Автомайдан — Вікіпедія

Автомайдан
Дата заснування з 30 листопада 2013 року
Тип громадська організація
Голова Олексій Гриценко
Адреса Київ, вул. Васильківська, 1
Офіційний сайт Сторінка на Facebook
CMNS: Автомайдан у Вікісховищі
Автомайдан в Києві
Колона автомайданівців в Одесі

«Автомайда́н» — мобільний підрозділ Євромайдану, який складався з групи самостійних колон автомобілістів[1]. Виконували екстериторіальні завдання мирного спротиву владі: патрулювання вулиць, блокування адміністративних будівель і помешкань членів режиму, супроводження та евакуація активістів. Де-факто створений 30 листопада 2013 року.

Виникнення[ред. | ред. код]

Ознаки цивільного автопротесту, який переріс у систематичний автоспротив і цілісну субкультуру під час Української Революції 2013—2014, з'явилися у першу добу після розгону Євромайдану у ніч 30 листопада. У Києві стихійно виникали групи автомібілістів, які протяжно сигналили у центрі міста на знак протесту проти жорстокого розгону владою мирної акції на Майдані минулої ночі, а близько 12:00 30-го листопада група із п'яти автомобілів приєдналася до блокування 20-30-ма активістами вулиці Хрещатик на перетині з Інститутською. Спроби партруля ДАІ примусити залишити перехрестя присікалося активістами, що спустилися з мітингу на Михайлівській площі.

Поширення[ред. | ред. код]

Осередки Автомайдану протягом грудня 2013 виникли у низці міст України, зокрема: Києві, Донецьку[2], Луцьку[3], Львові[4], Одесі[5], Ужгороді[6], Харкові[7], Херсоні[8], Хмельницькому[9] Черкаси та ін.

Найрезонансніші акції: блокування автомобільного руху, автопробіг до резиденції Президента України Віктора Януковича у Межигір'ї, вистежування та знешкодження кримінального елементу, що співпрацював з владою (полювання на тітушок)[10][11], евакуація поранених активістів Євромайдану з місць протистоянь, а також з лікарень, яким загрожували рейди міліцейських ескадронів смерті.

Ефективність акцій Автомайдану примусила режим Януковича вдатися до жорстких, але часом анекдотичних репресій. Зокрема, провладна більшість Верховної Ради 16 січня 2014 року пакетом прийняла закон, яким заборонялося пересування по автошляхах машин кількістю понад 5 одиниць. У відповідь на задньому бампері та склі автомобілей масово почали з'являтися наліпки: «Не їдь за мною, я — п'ятий!».

Акції[ред. | ред. код]

Активісти[ред. | ред. код]

Київ[ред. | ред. код]

Кіровоград[ред. | ред. код]

Сімферополь[ред. | ред. код]

Після Майдану[ред. | ред. код]

Після повалення Януковича Автомайдан у Києві розділився на три організації:

  1. Всеукраїнське Об'єднання «Автомайдан» — члени правління організації — Олексій Гриценко, Сергій Хаджинов, Катерина Бутко, Ігор Василів, Марина Гоношиліна, Віталій Уманець.
  2. Автомайдан Київ з координаторами Катериною Кувіта та Дмитром Карпом;
  3. Автомайдан Громада з координатором Василем Футіним;

Автомайдан на Волині також розділився на дві частини — фракцію прихильників Ігоря Оборонова (зареєстровану 13 березня 2014 року під назвою «Автомайдан Україна» за адресою офіса Оборонова в Дубнівському мікрорайоні Луцька, код ЄДРПОУ 39134201, лідерами були: Оборонов Ігор Юрійович - у 2014-2015 рр.; Попик Андрій Миколайович - у 2015-2016 рр.; Ольховий Андрій Олександрович - з 2016 р.) та фракцію прихильників Сергія Похи «Автомайдан Волинь» (зареєстровану 3 березня 2014 року за домашньою адресою Похи, код ЄДРПОУ 39118593, лідерами були: Поха Сергій Анатолійович - до 29 березня 2023 року; Лисак Олександра Валеріївна - з 29 березня 2023 року).

Остання ГО стала більш активною та політичниою. [29].

Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» своїми головними завданнями визначила:

  1. Боротьба з корупцією;
  2. Громадський контроль роботи влади;
  3. Ініціалізація громадянського суспільства в Україні.

За власним твердженням, ВО «Автомайдан» — є виключно громадською організацією, без політичних амбіцій.

Основним виконавчим органом є правління організації. Членами правління ВГО «Автомайдан» є:

  1. Олексій Гриценко — голова ГО
  2. Сергій Хаджинов
  3. Катерина Бутко
  4. Ігор Василів — голова тернопільского осередку ВО «Автомайдан»
  5. Марина Гоношиліна
  6. Віталій Уманець

Також в Києві існує інша організація — Автомайдан Київ, яка складається з колишніх активістів Автомайдану. Офіс «Автомайдан Київ» знаходиться за адресою: вул. Лаврська 6. Координатори ГО: Катерина Кувіта та Дмитро Карп.

Див. також[ред. | ред. код]

Автодозор

Примітки[ред. | ред. код]

  1. АвтоМайдан — AutoMaidan / Facebook. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 22 січня 2014. 
  2. Донецький Автомайдан приїхав до Ахметова. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  3. Куди луцький Автомайдан поїде завтра. МАРШРУТИ. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  4. АвтоМайдан Львів. #АМЛьвів. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 3 лютого 2014. 
  5. В Одессе проходит акция «Автомайдан» (фото). Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  6. АВТОМАЙДАН підприємців Львів-Ужгород!. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 3 лютого 2014. 
  7. Харківський «Автомайдан» «поклав» банк, що фінансував «тітушок». Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  8. Автомайдан в гостях у херсонских регионалов (видео). Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  9. Хмельницький автомайдан в гостях у Ядухи. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  10. Автомайдан и киевляне начали патрулирование улиц столицы [Архівовано 24 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Автомайдан загнал «титушек» в «Сильпо» и допросил (онлайн) (рос.)
  12. 40 автомобілів пікетували будинок сина Азарова та резиденцію Клюєва [Фото] — Телеканал новин «24», 27.01.2014 [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  13. За Таню! — автомайдан пікетував маєток Пшонки [Фото] — Телеканал новин «24», 28.12.2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  14. Автомайдан пікетував Медведчука під наглядом силовиків — Факти (ICTV), 12.01.2014. Архів оригіналу за 20.02.2014. Процитовано 03.02.2014. 
  15. Автомайдан у Відні пікетував маєток родини Азарова — УНІАН, 02.02.2014. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  16. Автомайдан пікетував заміський будинок Захарченка — «Українська правда», 05.01.2014. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  17. Автомайдан пікетував будинки Захарченка і Табачника — «Радіо Свобода», 05.01.2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  18. — Волинь Post, 18.01.2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  19. На Волині Автомайдан пікетував будинки депутатів-регіоналів — Тиждень.ua, 01.02.2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  20. Львівський Автомайдан пікетував ресторан родини Сала — Zaxid.net, 02.02.2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  21. Автомайдан пікетував дім Ахметова у Донецьку — «Українська правда», 25.01.2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  22. Автомайдан пікетував будинок командира «Беркута» — «Дзеркало тижня», 10.01.2014. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  23. Один із лідерів Автомайдану Сергій Коба виїхав з України / Газета [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]"День", 23 січня, 2014
  24. Зник один з лідерів автомайдану / [Архівовано 27 січня 2014 у Wayback Machine.]Українська правда, 23 січня 2014
  25. Один із лідерів Автомайдану заявив, що не вірить у викрадення Булатова [Архівовано 21 листопада 2014 у Wayback Machine.] ]
  26. У неділю Булатова вивезуть з України на лікування / [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]Українська правда, 01 лютого 2014
  27. Лідер Автомайдану вилетів до Риги на лікування — Порошенко / [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]Українська правда, 02 лютого 2014
  28. Прокуратура закрила кримінальне провадження проти активіста Автомайдану Кравцова. Телекритика. 1 квітня 2014. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 1 травня 2014. 
  29. Волинський Автомайдан «розколовся» через політику / ВолиньPost, 04 березня 2014, 19:02. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]