Адамія Гено Акакійович — Вікіпедія

Адамія Гено Акакійович
груз. გენო აკაკის ძე ადამია
Ім'я при народженні груз. გენო ადამია
Народився 8 березня 1936(1936-03-08)
Сухумі, Грузинська РСР, Закавказька РФСР, СРСР
Помер 28 вересня 1993(1993-09-28) (57 років)
Сухумський район, Республіка Абхазія
·загиблий у бою
Поховання пантеон Сабуртало
Країна  Грузія
Діяльність воєначальник
Знання мов грузинська
Учасник війна в Абхазії і Битва за Сухумі
Військове звання генерал-майор
Нагороди
орден Національного героя орден Вахтанга Горгасалі

Гено Акакійович Адамія (груз. გენო აკაკის ძე ადამია, 8 березня 1936 — 28 вересня 1993) — грузинський генерал-майор (1993), учасник Абхазької війни (1992—1993). Національний герой Грузії (2020), кавалер ордена Вахтанга Горгасалі I ступеня (1994).

Біографія[ред. | ред. код]

Гено Адамія народився 1936 року в місті Сенакі. Навчався у філії Московського поліграфічного інституту. З 1957 по 1991 роки працював на промислових підприємствах і на будівництві в Кутаїсі, Гагрі, Краснодарі, Сухумі.

Після початку абхазького конфлікту — один з організаторів Народної армії.[1]

Гено Адамія почав набирати добровольців для захисту Сухумі. Потім став командиром 23-ї механізованої бригади ЗС Грузії. Незабаром він отримав звання генерал-майора. Адамія відмовився припинити боротьбу навіть після падіння Сухумі 27 вересня 1993 року. Невеликими силами він продовжував чинити опір сепаратистам. Загинув у бою на мості Келасурі 28 вересня.[2]

У листопаді 1993 року товариші перевезли його тіло до Тбілісі. Похований на Сабуртальському кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. გენო ადამია. ბიოგრაფიული ლექსიკონი. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 6 მაისი, 2018.
  2. გენერალი გენო ადამია. Iverieli. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 6 მაისი, 2018.
  3. გიორგი გახარიამ აფხაზეთის ომში დაღუპული გენერალ-მაიორის, გენო ადამიას შვილებს საქართველოს უმაღლესი სახელმწიფო ჯილდო - ეროვნული გმირის ორდენი გადასცა (груз.). InterPressNews. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 27 вересня 2020.