Алассан Уаттара — Вікіпедія

Алассан Уаттара фр. Alassane Dramane Ouattara
5-й Президент Кот-д'Івуару
з 11 квітня 2011
Попередник:	Лоран Гбагбо
2-й Прем'єр-міністр Кот-д'Івуару
7 листопада 1990 — 11 грудня 1993
Попередник:	Посаду відновлено
Наступник:	Данієль Каблан Дункан
Народження:	1 січня 1942(1942-01-01)[1][2][3] (82 роки) Дімбокроd, N'Zi Regiond, Лак, Кот-д'Івуар
Країна:	Кот-д'Івуар[4]
Релігія:	іслам
Освіта:	Дрексельський університет і Школа бізнесу Вортона
Партія:	Democratic Party of Côte d'Ivoire – African Democratic Rallyd
Шлюб:	Dominique Folloroux-Ouattarad
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Алассан Драмане Уаттара (1 січня 1942(1942-01-01), Дімбокро^d, Лак) — івуарійський політик, чинний президент і другий прем'єр-міністр Кот-д'Івуару.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на території сучасного Кот-д'Івуару. Закінчив Дрексельський університет та Університет Пенсильванії. Працював у Міжнародному валютному фонді (у 1984–1988 очолював Африканський департамент МВФ) і Центральному банку держав Західної Африки (в 1988–1990 очолював його).

1990 року президент Кот-д'Івуару Фелікс Уфуе-Буаньї призначив його керівником міжміністерського відомства щодо стабілізації та розвитку економіки. 7 листопада 1990 року був призначений на посаду прем'єр-міністра. 9 грудня 1993, за два дні після смерті Уфуе-Буаньї, Уаттара залишив посаду голови уряду. У 1994–1999 роках працював у МВФ на посаді заступника директора-розпорядника (Deputy Managing Director). Перед президентськими виборами 1995 року опозиційна партія «Об'єднання республіканців» мала намір виставити його як єдиного кандидата, проте Уаттара згодом відмовився від участі у виборах. 1 серпня 1999 року його обрали керівником «Об'єднання республіканців».

Уаттару не допустили до участі в президентських виборах 2000 року за рішенням Верховного суду через те, що його мати була родом з Буркіна-Фасо (згодом вона отримала івуарійське громадянство). За конституцією країни на посаду президента може претендувати тільки той кандидат, у якого обоє батьків івуарійці за народженням, а не за натуралізацією. Таким чином, усі люди, народжені в змішаних шлюбах, виключаються з можливої боротьби за президентську посаду. Така обставина посилила розкол суспільства, який вже намічався за етнічною ознакою. До того часу від третини до половини населення країни складали особи закордонного походження, в основному працювали раніше в сільському господарстві, які переїхали через погіршений стан економічної кон'юнктури та занепад.

У першому турі президентських виборів 2010 року Алассан Уаттара виборов близько 33 % голосів і пройшов у другий тур. За попередніми даними, він переміг у другому турі виборів, однак ті звістки призвели до заворушень і закриття кордонів країни. Після президентських виборів у Кот-д'Івуарі вибухнула гостра політична криза, що тривала до 11 квітня 2011 року, коли прихильники Уаттари встановили контроль над територією країни й Абіджаном, президент Лоран Гбагбо був заарештований, новим президентом став Уаттара. 21 травня в Ямусукро він офіційно вступив на посаду президента Кот-д'Івуару.

17 лютого 2011 обраний головою Економічного співтовариства країн Західної Африки.

Див. також[ред. | ред. код]

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Профіль на сайті МВФ [Архівовано 21 грудня 2005 у Wayback Machine.]

У соціальних мережах Twitter Генеалогія та некрополістика Roglo Література та бібліографія Архів преси XX століття Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Prabook Довідкові видання Munzinger IBA · OpenSanctions · UK Parliament thesaurus Нормативний контроль BNF: 159600010 · CONOR.SI: 225305699 · FAST: 284045 · Freebase: /m/04df8v · GND: 138128642 · GTAA: 139223 · ISNI: 0000000087614865 · LCCN: n91033460 · NTA: 31803770X · SUDOC: 079834418 · VIAF: 88188843 · WorldCat: lccn-n91033460

п о р Президенти та королі країн Африки Королі Король Есватіні (Мсваті III) • Король Лесото (Летсіє III) • Король Марокко (Мохаммед VI) Президенти Алжиру (Абдельмаджид Теббун) • Анголи (Жуан Лоренсу) • Беніну (Патріс Талон) • Ботсвани (Мокгвітсі Масісі) • Буркіна-Фасо (Ібрагім Траоре (в. о.)) • Бурунді (Еварист Ндаїшиміє) • Габону (Бріс Оліґі (в. о.)) • Гамбії (Адама Берроу) • Гани (Нана Акуфо-Аддо) • Гвінеї (Мамаді Думбуя (в. о.)) • Гвінеї-Бісау (Умару Сісоку Ембало) • Джибуті (Ісмаїл Омар Гелле) • ДР Конго (Фелікс Чісекеді) • Екваторіальної Гвінеї (Теодоро Обіанг Нгема Мбасого) • Еритреї (Ісаяс Афеверкі) • Ефіопії (Сахле-Ворк Зевде) • Єгипту (Абдель Фаттах Ас-Сісі) • Замбії (Хакаінде Хічілема) • Зімбабве (Еммерсон Мнангагва) • Кабо-Верде (Жозе Марія Невіш) • Камеруну (Поль Бія) • Кенії (Вільям Руто) • Коморських Островів (Азалі Ассумані) • Конго (Дені Сассу-Нгессо) • Кот-д'Івуару (Алассан Уаттара) • Ліберії (Джозеф Боакаї) • Лівії (Мухамед аль-Менфі) • Маврикію (Притвіраджсінг Ропун) • Мавританії (Мухаммед ульд аш-Шейх аль-Газуані) • Мадагаскару (Анрі Радзуеліна) • Малаві (Лазарус Чаквера) • Малі (Ассімі Гоїта (в. о.)) • Мозамбіку (Філіпе Н'юсі) • Намібії в.о. (Нанголо Мбумба) • Нігеру (Абдурагман Тчіані) • Нігерії (Бола Тінубу) • ПАР (Сиріл Рамафоса) • Південного Судану (Салва Киїр) • Руанди (Поль Кагаме) • Сан-Томе і Принсіпі (Карлуш Віла-Нова) • Сейшельських Островів (Вавел Рамкалаван) • Сенегалу (Бассіру Фай) • Сомалі (Хасан Шейх Махмуд) • Судану (Абдель Фаттах аль-Бурхан) • Сьєрра-Леоне (Джуліус Маада Біо) • Танзанії (Самія Сулуху) • Того (Фор Гнассінгбе) • Тунісу (Каїс Саїд) • Уганди (Йовері Мусевені) • ЦАР (Фостен-Аршанж Туадера) • Чаду (Магамет Дебі Ітно (в. о.))

п о р Президенти Кот-д'Івуару Фелікс Уфуе-Буаньї • Анрі Конан-Бедьє • Робер Геї • Лоран Гбагбо • Алассан Уаттара

п о р Прем'єр-міністри Кот-д'Івуару Фелікс Уфуе-Буаньї • Алассан Уаттара • Данієль Каблан Дункан • Сейду Діарра • Паскаль Аффі Н'Гессан • Сейду Діарра • Шарль Конан Банні • Гійом Соро • Жільбер Аке • Жанно Ахуссу-Куадіо • Данієль Каблан Дункан • Амаду Гон Кулібалі • Амед Бакайоко • Патрік Аші