Агафія — Вікіпедія
Агафія | |
---|---|
грец. Ἀγάθη | |
Стать | жіноче ім'я |
Значення | «добра, гарна» |
Мова походження | давньогрецька |
Походження | грецьке |
Чоловіча форма | Агафій |
Варіанти імені | Агата |
Споріднені імена | Агапія, Любов |
Похідні прізвища | Агаф'їн |
Іншими мовами: | |
англ. Agatha (Aggie, Aggi, Aggy, Taggie) біл. Агата болг. Агата (Агатка) грец. Ἀγάθη (Αγαθούλα, Αγαθίτσα, Αγη) дан. Agatha ест. Agata ісп. Águeda ісл. Agatha італ. Agata кат. Agata лат. Agatha латис. Agata лит. Agata мак. Агата нід. Agatha, Agaath, Ageeth нім. Agathe, Agatha пол. Agata порт. Agueda рос. Агафья, Агафия рум. Agata серб. Агата/Agata (Гага/Gaga, Агица/Agica) словац. Agata словен. Agata угор. Agata фін. Agata фр. Agathe хорв. Agata чеськ. Agáta | |
Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
У дужках наведено зменшені форми |
Ага́фія — християнське жіноче ім'я. Походить від давньогрецького імені Ἀγάθη, утвореного від грец. ἀγαθή («добра», «хороша»), спорідненого з ἀγάπη («любов», пор. ім'я Любов)[1]. Після канонізації мучениці Агафії (Агати) Сицилійської стало канонічним християнським ім'ям. До української запозичене через староцерковнослов'янське посередництво, цим пояснюється наявність звука «ф» на місці θ[2]. У західних районах України поширена форма «Агата», «Аґата» — теж запозичення з грец. Ἀγάθη, але не через староцерковнослов'янське, а через латинське посередництво (від Agatha)[2]. Така ж форма прийнята в південнослов'янських мовах (болгарській, сербській) — унаслідок традиції читання церковнослов'янської «фіти» як «т».
Співзвучне ім'я «Агапія» може бути народним українським варіантом «Агафія», пов'язаним з поширеною практикою заміни первісно невластивого слов'янським мовам звука «ф» на «п» (пор. «Панас» замість канонічного «Афанасій»), але слід мати на увазі, що існує й рідкісне канонічне ім'я «Агапія», також грецького походження.
Українська народна форма — Гафія (Агапія). Зменшені форми — Гафійка, Гафа, Гафієнька, Гафієчка, Гася, Гаша, Гашуня, Гашка, Агатонька, Агаточка, Ага[1] (Гапа, Гапонька)[3].
Іменини[ред. | ред. код]
- За православним календарем (новий стиль) — 10 січня, 18 лютого, 11 листопада. Для спорідненого імені Агафа — 6 січня[4].
- За католицьким календарем — 5 лютого, 20 вересня[5].
Відомі носійки[ред. | ред. код]
- Свята Агафія — ранньо-християнська свята, мучениця з Італії.
- Агата Київська — дружина Едварда Вигнанця, короля Англійського.
- Агафія Святославна (1190/1195—1248) — мазовецька княгиня з династії Рюриковичів.
- Агафія Семенівна Грушецька — московська цариця, дружина царя Федора ІІІ.
- Агата Крісті (1890—1976) — англійська письменниця.
- Агафія Карпівна Ликова (нар. 1944) — остання з родини старообрядців Ликових, що прожили півстоліття в повній ізоляції від світу в тайзі.
- Агата Данута Мруз-Ольшевська — польська волейболістка.
- Агата Федорівна Турчинська — українська письменниця (поетеса та прозаїк).
Вигадані персонажі[ред. | ред. код]
- Гафійка Волик — персонаж повісті М. М. Коцюбинського «Fata Morgana», дочка головного героя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Европейские имена: Значение и происхождение [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-тє вид. за ред. В. М. Русанівського. — К.:Наукова думка, 2005, — стор. 115
- ↑ Православный календарь: Имена на «А». Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ Католический календарь: Имена на «А». Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 квітня 2017.