Акридин — Вікіпедія

Акридин
Систематична назва Акридин
Ідентифікатори
Номер CAS 260-94-6
Номер EINECS 205-971-6
Назва MeSH Acridine
ChEBI 36420
RTECS AR7175000
SMILES C1=CC=C2C(=C1)C=C3C=CC=CC3=N2
InChI InChI=1S/C13H9N/c1-3-7-12-10(5-1)9-11-6-2-4-8-13(11)14-12/h1-9H
Номер Бельштейна 120200
Номер Гмеліна 143403
Властивості
Молекулярна формула C13H9N
Молярна маса 179,217 г/моль
Тпл 107 °C
Ткип 346 °C
Кислотність (pKa) 5.60[1]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Акриди́н (C13H9N) — органічна сполука, що містить азотистий гетероцикл і два ароматичних кільця. Акридин структурно пов'язаний із антраценом, від якого відрізняється заміною одної з центральних CH-груп азотом. Найпростіший представник акридинів (дібенза[b, e]піридинів).

За нормальними умовами має вид безбарвної твердої речовини. Вперше був ізольований із вугольної смоли.

Використовується як сировина для виробництва фарбників і лікарських препаратів. Акридин і багато інших акридинів мають антисептичні властивості, наприклад профлавін. Ці речовини зв'язуються з ДНК і РНК завдяки своєй здатності до інтеркаляції. Барвник акридин помаранчевий (3,6-діметиламіноакридин) — специфічний до нуклеїниових кислот барвник, що використовується для визначення стадії клітинного циклу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Brown, H.C., et al., in Baude, E.A. and Nachod, F.C., Determination of Organic Structures by Physical Methods, Academic Press, New York, 1955.

Посилання[ред. | ред. код]