Агентство НАТО з керування програмою розвитку системи раннього повітряного попередження та управління — Вікіпедія

NATO Airborne Early Warning and Control Programme Management Organisation
Агентство НАТО з керування програмою розвитку системи раннього повітряного попередження та управління
200 px
200 px
Емблема організації
Абревіатура NAPMO
Тип Розвідка
Засновано грудень 1978
Штаб-квартира Брюссель, Бельгія
Членство 16 країн
Офіційні мови англійська, французька

Агентство НАТО з керування програмою розвитку системи раннього повітряного попередження та управління (англ. NATO Airborne Early Warning and Control Programme Management Organisation, NAPMO) — організація Північноатлантичного альянсу, головним завданням якої є контроль стану повітряної і надводної обстановки для проведення комплексного аналізу і оцінки обстановки і змін у театрі військових дій, оцінки виникаючих загроз з урахуванням загальних тенденцій оперативно-стратегічної обстановки, попередження (сповіщення) про ракетноавіаційний напад та участь в безпосередньому управлінні виділеними силами і засобами повітряних сил НАТО при відбитті повітряного удару противника. До організації входять 16 країн-членів Альянсу. Організація безпосередньо підпорядкована Північноатлантичній раді.

Історія створення[ред. | ред. код]

У другій половині 1970-х років вище керівництво Організації Північноатлантичного договору зіткнулося з проблемою радіолокаційного забезпечення управління повітряним рухом, а також проблемою контролю порядку використання повітряного простору та радіолокаційного забезпечення вирішення кризових ситуацій у повітрі у мирний час. Велися також дискусії щодо контролю пересування надводних кораблів[1]. На думку Верховного головнокомандувача об'єднаними збройними силами НАТО в Європі літак має бути оснащений цілим комплексом технічних засобів та мати розвинуту систему інформаційного обміну. До нової програми були залучені спочатку 13 країн-членів НАТО (пізніше 16 країн-членів і 1 країна-спостерігачі). У 1977 році Велика Британія створила власну (національну) програму дальнього радіолокаційного виявлення, але згодилась співпрацювати у новій програмі НАТО. На сьогодні її участь в Організації обмежена.

У грудні 1978 році відповідно до основних положень НАТО 1951 року, організація офіційна запрацювала. В результаті міжнародних угод, що були ратифіковані країнами-учасницями Альянсу, контроль за організацією, а також відповідальність була покладена на Північноатлантичну раду, яка один раз на рік доповідає на своєму засіданні щодо діяльності Організації.

Структура[ред. | ред. код]

Структура Організації

Найвищим органом організації є Рада директорів[2]. Це незалежний орган, який виконує, передусім, наглядові та контролюючі функції організації. До Ради входять представники від кожної країни-учасниці Організації, окрім Румунії і Франції, які є офіційними спостерігачами Організації, та Великої Британії, участь якої в Організації обмежена. До структури Організації також входять два комітети: фінансово-правовий (англ. Policy and Finance (PF) Committee), який розглядає і примає рекомендації Ради директорів, що відносяться до його компетенції (правова та фінансова площина), та комітет планування і логістики (англ. Operations, Plans, and Logistics (OPL) Committee), який готує рекомендації, розглядає питання щодо технічного забезпечення тощо.

Виконавчим органом Організації є Агентство з управління NAPMA (англ. NAEW&C), яке складається з військового та цивільного персоналу (близько 120 осіб) усіх країн-учасниць Організації. Штаб-квартира головного органу розділена на функції, що виконує і знаходиться в Брюнсумі (Нідерланди), Брюсселі (Бельгія), Монсі (Бельгія), Манхінзі (Німеччина) і Бостоні (США).

Агентство з управління має 5 основних відділів:

  • відділ з управління програми (англ. Programme Management Division), який відповідає за реалізацію проектів та оперативних військових потреб;
  • відділ підтримки (англ. Programme Support Division), який несе відповідальність за укладення контрактів;
  • відділ фінансового контролю (англ. Financial Controller's Office), який відповідає за фінансове планування, облік і аналіз витрат;
  • відділ ресурсів і загальних послуг (англ. Human Resources and General Services Office), який відповідає за всі питання, що стосуються персоналу, безпеки, адміністративної підтримки;
  • інженерно-технічний відділ (англ. NAEW&C Engineer’s Office), який відповідальний у питаннях забезпечення основних потреб Організації.

Країни-члени[ред. | ред. код]

Скорочення[ред. | ред. код]

Абревіатура Оригінал Значення
AEW Airborne Early Warning Система раннього попередження
AWACS Airborne Warning and Control System Дальне радіолокаційне виявлення
FOB Forward Operating Base Передова оперативна база
FOL Forward Operating Location Оперативне розташування
MOB Main Operating Base Головна оперативна база
NACMA NATO Air Command and Control System Management Agency Агентство НАТО з управління повітряно-десантних систем управління і контролю
NADGE NATO Air Defence Ground Environment Наземна мережа ППО НАТО
NAEW&C NATO Airborne Early Warning and Control Сили раннього повітряного виявлення
NAEW&C FC NATO Airborne Early Warning and Control Force Command штаб-квартира командування силами раннього виявлення
NAMSA NATO Maintenance and Supply Agency Агентство НАТО з технічного забезпечення
NAPMA NATO Airborne Early Warning and Control Programme Management Agency Виконавчий орган Організації
NAPMO NATO Airborne Early Warning and Control Programme Management Organisation Організація НАТО з керування програмою розвитку системи ДРЛВіУ
NAPMO BOD NAPMO Board of Directors Рада директорів Організації
NAPO NATO AEW&C Programme Office Бюро Організації з планування та експлуатації
NE-3A NATO E-3A Розвідувальний літак
TCA Trainer/Cargo Aircraft Транспортний літак

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NATO AIRBORNE EARLY WARNING AND CONTROL PROGRAMME. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014. 
  2. Struktur der NATO AEW&C Programme Management Organisation [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.] auf www.napma.nato.int

Література[ред. | ред. код]

  • NATO'S NATI ONS & PARTNERS FOR PEACE: The Reason For Success — 25th anniversary of NATO's AWACS Programme. Preprint No. V/2004. Mönch Verlag, Bonn. ISSN 1566-9009.
  • NATO'S SIXTEEN NATIONS & PARTNERS FOR PEACE: AWACS Takes Off Into the 21st Century. Special Edition 1998. Mönch Verlag, Bonn.
  • NATO'S SIXTEEN NATIONS: AWACS: Sensors in the Sky. Special Issue 1995. Mönch Verlag, Bonn.
  • NATO'S SIXTEEN NATIONS: Airborne Early Warning and Surveillance in NATO. Special Edition 1990. Mönch Verlag, Bonn.

Посилання[ред. | ред. код]