Алан Гігер — Вікіпедія

Алан Гігер
Alan Jay Heeger
Народився 22 січня 1936(1936-01-22)[1][2][…] (88 років)
Су-Сіті, Айова, США[4][5]
Місце проживання Акрон (Айова)
Омаха
Су-Сіті
Каліфорнія
Країна США США
Діяльність фізик, хімік, інженер, викладач університету
Alma mater університет Небраски
Галузь фізика, хімія
Заклад Пенсільванський університет
Університет Каліфорнії в Санта-Барбарі[6]
Університет Юти
Женевський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Alan M. Portisd
Аспіранти, докторанти Yung Woo Parkd
Lee Kwang-heed
Членство Національна академія наук США
Китайська академія наук
Національна інженерна академія США
Американське фізичне товариство[7]
Відомий завдяки: розробив методи отримання електропровідних полімерів
Діти David Heegerd
Нагороди

CMNS: Алан Гігер у Вікісховищі

Алан Гігер (англ. Alan J. Heeger; нар. 22 січня 1936, Су-Сіті, Айова, США) — американський фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (2000, спільно з А. Макдіармід і Х. Сіракава).

Закінчив університет Небраски (бакалавр, 1957) і Каліфорнійський університет в Берклі (доктор філософії, 1961). У 1962—1982 працював в Пенсільванському університеті. З 1982 — професор фізики в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі, в 1982—1999 директор Інституту полімерів і органічних матеріалів. З 1999 одночасно працює в різних комерційних компаніях.

Спільно з Аланом Макдіармідом і Хідекі Сіракава розробив методи отримання органічних полімерних матеріалів, електропровідність яких порівнянна з електропровідністю металів.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Зеленін К. М., Ноздрачов А. Д., Поляков Є. Л. Нобелівські премії з хімії за 100 років. — СПб.: Гуманістики, 2003. 872 с.
  • Shirakawa H., McDiarmid A., Heeger A. Twenty-five Years of Conducting Polymers. / / Chem. Commun. 2003. P. 1-4.

Посилання[ред. | ред. код]