Александр Барон — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барон.
Александр Барон
Aleksander Baron
Народився 15 січня 1983(1983-01-15) (41 рік)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Alma mater Академія образотворчих мистецтв (Варшава), Варшавський університет
Знання мов польська

Александр Барон (нар. 15 січня 1983) — польський шеф-кухар.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Вивчав скульптуру у Варшавській академії образотворчих мистецтв та історію мистецтв у Варшавському університеті. Розпочав свою кулінарну кар'єру в Единбурзі, Шотландія.

Повернувшись до Польщі у 2009 році, керував рестораном «Новий чудовий світ» у ресторані журналу Krytyka Polityczna. У 2010 році створив власний ресторан — «Solec 44» і керував ним до закриття в грудні 2017 року.

У червні 2018 року став шеф-кухарем ресторану «ZONI» у приміщенні колишнього горілчаного заводу «Koneser» у варшавській Празі. У листопаді 2018 року отримав звання «Шеф-кухар завтра» (Chef de L'avenir) від Gault & Millau. Керував кухнею «ZONI» до червня 2019 року. Влітку 2019 року відкрив нову гастрономічну концепцію — «Baron — The Family» — об'єднавши групу любителів їжі.

Олександр Барон тісно співпрацює з Інститутом Адама Міцкевича та Полоною у просуванні польської кухні та культури, а також із Музеєм історії польських євреїв POLIN, де займається ашкеназькою кухнею[1][2][3].

Також відомий як популяризатор традиції ферметизації їжі[4][5], на якій базувалася оригінальна кухня Сольця. Описав їх у книзі «Силос і ферментація» (пол. Kiszonki i Fermentacje, видавництво «Паскаль», видання I — 2016, видання II — 2018).

Читає лекції з харчових досліджень в Університеті соціальних та гуманітарних наук у Варшаві та з галузі дизайну їжі в Академії образотворчих мистецтв у Лодзі. Є співавтором книг: «Сувала, Барон та інші. Рецепти та казки» (Видавництво Дві сестри, 2015) та «Між горілкою та Закускою» (видавництво Паскаль, 2017) та автор книги «Силос і ферментація» (Видавництво Паскаль, 2016 та 2018). Був співавтором програми «Вилкою по карті» на телеканалі Kuchnia+[6].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Барон, Олександр (2015). Сувала, Барон та інші. Рецепти та розповіді. Варшава: Дві сестри. ISBN 978-8363696757
  • Барон, Олександр (2016). Силос і бродіння. Бельсько-Бяла: Видавництво Паскаль. ISBN 978-8376429250
  • Барон, Олександр (2017). Між горілкою та закускою. Бельсько-Бяла: Видавництво Паскаль. ISBN 978-8381031073
  • Барон, Олександр (2018). Силос і бродіння. Новий бестселер. Бельсько-Бяла: Паскаль ISBN 978-8381032735

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ TISZ Festiwal: Tribute to Fania Lewando. Wegetariańska kolacja szabatowa (пол.), 14 вересня 2018, архів оригіналу за 28 квітня 2019, процитовано 23 травня 2020
  2. ↑ Baron / Lewando – wyjątkowe warsztaty kulinarne (пол.), 13 листопада 2017, архів оригіналу за 24 листопада 2020, процитовано 23 травня 2020
  3. ↑ Baron&Gefilteria: Powrót zapomnianego jedzenia (пол.), 11 жовтня 2017, архів оригіналу за 28 квітня 2019, процитовано 23 травня 2020
  4. ↑ [1], Magdalena Pomorska, "Aleksander Baron udowadnia, że kisić można (prawie) wszystko" 
  5. ↑ Kiszone pomidory i polskie kimchi. Co ukisić na jesień podpowiada Aleksander Baron (пол.), архів оригіналу за 28 квітня 2019, процитовано 23 травня 2020
  6. ↑ Aleksander Baron – Kuchnia+ (пол.), архів оригіналу за 22 вересня 2020, процитовано 23 травня 2020


На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александр_Барон&oldid=35853064