Адало-ефіопська війна — Вікіпедія

Адало-ефіопська війна
Османсько-португальське протистояння

Дата: 15291543
Місце: Території сучасних Ефіопії, Сомалі та Джибуті
Результат: Виведення адало-османських військ з Ефіопського нагір’я після смерті Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі[1].
Продовження війни між Ефіопською імперією й султанатом Адал[2].
Продовження присутності османських військ на півострові[1].
Послаблення султанату Адал та Ефіопської імперії, що призвело до масової міграції оромо на територію Ефіопії[3]
Сторони
Ефіопська імперія
Португальська імперія
султанат Адал
Османська імперія
Командувачі
Девіт II
Васан Сагад
Есламу
Ґелавдевос
Кріштован да Гама
Бахр Негус
Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі
Саїд Мехмед
Гарад Імар
Нур ібн Муджахід

Адало-ефіопська війна (амх. የኢትዮጵያና አዳል ጦርነት) — військовий конфлікт між Ефіопською імперією та султанатом Адал у 15291543 роках.

Передумови[ред. | ред. код]

Іслам потрапив на територію Сомалійського півострова ще у VII столітті. На початку 800-их років аль-Якубі відзначав, що більша частина мусульманського населення півострова проживала на його північному узбережжі[4]. Він також відзначав, що столицею султанату Адал є місто Зейла[4][5], засноване у IX чи X столітті. Султанатом керували місцеві династії, що представляли арабів і сомалійців. Історія Адалу безперервно пов'язана з війнами проти Ефіопії[5].

У 15291559 роках сомалійський військовий лідер Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі розгромив ефіопів і захопив практично всю територію Абісинії[6][7]. Тим не менше, ефіопам удалось залучити на свій бік португальців під командуванням Кріштована да Гами й завдячуючи цьому зберегти незалежність. Та війна сильно витончила ресурси й війська, що призвело до зменшення територій й відсталості у розвитку від інших держав на багато століть. Багато хто з істориків вважає, що адало-ефііопська війна стала причиною початку ворожнечі між Сомалі та Ефіопією[8]. Адало-ефіопська війна показала переваги вогнепальної зброї (мушкетів із ґнітовим замком, гармат і аркебуз) над традиційною зброєю[9].

Перебіг війни[ред. | ред. код]

1529 року війська султанату Адал під командуванням імама Ахмеда розгромили ефіопські війська у битві при Шимбра Куре. Перемога багато вартувала сомалійським військам, але тим не менше підняла їх бойовий дух і надихнула для подальших бойових дій.

1531 року війська Адалу здобули багато перемог. У битві при Антукії сомалійці здобули швидку перемогу, оскільки ефіопські війська, лишень почувши вогонь гармат, запанікували й утекли. У битві при Амба Селі сомалійці не лише розгромили ефіопів, які у жаху тікали, але й захопили регалії імператора. Завдяки перемозі у тій битві війська Адалу змогли вторгнутись до районів Ефіопського нагір'я, де вони грабували населення та спалили значну кількість церков (у тому числі й собор Атронса Мар'ям, де було поховано рештки кількох імператорів Ефіопія[10]). Країну було цілковито розграбовано сомалійцями, які почали пригнічувати амхарців і тиграїв.

1540 року помер Девіт II, а його син — спадкоємець престолу був узятий в полон військами Ахмеда. Імператриця перебувала в облозі у своїй столиці, ефіопські війська не були спроможними зняти облогу. 1542 року під час битви при Вофлі Кріштован да Гама був узятий в полон, а згодом — убитий. 1543 ефіопські партизани спільно з португальським флотом розгромили війська султанату. Того ж року у битві при Вайна Дага був убитий командувач військами султанату Адал імам Ахмед. Його смерть і поразка у битві при Вайна Дага спричинили розпад армії султанату та змусили сомалійців залишити Ефіопію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Henze, Paul B. (2000). Layers of Time: A History of Ethiopia. Hurst & Company. с. 89. ISBN 1850655227.
  2. Historical dictionary of Ethiopia By David Hamilton Shinn, Thomas P. Ofcansky, Chris Prouty pg 171
  3. Richard Pankhurst, The Ethiopians: A History (Oxford: Blackwell, 2001), стор. 96
  4. а б Encyclopedia Americana, Volume 25. Americana Corporation. 1965. с. 255. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 19 червня 2015.
  5. а б Lewis, I.M. (1955). Peoples of the Horn of Africa: Somali, Afar and Saho. International African Institute. с. 140. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 19 червня 2015.
  6. Saheed A. Adejumobi, The History of Ethiopia, (Greenwood Press: 2006), стор.178
  7. Encyclopaedia Britannica, inc, Encyclopedia Britannica, Volume 1, (Encyclopaedia Britannica: 2005), стор.163
  8. David D. Laitin and Said S. Samatar, Somalia: Nation in Search of a State (Boulder: Westview Press, 1987)
  9. Cambridge illustrated atlas, warfare: Renaissance to revolution, 1492–1792 By Jeremy Black стор. 9
  10. «Local History in Ethiopia». The Nordic Africa Institute website (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2008. Процитовано 19 червня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)