French
DeutschАлексєєв Михайло Васильович — Вікіпедія
| Алексєєв Михайло Васильович | |
|---|---|
| рос. Михаил Васильевич Алексеев | |
 | |
| Народження | 3 (15) листопада 1857 Вязьма, Смоленська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 8 жовтня 1918 (60 років) Катеринодар[1] |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Освіта | Олексіївське військове училище |
| Звання | генерал від інфантерії і генерал-ад'ютант |
| Командування | Північно-Західний фронт, Російська імператорська армія і Добровольча армія |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна 1877–78, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
| Автограф |  |
| Нагороди |            |
 Алексєєв Михайло Васильович у Вікісховищі | |
Алексє́єв Миха́йло Васи́льович (* 3 (15) листопада 1857 — 25 вересня 1918) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1914), генерал-ад'ютант (1916). Учасник російсько-турецької (1877—1878) та російсько-японської (1904—1905) воєн, за часів Першої світової війни — начальник штабу армії Південно-Західного фронту, головнокомандувач арміями Північно-Західного фронту, начальник штабу Верховного головнокомандувача. Активний діяч Білого руху за часів Громадянської війни в Росії, один зі фундаторів та Верховний керівник Добровольчої армії.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї солдата. Офіцером брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878. У 1892 Закінчив Імператорську військову академію у Санкт-Петербурзі, служив у Генштабі, Військово-вченому комітеті і був водночас професором академії. Під час Російсько-японської війни 1904—1905 — генерал-квартирмейстер 3-ї Маньчжурської армії. Від 1908 до 1912 — начальник штабу Київського військового округу.
На початку Першої світової війни — начальник штабу Південно-Західного фронту, згодом головнокомандувач Північно-Західного фронту. Від осені 1915 — начальник штабу Верховного головнокомандувача, фактично керував військовими операціями російської армії.
Російська республіка[ред. | ред. код]
Входив до групи, що змусила зректися престолу Миколу II. При Тимчасовому уряді — Верховний головнокомандувач до 21 травня 1917, згодом — радник цього уряду.
Після Жовтневої революції 1917 року приєднався до отамана Донського козацького війська Олексія Каледіна, сформував Добровольчу армію і очолив її.
Помер в Катеринодарі від запалення легенів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #121202860 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література[ред. | ред. код]
- Овсієнко О. Ф. Алексєєв Михайло Васильович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 65. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Шульгин В. В. Дни. Л., 1925; Його ж. 1920 год. Л., 1927
- Родзянко М. В. Крушение империи. М., 1991
- Алексеева-Борель В. М. Аргентинский архив генерала М. В. Алексеева. «ВИЖ», 1992, № 9—12.
|
