Актинометр — Вікіпедія

Актинометр Віоля[en]

Актино́метр (грец. ακτίς — промінь, μέτρον — міра) — прилад для вимірювання прямої сонячної радіації.[1]

Загальний опис[ред. | ред. код]

Принцип дії ґрунтується на поглинанні енергії випромінювання чутливим елементом, перетворенні цієї енергії в теплову і вимірюванні різниці температур. Актинометр є відносним приладом, на відміну від абсолютних — піргеліометрів, оскільки дані про інтенсивність випромінювання отримують на основі різних явищ, які супроводжують нагрівання.[1]

Актинометрія — метод визначення числа фотонів, випромінюваних з джерела світла, за допомогою актинометра.

Історія[ред. | ред. код]

В 1834 році Гершель винайшов інструмент для вимірювання нагрівальної сили сонячних променів, і назвав його актинометром.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]