Акання — Вікіпедія

А́кання (біл. аканьне) — вимова ненаголошеного звука [о] як [а] або як звука, близького до [а].

Акання властиве російській і білоруській літературним мовам та деяким північним говорам української мови. В українській літературній мові акання сприймається як порушення норм літературної вимови.

Див. також[ред. | ред. код]

• Окання
• Ікання
• Укання
• Редукція голосних

Джерела[ред. | ред. код]

• Єрмоленко С., Бибик С., Тодор О. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За редакцією С. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001.

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.