Акчокрак — Вікіпедія

Акчокрак
46°47′51″ пн. ш. 35°40′54″ сх. д. / 46.79750000002777455° пн. ш. 35.68166666669477394° сх. д. / 46.79750000002777455; 35.68166666669477394
Витік на північ від с. Новопокровки
• координати 46°47′51″ пн. ш. 35°40′54″ сх. д. / 46.79750000002777455° пн. ш. 35.68166666669477394° сх. д. / 46.79750000002777455; 35.68166666669477394
Гирло Домузла
• координати 46°37′00″ пн. ш. 35°39′20″ сх. д. / 46.6166666666947762109884934° пн. ш. 35.65555555558377421° сх. д. / 46.6166666666947762109884934; 35.65555555558377421
Країни: Україна Україна
Регіон Запорізька область
Довжина 25 км
Площа басейну: 160 км²
Притоки: майже відсутні
Мапа

Акчокра́к — річка в Україні, в межах Приазовського району Запорізької області. Права притока Домузли (басейн Азовського моря).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 25 км, площа водозбірного басейну 160 км². Похил річки 1,2 м/км. Глибина 0,3—0,9 м. Долина V-подібна, завширшки до 2 км. Ширина річища пересічно 2 м. Влітку майже на всьому проміжку пересихає. Мінералізація до 300—350 мг/л (паводок). Використання річки часткове, на зрошення; споруджено кілька ставків.

Розташування[ред. | ред. код]

Акчокрак бере початок на північ від села Новопокровки. Тече спершу на південь, далі — на південний схід. На берегах розташовані села Георгіївка та Дівнинське. Впадає у Домузлу на північний захід від села Новокостянтинівки.

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
  • Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 20

Посилання[ред. | ред. код]


  1. GEOnet Names Server — 2018.