Академія архітектури СРСР — Вікіпедія

Академія архітектури СРСР (АА СРСР) — вища наукова установа Радянського Союзу у галузі архітектури, що існувала у Москві упродовж 1934—1956 років.

Статут та перший склад дійсних членів були затверджені у 1939 році. Академія ставила завдання узагальнення творчої практики, розробки питань теорії сучасної архітектури, вивчення художньої спадщини, сприяння соціалістичному будівництву, створення наукових кадрів та розвитку науково-дослідних та експериментальних робіт.

У складі Академії були:

• 6 науково-дослідних інститутів, зокрема:
  • Містобудування та планування населених місць;
  • Архітектури житла;
  • Архітектури громадських та промислових споруд;
  • Будівельної техніки;
  • Архітектури колгоспного та сільського будівництва;
• Музей архітектури, бібліотека, лабораторія, майстерні.

Академія мала філію у Ленінграді, 1945 році створено філію у Києві — Академію архітектури УРСР.

Зміна спрямованості сучасної архітектури зумовила реорганізацію у 1956 році Академії архітектури СРСР в Академію будівництва і архітектури СРСР.

Президентами Академії були:

• 1939—1949 роки — Віктор Олександрович Веснін;
• 1950—1955 роки — Мордвинов Аркадій Григорович;
• 1955—1956 роки — Олександр Васильович Власов.

Література[ред. | ред. код]

• Академия архитектуры СССР // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Академія архітектури СРСР // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 28. — ISBN 5-88500-27-1.