French
DeutschАдамовський Олег Олегович — Вікіпедія
| Олег Адамовський Адамовський Олег Олегович | |||
|---|---|---|---|
 Майор | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 21 січня 1992 с. Урожайне, Донецька область | ||
| Смерть | 12 березня 2022 (30 років) біля Харкова (загинув під час російського вторгнення в Україну) | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба | ||
| Псевдо | Марвел | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2009-2022 | ||
| Приналежність | Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Рід військ |  Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Бої за Харків | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Олег Олегович Адамовський (нар. 21 січня 1992, с. Урожайне, Донецька область — пом. 12 березня 2022, біля Харкова) — підполковник (посмертно; майор під час служби) Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Майор Олег Адамовський - Герой України (посмертно) |
Життєпис[ред. | ред. код]
Олег Адамовський народився у селі Урожайне Донецької області. Мріяв бути професійним військовим ще з дитинства, коли уважно слухав розповіді батька про службу в армії. 2014 року закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з відзнакою. Служив у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка[1], був учасником бойових дій на сході України.
12 березня 2022 року загинув під час оборони Харкова[2]. Група під його керівництвом під час виконання бойового завдання, натрапила на ворожу засідку. Олег Адамовський до останнього прикривав відхід побратимів… ціною свого життя[3].
Поховали Олега 15 березня 2022 року у селищі Велика Новосілка на рідній Донеччині. Того ж дня ворожими снарядами було пошкоджено будинок, де він жив з дружиною Ганною Адамовською[1][4].
Перепоховали Олега 19 березня 2023 року в місті Харкові на Алеї Слави. В Олега залишилася дружина.
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 березня 2022 посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Олехнович, Анастасія (4 квітня 2022). Ганна Адамовська, вдова Героя України: «У день прощання з Олегом ворожий снаряд знищив нашу квартиру…». Армія.inform (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ У боях за Харків загинув майор Олег Адамовський. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Врятував побратимів ціною життя: історія Героя Олега Адамовського, який захищав Харків. 24 канал (укр.). 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Росковінська, Юліана (10 квітня 2022). Прикрив відхід побратимів ціною власного життя: історія Героя Олега Адамовського, який обороняв Харків. Українські національні новини (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 2022-0-10.
- ↑ Указ Президента України від 2 квітня 2022 року № 201/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 134/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Анастасія Олехнович, Вдова Героя України Олега Адамовського отримала з рук Президента орден «Золота Зірка» // АрміяInform. — 2022. — 26 травня.
- Вікторія Трудько, «В останні хвилини життя він молився», — дружина бійця, який врятував побратимів ціною свого життя // Експрес. — 2022. — 14 квітня.
- Віддав життя, прикриваючи відхід побратимів. Історія Героя України Олега Адамовського
|
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |