Агроекологія — Вікіпедія

Агроекологія — комплексна наукова дисципліна, об'єктом вивчення якої є агросфера планети, а предметом — взаємозв'язки людини з довкіллям у процесі сільськогосподарського виробництва, що вивчає вплив сільського господарства на природні комплекси, взаємозв'язки між компонентами агросистем і специфіки колообігу в них речовин, енергії та інформації під впливом техногенних навантажень.

1) самостійна галузь знань та сформований науковий напрямок наукових досліджень, що вийшов з прикладної екології й агрономії; вивчає вплив факторів середовища на продуктивність культивованих рослин, а також структуру й динаміку угруповань організмів, що існують на сільськогосподарських землях;
2) наука, що досліджує можливості раціонального використання сільськогосподарських земель для одержання рослинницької і тваринницької продукції при одночасному збереженні природних ресурсів (ґрунтів, природних вод, атмосферного повітря тощо), біологічного різноманіття і захисту середовища існування людини та виробленої продукції від сільськогосподарського забруднення;
3) наукова дисципліна про агроценози, яка розглядає як центральний об'єкт вид або сорт, заради якого створюється агроценоз;
4) розділ екології, що досліджує аутекологію сільськогосподарських рослин і тварин, а також культурекосистеми;
5) розділ екології, що вивчає взаємовідносини сільськогосподарських рослин і тварин із довкіллям.

Головна мета агроекології — це забезпечення сталого виробництва якісної біологічної продукції, збереження і відтворення природно-ресурсної бази аграрного сектора, ефективна екологізація всіх галузей сільськогосподарського виробництва.

Основним завданням агроекології є:

одержання максимального врожаю при найменшому впливу на довкілля;
забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування;
створення агроекосистем, співжиття в агроекосистемах і фактори стабілізації в агроекосистемах;
меліорація земель;
інтенсифікація сільського господарства;
розробка стратегії сільськогосподарського користування в XXI столітті.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Агроекологія: навчальний посібник / Лагутенко О.Т., 2012.
Lichtfouse, Eric (2012). Agroecology and strategies for climate change. Dordrecht: Springer Science+Business Media B.V. ISBN 978-94-007-1905-7.
De Marchi Massimo; Diantini Alberto; Eugenio Pappalardo Salvatore (2022). Drones and geographical information technologies in agroecology and organic farming: contributions to technological sovereignty. Boca Raton, FL. ISBN 978-0-429-05284-2.
Méndez V. Ernesto; Izzo Victor M.; Engles Eric; Gerlicz Andrew (2023). Agroecology: leading the transformation to a just and sustainable food system (4th edition). Boca Raton, FL. ISBN 978-1-003-30404-3.

Журнали[ред. | ред. код]

Agroecology and Sustainable Food Systems

Посилання[ред. | ред. код]

Агроекологія // ВУЕ
Агросфера // ВУЕ
Агроекологія // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 5.
Тлумачний словник із сільськогосподарської екології / Укладачі: Л. Л. Товажнянський, Г. І. Гринь, А. А. Лісняк та інші. — Харків: НТУ «ХПІ». — 2009. — 220 с.;
Наука. Інновації. Агротехнології (рос.)
Ґрунти та агроекологія

Це незавершена стаття з екології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.