заміни ламп та ремонту світильника до нього не підіймають люльку з людьми, як це практикують на вуличних ліхтарях. Значна висота щогли робить це небезпечним і часто неможливим. Натомість у середині кожної щогли є редуктор з лебідкою. До лебідки під'єднують переносний електродвигун (схожий на електричну дрель), який опускає чи підіймає кругову рамку зі світильниками[113]. У стовпах світильників не передбачено розетки для електродвигуна, тому електрики повинні приносити зі собою портативні електрогенератори. Процес опускання та підіймання досить повільний — потрібно майже 5 хв для опускання рами.

Зимове утримання[ред. | ред. код]

Згортання снігу тандемом снігових плугів

Автомагістралі віднесені до доріг першого класу в зимовому обслуговуванні (всього є 4 класи). Вони повинні бути очищені від снігу протягом восьми годин після закінчення снігопаду, що відповідає найкращим стандартам у Північній Америці[114]. Для підтримання проїзної спроможності та забезпечення безпеки руху виконуються такі заходи: патрулювання в період очікуваного снігопаду чи ожеледиці, поливання проїзної частини протиожеледними розчинами, розсипання солі або піску, згортання снігу з проїзної частини. Поливання протиожеледними розчинами здійснюється перед очікуваними крижаними бурями. Розсипання солі і піску — через 30 хв після снігового шторму або крижаної бурі, причому сіль застосовується до -12 °C, при нижчих температурах розсипають пісок. Сніг починають згортати з дороги коли його більше ніж 2 см[115]. Зазвичай сніг згортаються відразу тандемом з кількох машин, що рухаються зі швидкістю 38 -40 км/год[116]. В одному тандемі (колоні) може бути до 7 -8 машин. (Див. Очищення автомагістралі від снігу на YouTube)

Штрафні санкції[ред. | ред. код]

Таблиця штрафів за перевищення швидкості в Онтаріо[117].
Зафіксована радаром
швидкість, км/год		   Штраф Штрафні бали1
 від  до  $/(км/год)
 101  115  2,50  0
 116  129  3,75  3
 130  149  6,00  4
 150 і вище  9,75  6
 1 Штрафні бали зберігаються в історії водія протягом двох років
    з дня порушення правил, потім анулюються.

МТО впровадило систему штрафів за порушення правил дорожнього руху. Стосовно автомагістралей найбільш поширеними є штрафування за перевищення швидкості, за неправомірне використання смуг для багатомісного транспорту та за виїзд на автомагістраль в години обмеженого доступу до неї. Штраф за перевищення швидкості (англ. speeding) прогресивний — чим більша швидкість, тим більший штраф за кожен кілометр перевищення швидкості. Штрафні бали впливають на величину страхових платежів за автомобіль. Наприклад, за один випадок порушення режиму швидкості річна виплата підвищується на $300 (ця сума варіюється в залежності від віку водія, виду транспортного засобу тощо). Зазвичай страхові компанії беруть до уваги порушення протягом останніх 2 –3 років, тому подорожчання страхування часто буває суттєвішим, ніж величина самого штрафу[118].

Найвища дозволена швидкість руху на автомагістралях Онтаріо не завжди була 100 км/год. Після відкриття першої магістралі QEW швидкість обмежувалася 50 миль/год (80 км/год). Під час другої світової війни було встановлено 40 миль/год (64 км/год). Відразу після війни швидкість було підвищена до 60 миль/год (97 км/год), а наприкінці 1960-х років для доріг 400-ї серії планку підняли до 70 миль/год (115 км/год). Під час енергетичної кризи 70-х років уряд повернув попередню планку 60 миль/год (97 км/год). Ця межа так і залишилася до сьогодні. 1977 року, після впровадження в Канаді метричної системи[en] число округлили до 100 км/год[119].

За неправомірне використання HVO штраф становить $110 і 3 штрафні бали[120].

Мережа автомагістралей 400-ї серії[ред. | ред. код]

Номер автомагістралі Довжина (км) Найбільша інтенсивність руху (авт./добу)[2][121] Найбільша к-сть смуг руху1 Рік впровадження Платний HOV Паркувальні майданчики (carpool lot)
наявні проєкти
Highway 400[en] 226,0 235 000 12 1952[122] 9
Highway 400A[en] 1,1 44 500 4 1959[123]
Highway 401[en] 828,0 416 500 182 1952[122] X 34
Highway 402[en] 226,0 28 500 4 1953[14] 1
Highway 403[en] 125,2 180 000 10 1963[124] X X 3
Highway 404[en] 50,1 393 900 6 1977[22] X X 5
Highway 405[en] 8,7 13 100 4 1963[124]
Highway 406[en] 26,0 65 000 4 1965[125]
Highway 407[en] 129,3 350 000 10 1997[126] X 4
Highway 409[en] 5,6 118 600 6 1978[127]
Highway 410[en] 20,3 214 800 6 1978[128] X
Highway 412[en] 10,0 4 2016[129][130] X
Highway 413[en] 53,0 6 проєкт[131]
Highway 416[en] 76,4 51 400 4 1999[132] 3
Highway 417[en] 187,0 184 100 103 1971[31] 4
Highway 418[en] 23,0 4 2020 (проєкт)[130] X
Highway 420[en] 3,3 45 000 4 1941[133]
Highway 427[en] 19,9 400 700 102 1941[133] X
Queen Elizabeth Way[en] 139,1 271 300 8 1937[134] *4 X X 8
1 В обох напрямках, без урахування перехідно-швидкісних смуг
2 Разом з колекторами
3 Разом з HOV та смугами для громадського транспорту
4 До кінця 1973 року проїзд по обох віадуках QEW був платний[135]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Highway 401 південніше від аеропорту «Торонто-Пірсон» у своєму найширшому місці (на перетині з Dixie Rd)
    Highway 401 південніше від аеропорту «Торонто-Пірсон» у своєму найширшому місці (на перетині з Dixie Rd)
  • Зустріч трьох автомагістралей — 401, 403 і 410. Розв'язка у чотирьох рівнях. Місісага, дивлячись на північ.
    Зустріч трьох автомагістралей — 401, 403 і 410. Розв'язка у чотирьох рівнях. Місісага, дивлячись на північ.
  • Highway 404 перед перетином із Highway 401: єдина ділянка (900 м), де присутні дві HOV (дивлячись на південь).
    Highway 404 перед перетином із Highway 401: єдина ділянка (900 м), де присутні дві HOV (дивлячись на південь).
  • Транспортна розв'язка на перетині Highway 409 і Highway 427.
    Транспортна розв'язка на перетині Highway 409 і Highway 427.
  • Типова транспортна розв'язка Parclo A-4 (Highway 407 і Derry Rd, Місісага, Онтаріо)
    Типова транспортна розв'язка Parclo A-4 (Highway 407 і Derry Rd, Місісага, Онтаріо)

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ У буденній мові канадці вимовлять не «чотириста один», а «чотири-о-один»: four-oh-one. Це стосується всіх номерів 401-409. Решту номерів магістралей вимовляють як, наприклад, «чотири-двадцять сім» для HWY 427 [5].
  2. ↑ На деяких ділянках магістралей встановлені обмеження 80 і 90 км/год.[59]
  3. ↑ На території України найбільш завантаженою є кілометрова ділянка (225–226 км) дороги М-04 (Знам'янка–держкордон з Росією) в Дніпропетровській області —32,8 тис. автомобілів на добу[66]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Weingroff, Richard F. (Summer 1996). Federal-Aid Highway Act of 1956, Creating the Interstate System. Public Roads. Washington, DC: Federal Highway Administration. 60 (1). ISSN 0033-3735. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 16 березня 2012.(англ.)
  2. ↑ а б в Ontario Provincial Highways Traffic Volumes On Demand. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  3. ↑ Queen Elizabeth Way (QEW) Quick Facts. Архів оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  4. ↑ Ontario Highway 401 Quick Facts. Архів оригіналу за 25 березня 2010. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  5. ↑ Photo of the Day: The Four-Oh-One. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  6. ↑ Rzeznikiewiz, Damian; Tamim, Hala; Macpherson, Alison (28 грудня 2012). Risk of death in crashes on Ontario’s highways. BMC Public Health. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  7. ↑ Common Causes for Car Accidents on Ontario’s 400 Series Highways. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  8. ↑ а б в Walter, Karena (21 лютого 2014). Search Engine: Highway Mysteries Solved. The Niagara Falls Review. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  9. ↑ Hopes to Improve Roads. The Gazette. Montreal. 18 лютого 1936. с. 14. Процитовано 9 лютого 2010. (англ.)
  10. ↑ Stamp, (1987), pp. 11–12.
  11. ↑ English, Bob (16 березня 2006). Remember That 'Little Four-Lane Freeway?. The Globe And Mail. Toronto. ...the freeway concept was promoted by Hamiltonian Thomas B. McQuesten, then the highway minister. The Queen Elizabeth Way was already under construction, but McQuesten changed it into a dual-lane divided highway, based on Germany's new autobahns. (англ.)
  12. ↑ Stamp, Robert M. (1987). The Queen Elizabeth Way, Canada's First Superhighway. Boston Mills Press. ISBN 0-919783-84-8.(англ.)
  13. ↑ а б в г Shragge, John G. (2007). Highway 401: The Story. Архів оригіналу за 28 березня 2008. Процитовано 12 лютого 2010. (англ.)
  14. ↑ а б Built Heritage, Cultural Landscape and Planning Section. Heritage Impact Assessment: Christina Street Bridge over Highway 402, Sarnia (PDF). — Archaeological Services Inc, 2006. — 1 січня. Архівовано з джерела 23 вересня 2020. Процитовано 6 січня 2014.(англ.)
  15. ↑ Ministry of Transportation and Communications, (1972), pp. 8–9.(англ.)
  16. ↑ Open 400 Link to Coldwater. The Toronto Star. 24 грудня 1959. с. 18. The new, 22-mile extension from south of Crown Hill to Coldwater will be ready for traffic this afternoon. (англ.)
  17. ↑ Highway Construction Program: King's and Secondary Highways. Ministry of Transportation and Communications. 1972–1973. с. xi.(англ.)
  18. ↑ Annual Report (вид. Construction). Ministry of Transportation and Communications. 1982–1983. с. 76.(англ.)
  19. ↑ Annual Report for the Fiscal Year. — Ontario Department of Highways, . Архівовано з джерела 17 вересня 2020. Процитовано 25 липня 2010.(англ.)
  20. ↑ а б Ontario Department of Highways, (1970), p. 11(англ.)
  21. ↑ Don Valley Parkway Extension, Highway 401 to Steeles Avenue. — Desjardines, 1957.(англ.)
  22. ↑ а б Construction Program: King's and Secondary Highways. — Ministry of Transportation and Communications, 1976–77. (англ.)
  23. ↑ Above the Regular Budget. The Ottawa Citizen. 31 липня 1958. с. 7. Процитовано 20 жовтня 2010.(англ.)
  24. ↑ Annual Report. Department of Highways. 31 березня 1961. Процитовано 29 липня 2011. (англ.)
  25. ↑ Ontario Department of Highways, (1970), p. 12 (англ.)
  26. ↑ а б в Sewell, John (2009). The Shape of the Suburbs: Understanding Toronto's Sprawl. University of Toronto Press. с. 72. ISBN 978-0-8020-9884-9. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 1 липня 2010.(англ.)
  27. ↑ а б Settlement of Claim of Richard Prendiville (PDF). — Ontario Superior Court of Justice, 2001. — 12 грудня. Архівовано з джерела 27 липня 2014. Процитовано December 17, 2015.(англ.)
  28. ↑ Hicks, Kathleen A. (2006). Malton: Farms to Flying (PDF). Friends of the Mississauga Library System. с. 208—209. ISBN 0-9697873-9-1. Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2020. Процитовано 4 квітня 2010.(англ.)
  29. ↑ Construction Program: King's and Secondary Highways. — Ministry of Transportation and Communications, 1976–77.(англ.)
  30. ↑ Robertson, Peter. The Queensway Began with a Royal Blast: Flashback to 1957. Carlington Community Association. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  31. ↑ а б Clark, Glenn (14 квітня 2012). A Historical Timeline for the Township of Gloucester. The Gloucester Historical Society. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 1 липня 2012. (англ.)
  32. ↑ Highway 27 Interchange Fully in Service. The Globe and Mail. Toronto. 4 грудня 1971. с. 5.
  33. ↑ Coleman, Thomas (12 липня 1975). Drivers Will Wait Years Before Relief from QEW Jams. The Globe and Mail. Toronto. с. 5. (англ.)
  34. ↑ The History of Toronto's Unfinished Expressway System. — Energy Probe, . Архівовано з джерела 19 вересня 2020. Процитовано 23 січня 2012.(англ.)
  35. ↑ New 45-Mile Highway to Link Ottawa with 401. The Globe and Mail. Toronto. 14 листопада 1967. с. 4. (англ.)
  36. ↑ Highway Construction Program 1972-73. — Ministry of Transportation and Communications, 1972. — 1 квітня.(англ.)
  37. ↑ Stamp, 1992, с. 129.
  38. ↑ Stamp, (1987), pp. 59–61.
  39. ↑ Annual Report. — Department of Highways, 1964. — 31 березня.(англ.)
  40. ↑ Queen Elizabeth Way (QEW). Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  41. ↑ Cartography Section (1986). Ontario Road Map. Ministry of Transportation and Communications.(англ.)
  42. ↑ а б Cartography Section (2014–15). Ontario Road Map. Ministry of Transportation of Ontario.(англ.)
  43. ↑ Transportation Capital Branch (1991–1992). Provincial Highways Construction Projects. Ministry of Transportation. с. 7. ISSN 0714-1149.(англ.)
  44. ↑ Dexter, Brian (25 жовтня 1989). Ontario Studies Plan to Extend Highway 404 Farther North. News. The Toronto Star. с. A8.(англ.)
  45. ↑ Provincial Highways Construction Projects. — Ministry of Transportation, 1989–90. — ISSN 0714-1149.(англ.)
  46. ↑ Transportation Capital Branch. Northern Transportation Construction Projects 1988–89. — Ministry of Transportation of Ontario, 1991. — 1 травня. — ISSN 0714-1149.(англ.)
  47. ↑ Transportation Capital Branch (1986–1987). Provincial Highways Construction Projects. Ministry of Transportation and Communications. с. XII. ISSN 0714-1149.(англ.)
  48. ↑ Ottawa Highway Link Opens. Ontario. Toronto Star. Canadian Press. 24 вересня 1999. с. A4. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка) (англ.)
  49. ↑ Abrey, Heather (20 листопада 2009). Hwy 410 Extension Causing Confusion. Caledon Enterprise. North Peel Media Group. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  50. ↑ Ginn, Cameron (27 жовтня 2010). $177-Million Section of Highway Now Open. Cottage Country Now. Metroland Media Group. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  51. ↑ Chase, Sean (30 листопада 2012). Highway 417 opens at Arnprior. The Pembroke Observer. Canoe Sun Media. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 2 грудня 2012.(англ.)
  52. ↑ Bradley, Dave (17 вересня 2014). Highway 404 Extension Opens. NewsTalk 1010. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.(англ.)
  53. ↑ Newsroom: Highway 401 Section of the New Rt. Hon. Herb Gray Parkway Now Complete. News.Ontario.ca. Ministry of Transportation. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 21 листопада 2015.(англ.)
  54. ↑ Forsyth, Paul (19 серпня 2011). 406 Widening Underway. Niagara This Week. Metroland Media. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 17 грудня 2015.(англ.)
  55. ↑ GDSM-2, 1985, с. C2-1–C4-8.
  56. ↑ ДБН, 2007.
  57. ↑ З якою швидкістю можна їздити українськими дорогами (постанова) (PDF). 22 квітня 2009. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 19 вересня 2019.
  58. ↑ ДБН, 2007, с. 16.
  59. ↑ 777, 1976, с. 253.
  60. ↑ Revie, Nancy (19 вересня 2005). An Expressway in Name Only. The Guelph Mercury. с. A9.(англ.)
  61. ↑ Proceedings ... Annual Meeting. — Institute of Traffic Engineers, 1962. — С. 100–103.
  62. ↑ Partial Cloverleaf Interchange (Parclo). The Canadian Design Resource. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  63. ↑ Preliminary 2016 Ontario Road Safety Annual Report Selected Statistics (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  64. ↑ Ministry of Northern Development and Mines. Highway 69 Action Plan (PDF). — Government of Ontario, 2005. — 1 червня. Архівовано з джерела 9 березня 2014. Процитовано 19 вересня, 2017.(англ.)
  65. ↑ Highway Traffic Act. Government of Ontario. 2016. Архів оригіналу за 22 листопада 2009. Процитовано 19 вересня, 2017.(англ.)
  66. ↑ Названі найнебезпечніші траси України. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2019.
  67. ↑ Highway 427 Expansion: $616 M Design-Build Contract Signed. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2019. (англ.)
  68. ↑ Ontario's Green Licence Plate Program. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 29 вересня 2017.(англ.)
  69. ↑ Evaluating HOV Plans and Priorities – the Case of Expressways in the GTA (PDF). — Transportation Association of Canada, 2008. — С. 2–4. Архівовано з джерела 22 грудня 2015. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  70. ↑ а б Ministry of Transportation of Ontario (24 травня 2015). McGuinty Government To Improve Commuters Lives With HOV Lane Network (Пресреліз). CNW Group. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  71. ↑ а б Ministry of Transportation of Ontario. Ontario’s High Occupancy Vehicle Lane Network Plan for the 400-Series Highways in the Greater Golden Horseshoe. Government of Ontario. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 9 червня 2015.(англ.)
  72. ↑ Ontario paves way for more HOV lanes on 400 series hwys. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 27 вересня 2017. (англ.)
  73. ↑ The Big Move - Strategy #3 - Improve the Efficiency of the Road and Highway Network. Metrolinx. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 19 вересня 2017.(англ.)
  74. ↑ Shum, David (29 червня 2015). HOV Lane Restrictions Now in Effect for Pan Am Games. Global News. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2017. (англ.)
  75. ↑ About Ontario 511. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 21 вересня 2019. (англ.)
  76. ↑ Distracted Driving. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2019. (англ.)
  77. ↑ а б в Freeway Traffic Management Systems. Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 21 вересня 2019. (англ.)
  78. ↑ Ontario simplifies Amber Alerts. Процитовано 1 жовтня, 2017.(англ.)
  79. ↑ Highway Service Centres. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  80. ↑ Vehicle safety, maintenance and daily inspections. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  81. ↑ Rivers, Heather (16 грудня 2011). Trucking's dirty little secret. lfp. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  82. ↑ MTO Carpool Parking lots. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  83. ↑ Carpool lots. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  84. ↑ Why Carpool?. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  85. ↑ OTM-19, 2007, с. 62–63.
  86. ↑ OTM-19, 2007, с. 9.
  87. ↑ OTM-19, 2007, с. 72–76.
  88. ↑ The Busiest Freeway in North America: Highway 401. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  89. ↑ Sweet, Matthias; Harrison, Carly; Kanaroglou, Pavlov. Congestion Trends in the City of Toronto: 2011-2014 (PDF). McMaster Institute for Transportation&Logistics. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2016. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  90. ↑ OTM-19, 2007, с. 96–99.
  91. ↑ Traffic Cameras Information. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  92. ↑ Tchir, Jason (21 липня 2015). Are those 'speed enforced by aircraft' signs a bluff?. The Globe and Mail. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  93. ↑ Carruthers, Dale (23 травня 2017). Ontario Provincial Police use aircraft to target rule-breaking motorists on Hwy. 401 near London. lfp. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  94. ↑ Eye in the Sky – Making Ontario Roads Safer. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  95. ↑ а б Ministry of Transportation of Ontario (May 2010). Ontario Traffic Manual Book 8: Guide and Information Signs – Volume 1 (PDF). Government of Ontario. с. 18. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 19 вересня, 2017.(англ.)
  96. ↑ Ministry of Tourism, Culture and Sport (23 листопада 2015). Tourism-Oriented Directional Signing (TODS) Program. Government of Ontario. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 19 вересня , 2017.(англ.)
  97. ↑ MTOD-503.020 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2017. Процитовано 29 вересня , 2017.(англ.)
  98. ↑ а б Ministry slow to install rumble strips. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 29 вересня , 2017.(англ.)
  99. ↑ Rumble strips. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 29 вересня , 2017.(англ.)
  100. ↑ OPSD. Vol.3: Energy Attenuator, Crash Cushion, Component - Reinforced Precast Concrete Pad For Modified Temporary Concrete Barrier. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  101. ↑ MASH & NCHRP-350 TL3 Crash Tests. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  102. ↑ Replacing metal medians in Barrie not part of Highway 400 roadwork. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  103. ↑ High Occupancy Vehicle (HOV) Lanes. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  104. ↑ HOV Lanes. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  105. ↑ GDSM-3, 1985, с. G2-62–G2-63.
  106. ↑ High-tension cable barriers are in the works along Highway 401 in Chatham-Kent. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  107. ↑ OTM-07, 2014, с. 24, 39, 54–57, 121.
  108. ↑ OTM-07, 2014, с. 57.
  109. ↑ OTM-07, 2014, с. 58.
  110. ↑ OTM-07, 2014, с. 21, 207, 203–204.
  111. ↑ Mulit-million dollar fencing to protect drivers and wildlife along Hwy. 400. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  112. ↑ Highway Lighting (PDF). Процитовано 19 вересня 2019.[недоступне посилання з вересня 2019] (англ.)
  113. ↑ High Mast Lighting Poles (PDF). Процитовано 23 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  114. ↑ Snow and Ice Control. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. (англ.)
  115. ↑ Winter Highway Maintenance: Equipment, Materials and Technology. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. (англ.)
  116. ↑ Plow drivers want people to slow down, wait. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2019. (англ.)
  117. ↑ Ontario CA Speeding Fines. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2019. (англ.)
  118. ↑ Is it worth it to fight my speeding ticket in court?. Процитовано 25 вересня 2019. (англ.)
  119. ↑ Frequently Asked Questions About Ontario Highways. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2019. (англ.)
  120. ↑ High Occupancy Vehicle (HOV) Lanes. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 25 вересня 2019. (англ.)
  121. ↑ Ministry of Transportation. Provincial Highways. Traffic Volumes 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019. Процитовано 19 вересня 2019. (англ.)
  122. ↑ а б Shragge та Bagnato, (1984), pp. 89–92.
  123. ↑ Open 400 Link to Coldwater. The Toronto Star. 24 грудня 1959. с. 18. The new, 22-mile extension from south of Crown Hill to Coldwater will be ready for traffic this afternoon.(англ.)
  124. ↑ а б Ontario Department of Highways, (1970), p. 11.
  125. ↑ Ontario Department of Highways, (1970), p. 12.
  126. ↑ Mitchell, Bob (6 червня 1997). At Last — Opening Bell Tolls for the 407. The Toronto Star. с. A1, A6.(англ.)
  127. ↑ New Shortcut Will Let Some 'Fly' to Airport. Metro News. The Toronto Star. 19 серпня 1978. с. A6. Highway 409, a new shortcut to Toronto International Airport, opens next Friday(англ.)
  128. ↑ Public and Safety Information Section (9 листопада 1978). Highway 410 Opens November 15 (Пресреліз). Ministry of Transportation and Communications.(англ.)
  129. ↑ Pessian, Parvaneh (17 червня 2016). UPDATE: Hwy. 407 From Pickering to Oshawa Opens June 20: Toll Free Until End of 2016. Whitby This Week. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 17 червня 2016.(англ.)
  130. ↑ а б New Highway Numbers. Highway 407 East. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 20 вересня 2017. (англ.)
  131. ↑ Fate of future 400-series highway through Vaughan still up in air. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. (англ.)
  132. ↑ Ottawa Highway Link Opens. Ontario. Toronto Star. Canadian Press. 24 вересня 1999. с. A4.(англ.)
  133. ↑ а б Highway 27 Interchange Fully in Service. The Globe and Mail. Toronto. 4 грудня 1971. с. 5.(англ.)
  134. ↑ Shragge та Bagnato, (1984), pp. 79–81.
  135. ↑ The QEW: 75 years and counting. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2017. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Shragge, John; Bagnato, Sharon (1984). From Footpaths to Freeways. Ontario Ministry of Transportation and Communications, Historical Committee. ISBN 0-7743-9388-2.
  • Stamp, Robert M. (1992). Bridging the Border. Dundurn Pr Ltd. ISBN 978-1550020748.
  • Stamp, Robert M. (1987). QEW: Canada's First Superhighway. The Boston Mills Press. ISBN 0-919783-84-8.
  • '401' The Macdonald–Cartier Freeway. Toronto: Ministry of Transportation and Communications. 1972.
  • AADT Traffic Volumes 1955–1969 and Traffic Collision Data 1967–1969. Ontario Department of Highways. 1970.


 Ця стаття належить до вибраних статей Української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Автомагістралі_400-ї_серії&oldid=42247535