Адріано Панатта — Вікіпедія

Адріано Панатта
Adriano Panatta
Громадянство Італія Італія
Місце проживання Флоренція, Італія
Дата народження 9 липня 1950(1950-07-09)[1] (73 роки)
Місце народження Рим, Італія[1]
Зріст 183 см
Вага 81 кг
Початок кар'єри 1969
Завершення кар'єри 1983
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Призові, USD 776 187

Одиночний розряд

Матчів в/п 369–225
Титулів 10
Найвища позиція 4 (24 серпня 1976)
Мейджори
Австралія 1к (1969)
Ролан Гаррос П (1976)
Вімблдон ЧФ (1979)
США 4R (1978)

Парний розряд

Матчів в/п 233–152
Титулів 17
Найвища позиція 15 (24 березня 1980)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: тенісист завершив кар'єру

Адріано Панатта (італ. Adriano Panatta) — італійський тенісист 1970-х років, переможець Відкритого чемпіонату Франції в одиночному розряді.

Пік кар'єри Панатти припадає на 1976 рік, в якому він виграв Ролан-Гаррос, Відкритий чемпіонат Італії та в складі італійської збірної Кубок Девіса. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 4 місце досяг 24 серпня 1976, парну — 15 місце — 24 березня 1980 року. Здобув 10 одиночних та 18 парних титулів. Завершив кар'єру 1983 року.

Статистика[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 титул[ред. | ред. код]

Рік Турнір Супротивник Рахунок
1976 French Open США Гарольд Соломон 6–1, 6–4, 4–6, 7–6

Фінали за кар'єру[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 26 (10–16)[ред. | ред. код]

Результат Ранг Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1. 1971 Senigallia, Італія Ґрунт Італія Мартін Малліген 6–3, 7–5, 6–1
Поразка 1. 1972 Гамбург, Німеччина Ґрунт Іспанія Мануель Орантес 3–6, 8–9, 0–6
Поразка 2. 1972 Гштад, Швейцарія Ґрунт Іспанія Андрес Хімено 5–7, 8–9, 4–6
Поразка 3. 1973 Валенсія, Іспанія Ґрунт Іспанія Мануель Орантес 4–6, 4–6, 3–6
Поразка 4. 1973 Барселона, Іспанія Ґрунт Румунія Іліє Настасе 1–6, 6–3, 1–6, 2–6
Поразка 5. 1973 Ніцца, Франція Ґрунт Іспанія Мануель Орантес 6–7, 7–5, 6–4, 6–7, 10–12
Поразка 6. 1973 Мадрид, Іспанія Ґрунт Румунія Іліє Настасе 3–6, 6–7, 7–5, 1–6
Поразка 7. 1973 Флоренція, Італія Ґрунт Румунія Іліє Настасе 3–6, 6–3, 6–0, 6–7, 4–6
Перемога 2. 1973 British Hard Court Championships 1973, Англія Ґрунт Румунія Іліє Настасе 6–8, 7–5, 6–3, 8–6
Перемога 3. 1974 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі 6–3, 6–1[2]
Поразка 8. 1974 Swedish Open, Швеція Ґрунт Швеція Б'єрн Борг 3–6, 0–6, 7–6, 3–6
Перемога 4. 1975 Кіцбюель, Австрія Ґрунт Чехословаччина Ян Кодеш 2–6, 6–2, 7–5, 6–4
Поразка 9. 1975 Мадрид, Іспанія Ґрунт Чехословаччина Ян Кодеш 2–6, 6–3, 6–7, 2–6
Поразка 10. 1975 Барселона, Іспанія Ґрунт Швеція Бйорн Борг 6–1, 6–7, 3–6, 2–6
Перемога 5. 1975 Стокгольм, Швеція Тверде (i) США Джиммі Коннорс 4–6, 6–3, 7–5
Поразка 11. 1975 Буенос-Айрес, Аргентина Ґрунт Аргентина Гільєрмо Вілас 6–2, 2–6, 6–4
Перемога 6. 1976 Рим, Італія Ґрунт Аргентина Гільєрмо Вілас 2–6, 7–6, 6–2, 7–6
Перемога 7. 1976 Відкритий чемпіонат Франції з тенісу, Париж Ґрунт США Гаролд Соломон 6–1, 6–4, 4–6, 7–6
Поразка 12. 1976 Гштад, Швейцарія Ґрунт Мексика Рауль Рамірес 5–7, 7–6, 1–6, 3–6
Перемога 8. 1977 Х'юстон WCT, США Ґрунт США Вітас Герулайтіс 7–6, 6–7, 6–1
Поразка 13. 1978 Рим, Італія Ґрунт Швеція Бйорн Борг 6–1, 3–6, 1–6, 6–4, 3–6
Перемога 9. 1978 Токіо, Японія Ґрунт США Пет Дюпре 6–3, 6–3
Поразка 14. 1978 Bologna Indoor, Італія Килим (i) США Пітер Флемінг 2–6, 6–7
Перемога 10. 1980 Флоренція, Італія Ґрунт Мексика Рауль Рамірес 6–2, 2–6, 6–4
Поразка 15. 1980 Женева, Швейцарія Ґрунт Угорщина Балаж Тароці 3–6, 2–6
Поразка 16. 1980 Париж, Франція Тверде (i) США Браян Готтфрід 6–4, 3–6, 1–6, 6–7

Парний розряд: 28 (18–10)[ред. | ред. код]

Результат Ранг Дата Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1. 1973 Флоренція Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі Іспанія Хуан Хісберт стар.
Румунія Іліє Настасе
6–3, 6–4
Перемога 2. 1974 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі Угорщина Роберт Мацхан
Угорщина Балаж Тароці
6–3, 3–6, 6–4
Перемога 3. 1974 Swedish Open, Швеція Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі Швеція Уве Бенґтсон
Швеція Б'єрн Борг
3–6, 6–2, 6–4
Перемога 4. 1974 São Paulo WCT, Бразилія Килим (i) Румунія Ion Tiriac Швеція Уве Бенґтсон
Швеція Б'єрн Борг
7-5, 3-6, 6-3
Поразка 1. 1975 Richmond WCT Килим Італія Паоло Бертолуччі Австрія Ганс Кері
США Фред Макнеер
6–7, 7–5, 6–7
Перемога 5. 1975 Bologna Indoor, Італія Килим (i) Італія Паоло Бертолуччі США Артур Еш
Нідерланди Том Оккер
6–3, 3–6, 6–3
Поразка 2. 1975 Barcelona WCT, Іспанія Килим (i) Італія Паоло Бертолуччі США Артур Еш
Нідерланди Том Оккер
5–7, 1–6
Перемога 6. 1975 London WCT, Англія Килим (i) Італія Паоло Бертолуччі ФРН Юрген Фассбендер
ФРН Ганс-Юрген Поманн
6–3, 6–4
Перемога 7. 1975 Кіцбюель, Австрія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі Франція Патріс Домінгес
Франція Франсуа Жоффре
6–2, 6–2, 7–6
Перемога 8. 1975 Буенос-Айрес, Аргентина Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі ФРН Юрген Фассбендер
ФРН Ганс-Юрген Поманн
7–6, 6–7, 6–4
Поразка 3. 1976 Стокгольм, Швеція Килим (i) Нідерланди Том Оккер СРСР Олександр Метревелі
Румунія Іліє Настасе
4–6, 5–7
Поразка 4. 1976 Гштад, Швейцарія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі ФРН Юрген Фассбендер
ФРН Ганс-Юрген Поманн
5–7, 3–6, 3–6
Поразка 5. 1977 Мехіко WCT, Мексика Тверде Румунія Іліє Настасе Польща Войцех Фібак
Нідерланди Том Оккер
2–6, 3–6
Перемога 9. 1977 St. Louis WCT, США Килим (i) Румунія Іліє Настасе Індія Віджай Амрітрадж
США Дік Стоктон
6–4, 3–6, 7–6
Перемога 10. 1977 London WCT, Англія Килим (i) Румунія Іліє Настасе Велика Британія Марк Кокс
США Едді Діббс
7–6, 6–7, 6–3
Перемога 11. 1977 Х'юстон WCT, США Ґрунт Румунія Іліє Настасе Австралія Джон Александер
Австралія Філ Дент
6–3, 6–4
Поразка 6. 1977 Charlotte WCT, США Ґрунт Італія Коррадо Барадзутті Нідерланди Том Оккер
Австралія Кен Роузволл
1–6, 6–3, 6–7
Поразка 7. 1977 Masters Doubles WCT, Канзас-Сіті Килим (i) США Вітас Ґерулайтіс Індія Віджай Амрітрадж
США Дік Стоктон
6–7, 6–7, 6–4, 3–6
Перемога 12. 1978 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Коррадо Барадзутті Австралія Марк Едмондсон
Австралія Джон Маркс
6–3, 6–7, 6–3
Поразка 8. 1979 Лас-Вегас, США Тверде Мексика Рауль Рамірес США Марті Ріссен
США Шервуд Стюарт
6–4, 4–6, 6–7
Перемога 13. 1979 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі Чехословаччина Іван Лендл
Чехословаччина Павел Сложил
6–4, 6–3
Перемога 14. 1979 Барселона, Іспанія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі Бразилія Карлус Кірмайр
Бразилія Кассіу Мотта
6–4, 6–3
Перемога 15. 1980 Монте-Карло, Монако Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі США Вітас Герулайтіс
США Джон Макінрой
6–2, 5–7, 6–3
Поразка 9. 1980 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі США Джін Меєр
Мексика Рауль Рамірес
1–6, 4–6
Перемога 16. 1980 Париж, Франція Тверде (i) Італія Паоло Бертолуччі США Браян Готтфрід
ПАР Реймонд Мур
6–4, 6–4
Перемога 17. 1981 Нансі, Франція Килим (i) Румунія Іліє Настасе Велика Британія Джон Фівер
Чехословаччина Їржі Гржебець
6–4, 2–6, 6–4
Поразка 10. 1981 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі Мексика Рауль Рамірес
Чехословаччина Павел Сложил
3–6, 6–3, 3–6
Перемога 18. 1982 Флоренція, Італія Ґрунт Італія Паоло Бертолуччі США Семмі Джаммалва
США Тоні Джаммалва
7–6, 6–1

Досягнення в одиночних змаганнях[ред. | ред. код]

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# DNQ A NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Турнір 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 SR В-П
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 0 / 1 0–1
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу ЧФ ПФ ПФ П ЧФ 1 / 14 34–13
Вімблдонський турнір К1р ЧФ 0 / 9 17–9
Відкритий чемпіонат США з тенісу 0 / 7 10–7
В-П 0–2 3–2 4–2 5–3 7–2 2–2 7–2 10–2 7–3 4–2 6–3 2–2 3–2 1–1 0–0 1 / 31 61–30
Інше
Мастерс Рим П ЧФ Ф ЧФ ЧФ 1 / 15 27–14
Рейтинг
Рейтинг на кінець року 14 34 14 7 23 23 29 34 39 76

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 703. — ISBN 978-0-942257-70-0
  2. ATP: SINNER-TRAVAGLIA, SETTIMO DERBY AZZURRO IN FINALE. I PRECEDENTI (італ.). federtennis.it. 6 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]