Акватинта — Вікіпедія

Жан Клод Рішар, акватинта «Вілла Мадама», 1765 рік

Акватинта (італ. aqua — вода і італ. tinto — чорнило) — метод гравіювання на металі, заснований на протравлюванні азотною кислотою поверхні металевої пластини з накладеним асфальтовим чи каніфольним шаром кислотостійкого ґрунту, у якому продряпано голкою зображення. Зображення також може наноситися за допомогою пензля кислотостійким лаком, або сучасними фотополімерними матеріалами. Технікою акватинти художник намагається досягти на папері враження розмитого рисунка тушшю чи аквареллю.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Культурологія: Навчальний посібник / Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 392 c.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]