Акустичний імпеданс — Вікіпедія

Вимірювання звуку
	Звуковий тиск p
	Рівень звукового тиску (SPL)
	Particle velocity[en] v
	Particle velocity level[en] (SVL)
	(Sound velocity level)
	Particle displacement[en] ξ
	Інтенсивність звуку I
	Рівень інтенсивності звуку (SIL)
	Середня звукова потужність Pac
	Sound energy density[en] E
	Акустичний імпеданс Z
	Швидкість звуку c

Акусти́чний імпеда́нс (англ. impedance від лат. impedio — перешкоджаю ) — комплексний акустичний опір середовища, що являє собою відношення комплексних амплітуд звукового тиску до коливальної об'ємної швидкості.

Загальне поняття[ред. | ред. код]

Акустичний імпеданс або комплексний акустичний опір середовища за своєю суттю характеризує опір, який середовище чинить на поверхню, що коливається, наприклад, на конус гучномовця. Поняття введено за аналогією з електричним імпедансом^[1]. Являє собою відношення комплексних амплітуд звукового тиску до коливальної об'ємної швидкості частинок середовища, яку обчислюють як добуток, усередненої по площі швидкості коливань частинок середовища і площі, для якої визначається акустичний імпеданс^[2].

У загальному випадку, акустичний імпеданс виражається як: $Z_{a}=R_{a}+iX_{a}$ , де $i$ — уявна одиниця.

Дійсна частина — $R_{a}$ , так званий активний акустичний опір, визначається дисипацією енергії в найакустичнішій системі і втратами на випромінювання звуку. Уявна частина — $X_{a}$ , так званий реактивний акустичний опір, є наслідком наявності в акустичній системі сил пружності або інерції мас. Тому реактивний опір буває пружним або інерційним^[3]^[4].

Одиницею вимірювання акустичного імпедансу в системі SI є — 1 Па∙с/м³^[5]. Її застаріла назва — акустичний ом.

Практичне значення[ред. | ред. код]

У практичному аспекті, обчислення акустичного імпедансу випромінювачів, звуководом і приймачів, дозволяє, підлаштовуючи їх конструкцію і підбираючи матеріали, за рахунок зниження втрат звукової енергії, підняти ККД всій системі, що передає звук або окремих її частин^[3]^[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Питомий акустичний опір
Хвильовий опір

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Hunt, Frederick V. Electroacoustics: the Analysis of Transduction, and its Historical Background. — Cambridge: Harvard University Press, 1954.
↑ Физическая акустика / Под ред. У. Мэзона. — Т.1. М: Мир, 1966г, 588с.
↑ ^а ^б Голямина И. П. Ультразвук: Маленькая энциклопедия. М.: «Советская энциклопедия», 1979. — 400с.
↑ Шутилов В. А. Основы физики ультразвука: Учеб. пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. — 280с.
↑ Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
↑ Вайншток И. С. Ультразвук и его применение в машиностроении. М.: МАШГИЗ, 1958. — 140с.

[1] Hunt, Frederick V. Electroacoustics: the Analysis of Transduction, and its Historical Background. — Cambridge: Harvard University Press, 1954.

[Физ-2] Физическая акустика / Под ред. У. Мэзона. — Т.1. М: Мир, 1966г, 588с.

[Уль-3] а ^б Голямина И. П. Ультразвук: Маленькая энциклопедия. М.: «Советская энциклопедия», 1979. — 400с.

[4] Шутилов В. А. Основы физики ультразвука: Учеб. пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. — 280с.

[5] Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.

[6] Вайншток И. С. Ультразвук и его применение в машиностроении. М.: МАШГИЗ, 1958. — 140с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]